«Осучаснення» пенсії: що приховують від українців

Для пенсіонерів нинішня осінь обіцяє стати не лише сезоном збору врожаю, а й часом, коли їм істотно підвищать пенсію. Так обіцяють в уряді, де і розробляли відповідні законопроекти. Власне, у четвер, 13 липня, увечері парламент зміг таки ухвалити в першому читанні один з чотирьох законопроектів пенсійної реформи.

Щоби з’ясувати, що ховається за гучними обіцянками владних мужів, «Ракурс» поспілкувався з народними депутатами, які пояснили, що зміниться для звичайних пенсіонерів у разі ухвалення всіх реформаторських законів.

Михайло Папієв, член депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок»:

— В презентованій урядом так званій пенсійній реформі для звичайних українців немає плюсів, натомість є суцільні мінуси. Тому що уряд вдався до підміни понять.

Якщо урядовці кажуть про осучаснення, згадаймо про те ганебне явище, яке вони витворили на початку 2014 року. Тоді всупереч ст. 22 Конституції (права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані) було призупинено дію ч. 2 ст. 42 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В цій статті передбачалось таке: до 1 березня кожного року громадянам України підвищуються пенсії на показник темпів зростання середньої заробітної плати в попередньому році. Це так зване осучаснення пенсій. Це робилось для того, щоб у нас не було диференціації пенсій серед громадян залежно від року виходу на заслужений відпочинок. Тобто щоб люди, які вийшли на пенсію з однієї й тієї ж посади п'ять років тому і сьогодні, мали хоча б приблизно однаковий розмір виплат.

Пригадуєте, яка шалена інфляція була в 2014–2016 роках? Так от ця стаття також передбачала індексацію пенсій.

А тепер урядовці кажуть, що хочуть з 1 жовтня осучаснити пенсію, тобто зробити те, чого вони не робили три роки. В мене виникає одне запитання: хто має нести відповідальність за ухвалене кілька років тому антиконституційне рішення? Хто компенсує громадянам кошти за 2014–2017 роки, які є їхньою власністю і які вони не отримували всупереч Конституції?

Нині нам розповідають, що Верховна Рада має проголосувати за цей законопроект про так зване підвищення пенсій. Але ж у ньому прописано підвищення мінімального страхового стажу. І взагалі цей законопроект виписаний в такий спосіб, що з 1 січня 2018 року мінімальний страховий стаж становитиме 25 років і щорічно збільшуватиметься на рік. Уявіть ситуацію: ваш сусід досягає пенсійного віку у 2018 році, йде в Пенсійний фонд, при цьому в нього налічується 24 роки страхового стажу. Тобто йому не вистачає року. Людині кажуть: вам треба ще один рік попрацювати. Протягом 2018 року він працює і приходить в Пенсійний фонд у 2019 році, а йому кажуть: так вам не вистачає ще року.

Коли вони розповідають, що в цьому законопроекті немає підвищення пенсійного віку — не вірте. Цей законопроект сформований таким чином, щоб громадяни України ніколи не ставали пенсіонерами. Тобто щоб вони помирали працюючими людьми. Це ганебний антиконституційний закон, який у жодному разі не можна голосувати.

До всього урядовці ще й заплутались у термінології. Бо в нас персоніфікація введена у 2000 році, а закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» набув чинності з 1 січня 2004 року. Тобто якщо формально брати, то страховий стаж обліковується з 2000 року. Тоді постає запитання: коли теоретично може з’явитись пенсіонер з мінімальним стажем? Правильно, у 2025 році. Тобто вони все переплутали. Треба казати страховий плюс трудовий стаж, який обліковується за трудовою книжкою.

Не всі розуміють, чому із зарплати, яка перевищує 40 тис. грн, не платиться соціальний внесок. Маю сказати, що таке завжди було. В різні періоди були різні коефіцієнти. У нас, як у тій же Європі, діє обмеження верхньої межі пенсії (щоб не було людей, які матимуть захмарні пенсії). Так от щоб у людей, які офіційно отримують великі зарплати, був стимул не приховувати їх, ми ввели максимальну величину заробітної плати, з якої сплачуються внески до пенсійного фонду.

Ну не можна з людини брати 20 тис. грн на місяць внесків до Пенсійного фонду, а потім давати їй пенсію в 10 тис. Є якісь моральні речі. Це нормальна світова практика. А робилося це виходячи із здорового глузду, розрахунків та світового досвіду.

Оксана Сироїд, заступник голови Верховної Ради України, політична партія «Об'єднання «Самопоміч»:

— Почнемо з того, що пенсійної реформи немає. Є проект закону, який, справді, передбачає підвищення пенсій, але на дуже короткий проміжок часу. Це складна математична історія. Сьогодні так званий коефіцієнт заміщення, від якого обчислюється розмір пенсії, становить 1,35. А з нового року він буде 1. Тобто сьогодні проведуть осучаснення пенсій відповідно до коефіцієнта 1,35 і розмір пенсій трошки збільшиться. Але з нового року ця пенсія буде осучаснена, але порахована за коефіцієнтом 1.

Аналогічна історія і з пенсійним віком. Кажуть про страховий стаж, але не про пенсійний вік. Начебто в цьому немає особливих проблем. Приміром, в мене вже налічується 21 рік страхового стажу. З іншого боку, ми ж пам’ятаємо 90-ті роки, коли далеко не всі мали можливість легально працевлаштуватись. Тоді закривалося багато підприємств, відбувались масові скорочення в державних установах. Фактично люди залишались без формального місця роботи. Багато хто тяжко працював (їздили на заробітки, торгували на базарах тощо), але їхні трудові книжки лежали вдома. Відповідно, страхові внески вони не сплачували. Але так відбувалось не з їхньої вини, а тому, що не було держави, яка готова була б це забезпечити. Сьогодні прив’язати їхню пенсію до страхового стажу — це фактично штовхнути цих людей у рабство. Адже вони ніколи не зможуть вийти на пенсію, відповідно до тих норм. Мені здається, що це також дуже складна історія.

Ще один момент. Солідарна система не є страховою, і навіть в цьому є обман. Адже солідарна система полягає в тому, що нинішні працюючі платять пенсіонерам. Солідарна система не має нічого спільного з тим, з якої суми ви платите внески, оскільки потім однаково отримаєте стільки, скільки для вас зберуть ті, хто на той момент працюватиме. Грубо кажучи, якщо після розпаду Союзу ми мали двох-трьох працюючих на одного пенсіонера, тобто можна було дозволити собі мати більшу пенсію, то сьогодні на одного пенсіонера припадає приблизно один працюючий. А ще за декілька років, коли ми з вами вийдемо на пенсію, у нас буде один працюючий на двох чи й більше пенсіонерів. Тому ми зможемо розраховувати на дуже маленьку пенсію при солідарній системі.

Також є обманом, коли нам кажуть, що ми переходимо до страхової системи. Вона неможлива при солідарній системі. Бо солідарна система передбачає таке: скільки сьогодні зберуть платники податків, стільки й заплатять нинішнім пенсіонерам. Ось це правда.

А для того, щоби була страхова пенсія, потрібно додатково відкладати гроші на так званий накопичувальний рівень. Тільки тоді можна розраховувати на те, що ти матимеш додаткову пенсію. Але тут є інша загроза. Ми не маємо фінансового ринку. Тобто відсутні інструменти, які б дозволили — я не кажу примножити, але принаймні зберегти гроші. Якщо буде інфляція, то ці гроші просто пропадуть.

Олександр Кірш, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт»:

— Про позитив від пенсійної реформи для пенсіонерів поки що говорити складно. Адже плюси — це дуже неістотне підвищення самої пенсії, та й то не для всіх. А мінуси — зростання пенсійного віку, зокрема й приховане через необхідний стаж, який вимагають. Йдеться про 25–35 років тощо. З урахуванням того, що в 90-ті стаж, м’яко кажучи, ніхто не фіксував. А це означає, що багатьом ще працювати й працювати. Крім того, не враховуватиметься те, що за чиновників багато років поспіль платились більші пенсійні внески за значно вищими ставками.

Ще один момент — звичайні пенсіонери перетворяться на соціальних. Річ у тім, що посилюються вимоги до призначення звичайної пенсії, відповідно, багато людей перестає їм відповідати й переводиться в ранг тих, хто не заробив на пенсію. В результаті вони отримуватимуть подачку, тобто соціальну пенсію. А вона значно менша за розміром. Окрім того, це гра в рулетку на життя з батьківщиною. Кажуть, мовляв, якщо ти на стаж не заробив, то треба платити. Ну а далі, якщо прожив багато — виграв, мало — програв.

Штучно зменшуватимуть кількість пенсіонерів, запроваджуючи пенсійний вік у 60 років і вимогу щодо наявності стажу у 25–35 років. А таких очевидних речей, як обкладання та скасування надвеликих пенсій, ніхто не робитиме. Тобто зберігається ситуація, коли в когось пенсія 50–60 тис. грн, а в інших — тисяча. Але коли у декого 50 чи 100 тис. — це ненормально. Ми в податковому комітеті пропонували обкласти «вершок» таких пенсій 90% податком, але депутати на це не згодились. Наприклад, у людини пенсія 100 тис. — з них 10 тис. виплачується повністю, а 90 тис. обкладається податком у 90%. Якби так обкласти хоча б одного такого пенсіонера, то цих грошей вистачило б на те, щоби підняти пенсію 40 звичайним людям. Конституційний суд забороняє скасовувати такі пенсії: мовляв, заднім числом це робити не можна.

Крім того, пенсійні внески платяться теж по-різному. Так, з перших 40 тис. повністю, а все, що вище за цю суму, не платиться. Виходить, що олігарх платить менше за безхатченка. Заробив мільйон — перші 400 тис. обклали податками, а решту 600 тис. — ні. І майже все це зберігають. Трошки косметично ремонтують, але фактично зберігають.

Водночас ніхто не збирається переходити на накопичувальну пенсійну систему. Можливо, для того, щоб виправдати роль держави. Адже при накопичувальній пенсійній системі держава не потрібна, вона — поганий посередник. В такому разі кожен може накопичувати собі сам під подушкою і в доларах. При солідарній системі держава начебто потрібна, хоч насправді вона виконує винятково шкідницьку функцію.

Солідарна відповідальність — це така ж дурість, як і лічильник за газ, коли рахують по будинку в цілому, а не в кожній квартирі. Але все це відбувається ще й у масштабах держави. Це дикість, яку потрібно скасовувати. Цей механізм був вигаданий ще Бісмарком в XIX сторіччі. Власне, те, що відбувається, реформою назвати не можна. Це косметичний ремонт, щоб «залатати» дірки в Пенсійному фонді.

Олег Ляшко, голова депутатської фракції Радикальної партії:

— Велике перебільшення називати це реформами. Мета так званої пенсійної реформи полягає в одному — зменшити видатки державного бюджету на фінансування пенсійної галузі. Для того, щоб менше людей в Україні отримували ці виплати.

Сьогодні людині, яка досягла 60-річного віку, достатньо 15 років трудового стажу, щоб вийти на пенсію. Влада ж пропонує збільшити мінімальний страховий стаж, який дає право на отримання пенсії, до 35 років. Це означає, що мільйони людей, які працювали, але не були легально оформлені, не матимуть необхідного страхового стажу для отримання пенсії.

Уряд каже, мовляв, ми з 1 жовтня збільшимо пенсії за умови проведення пенсійної реформи, а фактично відбувається підвищення страхового стажу та пенсійного віку. Це нечесно. Сьогодні вже є можливості для підвищення пенсій. Внаслідок того, що з нового року мінімальна заробітна плата зросла вдвічі, у нас додаткові надходження до бюджету Пенсійного фонду на сьогодні перевищили 11 млрд грн. А це означає, що немає потреби тягнути з підвищенням пенсій до жовтня — це можна зробити вже сьогодні. Півмільйона українських пенсіонерів отримують так звану соціальну пенсію в розмірі 947 грн, бо в них немає необхідного страхового стажу для отримання трудової пенсії. Тому пропонуємо перерахувати цю пенсію і встановити її на рівні не нижче за прожитковий мінімум. Це 1472 грн на місяць.

Ще одна величезна проблема — соціальна несправедливість у пенсійному забезпеченні. Це коли мільйони людей багато працювали і, відповідно, мають великий страховий стаж і водночас отримують однакову пенсію з тими, хто не працював. Ця несправедливість виникла внаслідок того, що з 2012 року пенсія не перераховується, тобто не осучаснюється. Тому пропонуємо перерахувати пенсії військовослужбовцям, людям з великим трудовим стажем тощо.

Хочу окремо наголосити, що в цьому проекті пенсійної реформи позбавляють лікарів, вчителів права пільгового виходу на пенсію. Натомість спецрежим нарахування пенсій залишають для суддів і прокурорів. Тобто абсолютно несправедлива норма, коли вчитель чи лікар має виходити на пенсію в 65 років (якщо в нього немає 35 років стажу), а судді чи прокурори виходитимуть на пільгових умовах. Водночас, вони отримуватимуть 90% пенсії від заробітної плати. Сьогодні у суддів, прокурорів, працівників НАБУ, тобто так званих антикорупціонерів космічні зарплати по 100, 200 чи й 300 тис. грн. Але єдиний соціальний внесок вони виплачують із зарплати в розмірі 43 тис. грн. Потім, коли виходитимуть на пенсію, отримуватимуть цю виплату із загального пенсійного котла 90% від своєї зарплати. В мене запитання: чому лікар, шахтар, який з повної своєї зарплати виплачує єдиний соціальний внесок, потім муситиме виплачувати пенсію прокурору, судді та іншим дармоїдам? Це категорично несправедливо. Наполягаємо на скасуванні верхньої межі сплати ЄСВ. Тому нехай вони зі своєї повної космічної зарплати платять єдиний соціальний внесок. Щоб пенсію суддям і прокурорам не призначали за кошт людей найманої праці.