Ціни на курятину: як отримати надприбуток у злиденній країні

Наша держава існує завдяки зовнішнім запозиченням, це нормально. В Україні дедалі більшає сукупний (прямий і гарантований) державний борг, який на кінець вересня досяг 77 млрд дол. Джерелом грошей для нас є Міжнародний валютний фонд, який виділяє їх, висуваючи свої умови. Однією з таких вимог була ліквідація цього року спеціального режиму для аграріїв, що дозволяє їм не платити ПДВ — непрямий податок, який є основою для наповнення бюджету будь-якої держави.

Досвідчені й дотепні вищі українські чиновники погодилися з цим, але залишили лазівку для отримання грошей з бюджету. Це дотації, які виплачують аграріям пропорційно сплаченому ними податку на додану вартість. Фактично це той самий спецрежим, тільки у формі дотацій. МВФ навколо пальця обведено.

Дотації для сільгоспвиробників використовуються у всьому світі, зазвичай вони прив'язані до оброблюваних гектарів, до вироблених видів продукції, але ніколи це не повернення виплачених господарствами податків. Ми знову опинилися попереду всієї планети за технологіями зникнення грошей з бюджету.

Безумовний лідер з отримання дотацій — «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка, який з початку року отримав понад 1 млрд грн. Друга структура — «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка — отримала 367 млн грн бюджетних грошей з початку року.

Таке уважне ставлення до птахівництва, основного заняття цих груп, є справедливим. З цим згоден навіть прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який 8 вересня під час години запитань до уряду в парламенті заявив: «Порядок підтримки аграрного сектора, затверджений урядом, передбачає підтримку не конкретного підприємця, а виробника. Хто більше виробляє, той більше і отримує дотацій. Чи справедливо це — сьогодні важко відповісти».

Ось тільки разом зі зростанням дотацій у бізнес Косюка і Бахматюка паралельно ростуть ціни на курятину в українських магазинах, що важко не помітити. Важко не помітити також різницю у зростанні цін на корми для птахівництва. Зерно за рік подорожчало на 3–5%, а м'ясо птиці — на 30%. Все це ми бачимо на тлі рекордних дотацій в галузь.

Ще однією причиною зростання цін на курятину можна назвати зростання українського експорту цієї продукції. За кордон сьогодні йде чверть виробленого курячого м'яса. За даними статистики, за перше півріччя 2017 року експорт становив 147 тис. 700 тонн, що майже в півтора разу більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Загальне виробництво за перше півріччя — 590 тис. тонн. Виробники наближають внутрішні ціни до експортних, щоб не втрачати прибуток. А прибуток є. Наприклад, за перше півріччя 2017 року в «Миронівському хлібопродукті» він задекларований в розмірі 210 млн дол., що дало можливість виплатити власникам компанії поточного року близько 80 млн дол. дивідендів.

Україна наздогнала європейських сусідів за ціною традиційно найдоступнішого м'яса. Сьогодні вартість курятини наздоганяє вартість свинини. Хоча і тут є українські аграрні ноу-хау, що не дозволяють відбутися такому дисбалансу. На початок вересня на сільськогосподарських підприємствах України поголів'я свиней скоротилося на 10% в порівнянні з відповідною датою 2016 року. Свинини буде менше, і ціна на неї не зможе впасти нижче за курятину вже з ринкових причин.

Зростання показників вітчизняного бізнесу завжди радує. Ось тільки вражають його темпи в окремих підприємців у порівнянні із загальним станом нашої країни, а ще дивує використання державних коштів для підтримки подібних темпів.