Оподаткування: інвестиційний клімат поліпшують... епізодично

Уряд вкотре намагається створити законодавчий поштовх до удосконалення системи оподаткування в Україні (законопроекти 5132, 5368, ухвалені за основу із скороченням строку підготовки). Проте чи тягнуть запропоновані законодавчі зміни на досягнення заявлених цілей щодо «створення сприятливого інвестиційного клімату», а ще більше на «податкову реформу» — запитання, повну відповідь на яке дасть час та суб’єкти бізнесу.

А те, що урядові пропозиції у сфері оподаткування містяться одночасно в декількох законопроектах і розпорошені за своїм змістом, певною мірою ставить під сумнів комплексне бачення завдань та чіткий підхід до їх вирішення.

Ще більше ускладнює можливість аналітичної оцінки суттєве доопрацювання проектів законів профільним комітетом вже після їх затвердження урядом і подачі в парламент. У разі чіткого бачення змін і здійснення прогнозних аналітичних розрахунків пояснювальні документи, які й передбачені саме для обґрунтованої подачі законодавчих ініціатив, мали б містити вичерпні аргументи та очікувані результати щодо заявлених змін.

Урядові законопроекти містять окремі позитивні кроки до удосконалення податкового законодавства: запровадження єдиного відкритого автоматичного реєстру податкових накладних, електронних сервісів платників податків, податкових канікул, ліквідація податкової поліції (хоча й без узгодження відповідних функцій в подальшому). Водночас детальний аналіз пропозицій дає підстави для висновку про наявність очевидних ризиків і неузгодженостей. Передовсім вони стосуються механізму застосування норм, додаткових витрат на адміністрування та невизначеного впливу податкового навантаження на окремих платників податків.

Зокрема, реєстр заяв на повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість був запроваджений і вже діяв протягом певного часу. Але його застосування та повне переконання щодо ефективності не дало змоги уникнути проблем із відшкодуванням ПДВ, застосуванням схем та здійсненням махінацій. Очевидно, що проблема полягає не лише в необхідності законодавчих змін, а й в належному їх виконанні. В питаннях ліквідації корупційної складової слід шукати й інші механізми спонукання всіх суб’єктів податкової системи до неухильного виконання законодавства.

Також, згідно з пропозиціями проектів, у системі електронного адміністрування ПДВ все-таки залишається певний вплив державних органів. Зокрема, при ухваленні рішення щодо задоволення заяв на відшкодування ПДВ, призупиненні реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі або ж відновленні їх блокування, оскільки відсутні чіткі критерії вчинення таких дій спеціально створеною комісією.

В контексті єдиного підходу до оподаткування зовсім незрозумілим залишається створення тимчасового реєстру для окремих суб’єктів господарювання, яким не були виплачені заявлені до відшкодування суми ПДВ.

Відкритими залишаються певні проблеми податкового законодавства в системі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, акцизів, зборів та іншого, що не створює передумов для здійснення цілісної реформи та забезпечення стабільності податкового законодавства.

Розуміння того, що насправді варто цілком змінювати в податковому законодавстві, дає тільки одне — неухильне й системне виконання чинного.