Як СБУ доїла львівський ВВІР

24 лютого 2017 року Сихівський районний суд Львова ухвалив обвинувальний вирок колишньому старшому слідчому в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області, підполковнику юстиції, який одержав хабар у сумі 300 тис. грн від начальника відділу міграційної роботи Управління Державної міграційної служби України у Львівській області. Зловмисник брав участь у розслідуванні масштабної справи «мафії ВВІР» (відділ віз і реєстрацій) Львівщини, за результатами якої, зокрема, у грудні минулого року було засуджено до п’яти років реального позбавлення волі начальника УДМС, його першого заступника та ще низку чиновників обласної і районної ланки. Проте, як свідчить вердикт, певна частина клерків зуміла відкупитися, отримавши символічне покарання, а то й зовсім уникнути його, а один із розслідувачів і сам сів на лаву підсудних.

Засуджений слідчий СБУ починаючи з серпня 2014 року розслідував справу незаконної натуралізації одного мешканця Молдови, який у себе на батьківщині був засуджений за розбій до тривалого строку ув’язнення та попри це зумів вислизнути від тамтешньої поліції й втекти на територію України, у зв’язку з чим його було оголошено в розшук по лінії Інтерполу. Тут за допомогою співробітниць однієї з туристичних фірм Львова та корумпованих чиновників УДМС йому вдалося одержати закордонний паспорт громадянина України, але під час спроби виїхати його було затримано на польському кордоні. Одним із фігурантів справи був і згаданий начальник відділу міграційної роботи: станом на липень 2015 року він перебував у статусі свідка, але підполковник мав удосталь матеріалів для того, щоби пред’явити обвинувачення й порушити питання про арешт і відсторонення від посади. Проте слідчий вирішив заробити на ньому й запропонував дати на лапу 12 тис. дол., щоби покласти компрометуючі матеріали під сукно.

Але чекіст не здогадувався, що цей чиновник одночасно був інформатором його колег з оперативних служб УСБУ, тож коли «ввірівець» звернувся до них по пораду, що йому робити в цій ситуації, ті швидко показали йому дорогу до військової прокуратури. Тамтешні слідчі так само швидко одержали санкцію Апеляційного суду Львівської області на проведення стеження за підполковником і прослуховування його телефонних розмов, дали заявникові заздалегідь ідентифіковані й оброблені купюри, і в ході контрольованої передачі грошей 20 липня 2015 року хабарника було затримано. Цікаво, що під час розмови з чиновником ДМС, яка проходила в ресторані «Українська кухня», він не брав гроші своїми руками, дав ключ від припаркованої неподалік машини та звелів покласти їх у багажне відділення. Хабародавець так і зробив, про що доповів слідчому, а вже на виході з ресторану останнього затримали бійці «Альфи». Та вже за чотири дні зловмисник, відповідно до ухвали слідчого судді, вийшов на волю під заставу.

Попри те, що хабарник не торкався грошей і на його руках не було виявлено слідів спеціальної хімічної речовини, суд, спираючись на інші докази, визнав його винним і засудив за ч. 3 ст. 368 ККУ до семи з половиною років позбавлення волі з конфіскацією майна. Щоправда, до завершення апеляційного перегляду справи йому залишено попередній запобіжний захід, тож нині він продовжує перебувати на волі під заставою. Щоб мати уяву, суворе це покарання чи ні, нагадаємо, що рік тому старший оперуповноважений Артемівського міськрайвідділу УСБУ в Донецькій області, який за схожих обставин одержав від двох співробітників міліції хабар у сумі 350 тис. грн, був засуджений усього-на-всього до 17 тис. грн штрафу. Натомість прокурор Краматорська і його заступник, які, за підрахунками військової прокуратури, спільно одержали хабарів на 118 тис. грн, були засуджені до восьми років ув’язнення кожному і з моменту затримання перебувають під вартою.

У тексті вироку Сихівського суду була зазначена низка білих плям у роботі слідчих, які, на думку судді Назарія Дулебка, ніяк не спростовують факту вчинення обвинувачуваним інкримінованого кримінального порушення. Ми назвемо лише одну з них. Зокрема, понятими під час помітки грошей і їх подальшого вилучення з автомобіля зловмисників були двоє солдат навчально-спортивної бази однієї з військових частин Львова. Начебто нічого страшного в цьому немає, оскільки солдати теж люди. Але нагадаємо у зв’язку з цим один момент зі справи старшого прокурора прокуратури Суворівського району Одеси Емми Михайлової, теж обвинуваченої в одержанні хабара й виправданої вироком Комінтернівського райсуду Одеської області від 29 грудні 2016 року. Там понятими під час обшуку її службового кабінету були двоє курсанток Одеського університету внутрішніх справ, які складали присягу працівника міліції, а відтак вважалися особами, зацікавленими в результатах слідчої дії. Вважаючи це порушенням процесуальних норм, суддя цілком слушно визнав неналежним доказом протокол цієї слідчої дії, в ході якого було, зокрема, вилучено гроші, які становили предмет хабара. Таким чином, колегія суддів Апеляційного суду Львівської області має формальну зачіпку, яка теоретично може помножити на нуль усю доказову базу військової прокуратури.