Зародки «народних республік»

Про нелегальний видобуток бурштину на Волині, вирубку лісів у Карпатах в Україні говорять рідше і менше, ніж про ситуацію на Донбасі. Між ними не проводять паралелей і взаємозв'язків. А даремно. Тому що це — явища одного порядку. І одне, і друге, і третє — загрози територіальній цілісності країни.

У світовій практиці виділяють окрему категорію збройних конфліктів, які називають natural-resources-fuelled conflicts — «конфлікти, підживлювані природними ресурсами».

Тонка грань між нелегальним промислом і новою «народною республікою» визначається дуже простою формулою.

Є дві цифри. Перша, назвемо її N1, — це сумарні витрати на те, щоб видобувати й продавати, скажімо, той же бурштин в чинній державній системі. Сюди входять хабарі поліцейським і чиновникам, які закривають очі на бурхливу діяльність старателів; пухкі конверти для митників, що випускають видобуток за кордон; відкати депутатам, що блокують спроби легалізації та обкладання податками.

Друга цифра, N2, — це витрати на утримання власних збройних формувань.

Щойно N1 стає більше за N2 (а зі зростанням обсягів виробництва це неминуче), з'являється політична ідеологія, яка аргументує відторгнення цієї території від решти країни.

Судячи із сутичок бурштинових старателів з поліцією, що почастішали, ми небезпечно близькі до цього рубежу.

Політична ідея може бути взагалі будь-якою. Галичина як єдина «справжня» Україна, яка втомилася рятувати країну. Волинь як волелюбний край, що раптово усвідомив себе.

Як би безглуздо це не виглядало, нувориші, що багатіють на нелегальній торгівлі природними ресурсами, напхають ідеологів грошима, людьми і зброєю. Як це було в алмазоносних районах ПАР. Як це було в Конго і Перу. І ще багато де.

Гроші, бійці та зброя будь-яку ідеологію роблять вагомою і впливовою. Хто зараз згадає про те, що так звана Донецька республіка колись була організацією маленькою і маргінальною?

Країна, яка проґавила загрозу «ресурсного сепаратизму», страждає не лише від появи гарячої точки на своїй території. Головні втрати — на міжнародному рівні.

У Закарпатті готові до створення окремого угорського району

Країни, де відбуваються такі «ресурсні» конфлікти, часто піддаються дуже жорстким економічним санкціям. У мінімальному варіанті це посилення процедури допуску на зовнішні ринки. Потрібно буде довго доводити, що ось саме цей ліс і цей бурштин видобуті легально, податки з них сплачено, і вивозяться вони з відома влади. У максимальному — повна заборона експорту окремих видів товарів. Як це було з лісом із Перу.

Причому зовнішні партнери керуються благородними намірами, вони хочуть допомогти. Вони прагнуть позбавити антиурядові озброєні групи фінансування, щоб полегшити наведення порядку.

Країні від цього, щоправда, не набагато легше.