Блокування податкових накладних — боротьба зі схемами чи знищення бізнесу

Вже понад два місяці на повну силу працює режим зупинення реєстрації податкових накладних, який спричинив і продовжує спричиняти проблеми суб’єктам господарювання реального сектора економіки. Мабуть, усі без винятку підприємства різних сфер діяльності вже стикнулися не тільки з проблемою самого зупинення податкових накладних, а й з проблемами подальшого їх розблокування, погіршення відносин з контрагентами, які не отримують права на податковий кредит, що тягне за собою накладання штрафних санкцій, відтермінування оплат тощо.

Нормативне регулювання підстав для зупинення реєстрації податкових накладних

Проблеми блокування податкових накладних стосуються всіх галузей підприємницької діяльності — виробничих, будівельних, торгових, пов’язаних з наданням різного роду послуг тощо. Це випливає з того, що сама система оцінки критеріїв ризику, на жаль, розроблена таким чином, що у разі продажу товарів (робіт, послуг) ці ж товари чи роботи мають бути придбані підприємством. А при їх подальшій реалізації, крім того, мають ще бути витримані й додаткові параметри, визначені сумнозвісним наказом Міністерства фінансів України №567 від 13 червня 2017 року «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», з урахуванням змін, внесених наказом №654 від 21 липня 2017 року.

Наприклад, підприємство придбає листковий метал для виробництва трубопроводів, або ж транспортна компанія надає послуги з перевезення. Реєстрація податкових накладних цих підприємств буде зупинена, оскільки «на вході» код УКТ ЗЕД в першому випадку не відповідає коду «на виході», а в другому — система взагалі «не бачить» придбання.

Така сама ситуація виникає і під час придбання та подальшого продажу 100% продукції — система відносить цю операцію до ризикових, оскільки вона підпадає під ризик щодо відповідності обсягів придбання та постачання, визначений в п. 1 ст. 6 наказу №567.

Критерії, за якими здійснюється моніторинг податкової накладної (ст. 6 наказу №567):

— обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання такого товару/послуги;

— переважання в товарних залишках «ризикових» товарів більше як на 75%.

Авансові платежі також потрапили до групи ризику саме виходячи з критеріїв оцінки відповідності обсягів придбання/постачання (наявність грошових коштів без фактичного отримання товарів/послуг на момент подання для реєстрації податкової накладної).

Наказ, однак, передбачає й умови «звільнення від блокування», зокрема:

— податкова накладна не підлягає наданню покупцю або складена за операцією, що звільнена від оподаткування;

— обсяг постачання в податкових накладних поточного місяця, з урахуванням поданої на реєстрацію, менший за 500 тис. грн;

— загальна сума сплачених у 2016 році податків, зборів та сум внеску на загальнообов’язкове державне страхування становить понад 5 млн грн (ст. 5).

Заблоковані накладні, що робити?

У квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної мають бути вказані:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) критерій (її) оцінки ступеня ризиків, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ).

Порядок дій підприємств у разі блокування податкових накладних також визначено в наказі №567.

Цим же наказом визначено й вичерпний перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Так, до переліку віднесено:

— договори, листування з контрагентами;

— документи, якими підтверджуються повноваження на одержання продукції;

— первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження/розвантаження продукції, акти приймання-передачі, накладні;

— розрахункові документи, банківські виписки;

— документи щодо підтвердження відповідності продукції, які передбачені договором.

Тобто на практиці ми бачимо, що у разі блокування однієї накладної підприємству необхідно надати не тільки документи, що підтверджують придбання, перевезення, зберігання товару, а й інші, які можуть бути підтвердженням достовірності цієї операції, в тому числі й документи чи опис діяльності за 2016 рік — у разі продажу залишків товарів чи продукції, оскільки документування їх придбання у 2016 році і раніше не потребувало зазначення коду УКТ ЗЕД.

А для підприємств, що надають різного роду послуги, такими підтверджуючими документами виступають документи, що свідчать про наявність транспортних засобів, штату, дозволів, ліцензій тощо.

Необхідно звернути увагу: усі копії документів, що додаються для розблокування податкових накладних, мають бути завірені належним чином — принаймні справжність копій має бути засвідчена підписом керівника чи представника та печаткою підприємства. При цьому наказом передбачено, що ці документи та письмові пояснення платника подаються до ДФС в електронному вигляді.

На жаль, усі нормативні документи з цієї проблематики виписані з огляду на одну податкову накладну/розрахунок коригування.

Підприємство в один день може подати на реєстрацію 10, а то й більше податкових накладних на адресу одного покупця з однаковою номенклатурою. І всі вони можуть бути заблоковані за одними й тими самими критеріями. А пакет документів на підтвердження реальності операції, за наслідком якої виписана зупинена податкова накладна, подається як додаток до заяви про розблокування по конкретній накладній, яких однотипних може бути 10 і більше. Водночас в електронному вигляді подати документи можна виходячи з розміру кожного документа не більш як 2 Мб…

От і виходить, що замість ведення діяльності для отримання прибутку платникові податків необхідно відшукати, підготувати, отримати, скопіювати, завірити, відсканувати безліч документів — і так по кожній заблокованій накладній. Після цього доводиться чекати — або розблокування податкової накладної, або ж квитанції щодо прийнятого рішення про відмову в розблокуванні.

Постановою Кабміну №190 від 29 березня 2017 року «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» встановлені виключні підстави для відмови в реєстрації, серед яких, зокрема:

1) ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, вказаної в заблокованій податковій накладній /розрахунку коригування;

2) ненадання копій документів відповідно до п. «в» п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ;

3) надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Подавши пояснення та підтверджуючі документи, завірені відповідним чином, на практиці платник отримує рішення про відмову в реєстрації податкової накладної із зазначенням причини — «надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

То яка справжня причина відмови — копії документів складені з порушеннями та якими саме, чи то їх недостатньо та яких саме? Де ж вмотивована відповідь? Де ж кроки назустріч бізнесу та усунення тиску на бізнес?

Процедура оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних

Отримавши рішення про відмову в розблокуванні накладної, платник має два шляхи. Або скористатись правом на адміністративне оскарження, відповідно до положень постанови Кабміну №485 від 4 липня 2017 року «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (з повторним наданням пакету документів по кожній податковій накладній окремо), або звернутися з позовом до адміністративного суду (з наданням пакету документів в обґрунтування позовних вимог, з урахуванням 1 накладна — 1 позов).

Слід звернути увагу: вищевказаною постановою Кабміну встановлено обов’язкові вимоги до оформлення скарги, зокрема, скарга має містити:

— найменування або ПІБ платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

— податковий номер;

— реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС;

— інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;

— відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;

— вимоги платника податку, який подає скаргу;

— адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

Але і перший шлях (адміністративна скарга), і другий (позов до суду) — це витрачання часу, що аж ніяк не допомагає бізнесу: без реєстрації податкової накладної покупець навряд чи перерахує вчасно кошти. І суди, на жаль, у нас не відрізняються швидкістю розгляду позовів. Та й апеляцію ніхто не скасовував.

Таким чином, попри схвальні відгуки «причетних» до запровадження автоматичної системи реєстрації податкових накладних про їхні досягнення та мінімальний відсоток заблокованих накладних, ми, на жаль, вимушені спостерігати ручне керування цією процедурою, та ще й так, що обидва причетних органи — Мінфін та ДФС — всі проблемні питання списують на некомпетентність один одного.

В соцмережах вже відкрито агітують за податковий майдан, оскільки фактично шляхом блокування податкових накладних, з урахуванням умов, які передбачають критерії, що унеможливлюють блокування, знищується середній клас, який є наповнювачем бюджету, намагається щось зробити та заробити попри нашу «прозору» податкову політику.

Ситуація навколо блокування податкових накладних стала вже настільки серйозною, що це питання було порушено у парламенті й Кабмін пообіцяв проаналізувати його та доопрацювати систему, щоб уникнути збоїв у роботі в подальшому. Водночас не вказується, що ж за збої спричинили фактичний колапс під час реєстрації податкових накладних, хто відповість за це та чи будуть якісь справді позитивні для бізнесу зміни.

Натомість Комітетом податкової та митної політики ВРУ розроблено та зареєстровано законопроект №7115 від 15 вересня 2017 року про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Ним запропоновано повернутися до тестового режиму блокування податкових накладних, внести зміни до процедур зупинення реєстрації податкових накладних, порядку їх розблокування тощо з метою виправлення недоліків запроваджених процедур задля мінімізації втручання в поточну господарську діяльність платників податків.

На підтримку продовження дії тестового режиму слід зазначити, що, можливо, під час нього справді буде проаналізовано помилки в роботі системи та контролюючих органів, пропозиції платників для уникнення безпідставного блокування реєстрації чи створення додаткових перешкод вільного ведення бізнесу, а також буде розроблено дійсно автоматичну систему, яка не впливатиме негативно на діяльність сумлінних платників податків.