Чесні ціни на ліки по-українськи, або «Можна... але гроші вперед!»

З лютого ліки в аптеках мають подешевшати — ще вчора наполегливо обіцяли українцям МОЗ та Кабмін. Однак 1 лютого на засіданні уряду оперативно було ухвалено рішення перенести запровадження референтних цін в аптеках на 1 квітня 2017 року. Напевно, Кабмін в останній момент все ж вирішив прислухатися до критики й вагомих доводів експертного співтовариства. Як вважають експерти, це дозволить відновити постачання деяких ліків, яке припинилося, і забезпечити в подальшому їх безперервну реалізацію пацієнтам в аптечних мережах.

Уляна Супрун, в. о. міністра охорони здоров'я, представила проект змін до постанови Кабміну від 9 листопада 2016 року №862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби».

«Проаналізувавши підготовчу роботу щодо запровадження цього механізму, провівши консультації з виробниками та операторами ринку, ми дійшли висновку, що належне виконання цього регулювання потребує тривалого перехідного періоду, пов'язаного з поступовою реалізацією залишків ліків. Для стабілізації ситуації на ринку й усунення виникнення ризиків пропонується перенести термін початку реалізації постанови №862 на 1 квітня. Він почнеться разом із програмою відшкодування вартості лікарських засобів, передбаченою постановою КМУ від 9 листопада 2016 року №863. Також пропонуємо змінити кінцевий термін реалізації залишків до 1 квітня 2017 року. Ми працюємо з представниками фармринку, і вже є інформація, що деякими виробниками ціни були знижені на 15–30%, решта продовжує співпрацю. Тому хочемо надати їм довший перехідний період, щоб ми консолідовано забезпечили населення доступними ліками», — зазначила Супрун.

Доступність ліків відкладається

Отже, що змусило уряд відкласти проект «Доступність ліків»? Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження Порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін», аптекам з 1 лютого заборонялося продавати 89 найменувань лікарських засобів із 21 діючою речовиною дорожче, ніж встановлено урядом (список).

Поки що це правило стосується трьох груп препаратів: для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та бронхіальної астми. Їх заборонено продавати дорожче, ніж вони коштують у п'яти найближчих країнах Євросоюзу — Латвії, Польщі, Словаччині, Угорщині та Чехії.

Ні для кого не секрет, що вагома частина зарплати багатьох українців (що вже казати про пенсії) йде на ліки. Скажімо, «приборкання» бича наших співгромадян — гіпертонії — завдає чималої шкоди бюджету сім'ї, до того ж вживати препарати потрібно щодня. Водночас українські зарплати й пенсії навряд чи в найближчому майбутньому доженуть ціни на ліки.

Між тим один і той саме препарат у сусідніх державах коштує удвічі, а то й у кілька разів дешевше, ніж в українських аптеках. Тому чимало українців, перебуваючи за межами своєї країни, намагаються поповнити не лише свій багаж вражень, а й аптечку. Іншим, хто вимушений довічно купувати препарати за українськими цінами, ліки привозять знайомі з-за кордону.

Тому крок держави назустріч доступності ліків для українців, безумовно, правильний. Але чи можна, стукаючи кулаком по столу, знизити ціни в аптеках? Чи послухаються ліки? Чи можуть злякатися і зникнути з продажу?

Про все по порядку. У листопаді Кабмін затвердив дві постанови (№862 і №863), на які чекали як фармацевтичний бізнес, так і пацієнти. Передбачалося, що постанова №863 запровадить систему реімбурсації (відшкодування вартості) препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та бронхіальної астми. А перша постанова має ввести спеціальне цінове регулювання для відповідних лікарських засобів.

Здавалося б, нарешті у нас з'явиться система, яка давно працює в багатьох розвинених країнах і дозволяє пацієнтам придбати в аптеці препарат за рецептом безкоштовно (або за значно зниженою ціною), аптеки ж отримують компенсацію від держави. Відповідно до заяв Кабміну та Міністерства охорони здоров'я, ці механізми мають знизити вартість ліків, включених до списку тих, що реімбурсуються.

Диявол криється в деталях

Експерти кинулися читати тексти ухвалених постанов, а також проекти підзаконних актів, і чим уважніше читали, тим швидше їхнє захоплення змінювалося стурбованістю, що межує з панікою. Оскільки під час реімбурсації передбачається витрачання бюджетних коштів задля відшкодування вартості ліків, цілком логічно, що держава одночасно посилює регулювання цін на такі препарати. Цінове регулювання передбачалося впроваджувати через механізм реферування, тобто порівняння ціни на конкретний препарат в Україні й референтних країнах (як вже згадувалося вище, такими країнами стали Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина й Латвія).

Однак диявол, як завжди, криється в деталях. Як виявилося, пропонований урядом механізм реферування, за яким розраховуватиметься вартість ліків, що підлягають відшкодуванню, передбачає, що під реімбурсовану ціну фактично зможуть потрапити тільки дешеві генеричні препарати, наявні на ринку. А от оригінали, брендові лікарські засоби міжнародних виробників до цієї ціни з великою імовірністю не потраплять.

Як констатують експерти, норми ухвалених постанов встановили вимоги до реферування (тобто значного зниження ціни) для всіх препаратів зазначених груп, і неважливо, чи потрапить він до реімбурсації за фактом чи ні, але ціна на нього не має перевищувати референтну, навіть якщо такі ліки продаються просто в аптеці.

У цій ситуації міжнародні компанії будуть змушені або знижувати ціну на лікарські препарати до економічно невигідної, працюючи собі у збиток, або йти з українського ринку. Швидше за все, вони оберуть другий варіант. А пацієнтам, які вживали ці ліки, доведеться шукати їх на чорному ринку.

Над Україною замаячив приклад Азербайджану, де сталася схожа ситуація у 2015 році. Через ігнорування урядом країни реальних умов функціювання фармацевтичного бізнесу з ринку зникли ліки європейського виробництва, а деякі великі компанії-постачальники зовсім пішли з країни.

Фармацевтична спільнота неодноразово відзначала, що запровадження референтного ціноутворення має бути відстрочено і вводитися разом із добре продуманим механізмом реімбурсації, який буде зрозумілий всім зацікавленим сторонам. За умови введення лише регулювання цін складається абсурдна ситуація, коли влада заявляє про регулювання цін на ліки, вартість яких підлягає відшкодуванню з боку держави, а коли будуть надані кошти на реімбурсацію — невідомо. Але ж має бути навпаки.

Пам'ятаєте, як у Ільфа й Петрова у «Дванадцяти стільцях»? «Гроші вперед, — заявив монтер. — Вранці — гроші, ввечері — стільці або ввечері — гроші, а наступного дня вранці — стільці. — А можна так: вранці — стільці, а вдень — гроші? — допитувався Остап. — Можна... Але гроші вперед!».

У Європейській бізнес-асоціації також переконані, що державна програма з доступності ліків є недопрацьованою, і припускають, що якби вона почала працювати з 1 лютого, то деякі лікарські засоби із зазначеного списку просто зникли б із продажу.

З цим твердженням згодна голова ГО «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада» Олена Пруднікова. На її думку, якщо держава введе невигідні, збиткові для аптек ціни на якийсь перелік лікарських засобів, то для компенсації збитків можуть піднятися ціни на інші препарати.

Фармацевти неодноразово зверталися до прем'єр-міністра з проханням пояснити деякі критичні питання. Так, 30 січня в Кабміні відбулася чергова нарада з питань державного регулювання цін на лікарські засоби. Виробникам і заявникам було запропоновано до 1 лютого 2017 року довести МОЗ, що ціни на медикаменти в Україні обґрунтовані, надавши інформацію про вартість таких ліків у референтних країнах.

Експерти також мають безліч питань до переліку лікарських препаратів, що підлягають реімбурсації. На їхню думку, цей список має чимало недоліків, зокрема можливу корупційну складову, адже створює преференції деяким виробникам. Так, від самого спочатку в проекті реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби не було розподілу препаратів на «таблетки» і «таблетки, вкриті оболонкою». Однак він з'явився в ухваленому документі, хоча це й суперечить постанові Кабміну №863, де в переліку міжнародних непатентованих назв (МНН) для таблетованих препаратів вказані лише такі лікарські форми: «таблетка» і «таблетка сублінгвальна».

Ще одне зауваження. Для виробництва «таблетки, вкритої оболонкою» потрібно більше витрат, ніж для «таблетки». Однак цей факт чомусь не був врахований під час встановлення граничної оптово-відпускної ціни, зокрема для препаратів «Атенолол» (дозування 50 мг), «Бісопролол» (2,5 мг), а також «Метформін» (500 мг і 850 мг).

Щоб ліки в Україні дійсно стали доступнішими, обов'язково слід врахувати помилки пілотного проекту реімбурсації з гіпертонії. Інакше шанси на те, що під час реалізації цієї програми ми наступимо на ті ж граблі, дуже великі. Втім, все може закінчитися й зовсім банально. В якийсь момент у держбюджеті (як і минулого разу) забракне грошей на фінансування.

Поки на компенсацію лікарських препаратів із бюджету виділили лише 500 млн грн. Навіть якщо розподілити їх тільки між гіпертоніками (яких в Україні понад 10 млн), вийде менш як 5 грн на місяць. За ці гроші можна хіба що доїхати до лікаря за рецептом, і то в один бік. Якщо все залишиться як є, рецепт перетвориться на лотерейний квиток, який дістанеться тим, на кого вистачить бюджетних грошей.