Курс гривні в січні: нудна арифметика, набридла бухгалтерія — і жодної політики

Макроекономічні причини просідання курсу гривні протягом січня-лютого не зазнали істотних змін у порівнянні з минулим роком. Все та ж послідовність економічного циклу — нічого нового й надзвичайного.

Загальновідомо, що кількість робочих днів у січні набагато менше за інші місяці. Як наслідок, операції на міжбанківському валютному ринку мають більш стрибкоподібний характер, ніж зазвичай. Крім того, щороку повторюється одна й та сама історія витрат бюджетних грошей: якщо не витратиш поточного року затверджені суми, наступного — уріжуть фінансування. Ось бюджетні організації під кінець року і зливають усі запаси — бо однаково «згорять». Такий піковий викид виливається в більш високу пропозицію гривні на початку кожного року. Частина цих грошей тисне на валютний ринок.

Водночас аграрії, котрі зібрали восени врожай, все ще не поспішаючи отримують за нього валютний виторг і так само не поспішаючи продають валюту — на це є 120 законних днів. Розпродаж валюти й попит на гривню в Україні приурочені до податкових квартальних та річних платежів за минулий звітний період. Так, податок на додану вартість сплачується протягом 30 днів після закінчення звітного місяця, податок на прибуток підприємств — протягом 50 або 70 днів (залежно від видів компаній), а єдиний податок — протягом 40 днів.

Загалом, виходячи з вельми нудної арифметики, що не зав'язана на політиці, а заснована на ще більш нудному податковому календарі, отримуємо, що гривня експортерам потрібна буде не раніше за останні числа січня і потім ще в середині лютого — на початку березня.

До березня в Україні зазвичай збільшуються обсяги торгів на міжбанківському валютному ринку, курс стабілізується. А починаючи з квітня гривня часто-густо зміцнюється — до середини літа. З серпня-вересня маятник починає рух у зворотний бік.

Амплітуда коливання валютного маятника залежить від світової кон'юнктури цін на українську сільгосппродукцію й товари металургів, напрямок — від циклів виробництва. Іноді виникає аритмія — від політичних рішень, змін законодавства, розпилювання бюджетних грошей в особливо великих розмірах, виплат за зовнішніми позиками, піковою сплатою за газ. Періодичні «шуми» — від виплат мільярдних сум вкладникам чергового «погорілого» банку. Серйозні напади — від великих потрясінь, на кшталт економічних і політичних криз, війни.

Взимку 2017 року гривня, на щастя, не заразилася новими болячками, а всього лише уживається зі старими. Курс гривні за рік великою мірою майже не змінився, адже приблизно 27,5 грн/дол. вже давали в лютому 2016 року. Зараз — близько 28 грн.