Головний кошторис країни: як вночі поділили гроші

«Ракурс» поспілкувався з народними депутатами, які знаються на економіці, та з’ясував, яким є ухвалений бюджет-2017 — антисоціальним чи все ж, як його назвав прем’єр-міністр Володимир Гройсман, людоцентричним.

Віктор Пинзеник, член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», член Комітету Верховної Ради з питань бюджету:

— Я утримався від голосування за цей бюджет. Поясню чому. Ми звикли оцінювати бюджет з точки зору кому скільки дали. Йдеться про освіту, медицину, соціальні виплати й таке інше. Перше питання, яке мусить поставити собі кожен: а чи є гроші, які роздавали? Здається, дрібничка, адже жодна сім'я не дозволяє собі планувати свої видатки, знаючи, що немає доходів. Так от якщо подивитись на проблему фундаментально, бо якість бюджету полягає передовсім у його основному призначенні, то треба не написати в ньому цифри, а дати реальні кошти.

Доходи цього бюджету складають (трохи округлю) 720 млрд грн, а видатки — 790 млрд. Дефіцит становить 77,5 млрд грн. Це означає наступне: комусь сказали — ти хочеш вищу зарплату, то піди собі позич грошей. Всі добре розуміють, що це дуже гарна обгортка — хочеш тисячу гривень, позич їх. Але ж їх треба буде повертати, ще й з відсотками. Це люди добре розуміють. Щоправда, коли йдеться про державні борги, то такого зв’язку вони, на жаль, не бачать, але ж, по суті, їм пропонують збільшити доходи певному сектору економіки за рахунок боргу, який треба віддавати. Я б не наголошував на цій проблемі, якби країна критично не нарощувала борги. Саме це — одна з наших фундаментальних проблем.

Хтось скаже, мовляв, так було завжди, і так звані віртуальні гроші закладались і раніше в бюджет. Я стверджую, що завжди так не було. Наприклад, коли я працював в уряді, тоді був невеличкий дефіцит, але він оцінювався цифрами 8–10 млрд грн.

Коли ми сьогодні говоримо про дефіцит бюджету, то насправді це не 77 млрд грн. Проблема, яка зараз виникла з «ПриватБанком», показала те, про що я говорив кожного року: реальний дефіцит бюджету не є той дефіцит, який показаний в бюджеті. Тому що велика частина видатків бюджету не показується як його видатки. Ось такий парадокс.

У зв’язку з націоналізацією «ПриватБанку» бюджет не переглядатиметься. Тому що в ньому закладається норма, в якій не зафіксовані видатки, а є лише право на видатки. Так робиться вже не перший рік. Наприклад, якщо ви відкриєте статтю 16 і 17, то там написано про право здійснювати видатки, але конкретної цифри не вказано. Один із напрямів таких видатків — це кошти на капіталізацію банків. Можна сказати, скільки хочеш, стільки й береш.

Причиною державного боргу є дефіцит бюджету. Тут парадокс полягає в наступному: якщо дефіцит бюджету становить 77 млрд грн, тоді звідки взявся борг країни в 2,3 трлн грн? Ця цифра закладена в бюджеті на кінець наступного року. Притому, що сьогодні остання опублікована цифра 1,7 трлн грн.

Щодо того, на кого спрямований бюджет. Питається, чи можна підняти мінімальні заробітні плати, я стверджую — можна. Проблема в іншому: люди хочуть не просто, щоб в їхніх кишенях було більше папірців, вони бажають краще жити.

Подивимося на цифри офіційних документів. В бюджеті закладене зростання економіки наступного року на 3%. Наразі не ставлю під сумнів цю цифру й не кажу, зростатиме так економіка чи ні. Так от — чи можна в цій ситуації досягти зростання рівня життя на 20%? Для мене і простих українців відповідь очевидна. Тому ті декларативні заяви, які озвучуються, на жаль, не мають підстав. Бо реальне зростання рівня життя забезпечує зростаюча економіка. Дуже хочу, щоб кожну гривню, яку людина додатково отримає, в магазині зустрічав реальний товар, а не вища ціна. Але ми не очікуємо такого зростання виробництва, яке забезпечило би наповнення кишень.

Мене стурбував не сам бюджет, а те, що закони, на базі яких готувався цей фінансовий документ, вносилися з коліс. В них було дуже багато сюрпризів. Один із них став предметом протистояння: коли на друге читання виносився проект закону, який у першому читанні не голосувався. Йдеться про зміни до Податкового кодексу, який створює податковий «рай» для обраних. Закон називається «Про поліпшення інвестиційного клімату», а я пропоную додати «для обраних». Адже в ньому є норма, завдяки якій всі мають платити ПДВ, а обрані інститути звільняються від цього податку. Не треба шукати офшорні схеми в інших країнах, бо вони створені тут. На жаль, там ще чимало подібних норм. Але ж саме на їх базі й готувався бюджет.

Питається, чому рішення бюджетного комітету приймалось буквально вранці? А тому, що юридично не можна було ухвалювати рішення, оскільки бюджет рахувався на законах, яких у природі не існувало.

Юрій Дерев’янко, позафракційний народний депутат:

— Ключові параметри бюджету полягають в наступному: 50 млрд грн йде на субсидії. Це означає 100-відсоткову, повну легалізацію тарифів і їх оплату за завищеними тарифами власникам нафтогазових компаній.

Друге. Вперше в історії України зарплати тим же вчителям платитимуть із державного бюджету, а всі інші видатки, які забезпечують функціонування шкіл і лікарень (комунальні послуги тощо), платитимуться з місцевих бюджетів. Це є ніщо інше, як пограбування місцевих бюджетів. До речі, ті заклади освіти, яким не вистачатиме грошей, змушені будуть звертатись до обласної державної адміністрації по додаткові дотації. Таким чином, ці заклади ставлять під контроль облдержадміністрацій.

Також вважаю неправильним те, що з коштів місцевих бюджетів платитимуть зарплати шкільним технічним працівникам, лаборантам, бібліотекарям, а вчителям — з державного бюджету. Таким чином, шкільний персонал поділили на білих (вчителі) та чорних (всі інші).

Крім того, завдяки цьому бюджету найбільш незахищені верстви населення будуть фактично приречені. Адже ніхто з місцевого бюджету не зможе оплатити державні пільги (ліки для чорнобильців, ветеранів війни, АТО, малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів). Це все неможливо, бо немає грошей. Ці видатки перекинули з державного на місцевий бюджет. Насправді це неправильно.

Водночас мою поправку про залишення діючих податків для підприємців I–II груп, які працюють на єдиному податку, не підтримали. Це означає, що рівень оподаткування дрібних підприємців зросте вдвічі. Це фіскальний тиск.

Звісно, що жоден бюджет не буває дуже хорошим чи дуже поганим. В цьому також є позитивні речі. Наші товаровиробники, йдеться про деревообробну галузь, зможуть завозити обладнання без сплати мита. Підняття зарплати на 20–30%, а подекуди й на 50% — теж добре. Але це все відносно. Якщо порівнювати з тим, що цього підвищення взагалі не було би, то звісно, добре, що воно є. А якщо порівнювати зі справедливою індексацією, яка мала б становити 120%, а не 20–30% (в найкращому випадку деякі категорії отримають до 50% підвищення), то це далеко не те, що треба.

Аналогічна ситуація і з «ПриватБанком». Всі ми заплатимо 148 млрд грн «ПриватБанку» за те, що колишні власники вивели гроші з цієї фінансової установи. Вони їх вкрали й сказали державі: заплатіть, будь-ласка. Та якби він «впав», краще не було би.

Насамкінець маю сказати, що від цього бюджету круто виграють олігархи й корупціонери, а найбільше програють дрібні підприємці та найменш захищені верстви населення. І якщо ми ще заплатимо 148 млрд «Привату», а це треба буде зробити, інакше фінансова система просто впаде, то програють усі українці. А ці хлопці, які нас пограбували, купатимуться як сир в маслі.

Олександр Кірш, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт»:

— Нам підсунули такий бюджет, за який, мабуть, не варто було б голосувати навіть заради стабільності. Розумієте, задеклароване підвищення зарплати до 3200 грн — суто формальне. Насправді є гарантія на рівні 1600 грн. Але навіть якщо буде 3200 — це загальна зрівнялівка. Зливається зарплата працівників I та V розрядів, аналогічна ситуація з лікарями та медсестрами. Все зводиться до того, кого переведуть на півставки. Не факт, що переведуть саме прибиральницю чи медсестру, це може бути лікар чи вчитель. Таким чином економитимуть гроші. Адже фактично на зарплати виділяють дуже мало, і їх задеклароване зростання компенсуватиметься тим, що людей масово переводитимуть на півставки. Ці процеси вже почались.

Найгірше те, що це означає реальне зростання податків. Йдеться про мінімальний Єдиний соціальний внесок, який становитиме 704 грн. Чимало підприємців таке зростання податку просто не витримає. Це спричинить падіння товарної маси, зростання курсу долара, масове безробіття тощо.

Також зростання Єдиного соціального внеску може спричинити безробіття. А коли реально йде безробіття, зарплата тих, хто залишився, падає. І це не залежить від написаного в бюджеті. Не буває так, щоб у країні панувало безробіття, руйнувалось підприємництво, а зарплати у тих, хто залишився, зростали. Крім того, зменшується товарна маса, а це означає, що падатиме гривня. Це я вам кажу як економіст, а не політик.

Олег Березюк, голова депутатської фракції політичної партії «Об'єднання «Самопоміч»:

— Бюджет у будь-якому разі був би прийнятий, адже в парламенті існує олігархічна коаліція, яка складається не з двох, а принаймні з чотирьох фракцій та олігархічних груп. У цьому документі все ж з'явилися важливі речі, що дозволяють країні розвиватись: збережено механізм прямого розподілу акцизного податку на місця, аби дати можливість самостійно розвиватись громадам та органам місцевого самоврядування; запроваджено альтернативу спецрежиму оподаткування для сільськогосподарських виробників у вигляді прямої дотації для підприємців агропромислового комплексу залежно від суми сплаченого ними ПДВ; усунуто вплив підвищення мінімальної заробітної плати на зростання тих чи інших платежів або показників, як, наприклад, судовий збір чи штрафи. Однак негативним є той факт, що поправки проти зростання єдиного податку для фізичних осіб-підприємців (ФОП) II групи були відхилені.

Окрім того, за поданням уряду в податковій сфері запроваджено єдиний реєстр заяв про відшкодування ПДВ, який робить цю процедуру прозорою та зменшує корупційні зловживання з боку Державної фіскальної служби (ДФС).

Найсуттєвішими недоліками бюджету є те, що парламент успішно пролобіював інтереси «Укрнафти», зменшивши майже вдвічі розмір ренти за видобуток нафти; були внесені зміни в оподаткування лотерейного бізнесу, які втричі зменшать надходження в бюджет від цієї прибуткової галузі. У Податковому кодексі є норми щодо платників, які здійснюють свою діяльність на окупованих територіях та, можливо, фінансують терористів. Це може бути першим тривожним сигналом початку економічної реінтеграції окупованих територій в живе «тіло» країни.

Були проігноровані пропозиції фракції та подовжено функції ДФС як карального органу, не дозволено передачу баз даних Фіскальної служби до Міністерства фінансів. Окрім того, уряд не вносить на голосування законопроект про створення фінансової поліції, хоч він розроблений та саме від набуття чинності цим законом залежить ліквідація податкової міліції.

Насамкінець, пограбовано місцеві бюджети та зроблено крок назад у фінансовій децентралізації. Так, витрати на оплату житлово-комунальних послуг та заробітну плату непрофільних працівників медичних та освітніх закладів перекладено на плечі місцевих бюджетів, внаслідок чого істотно скоротяться бюджети розвитку великих міст, а невеликі міста, селища та громади ризикують взагалі залишитись без коштів на розвиток.