МОЗ: нездоровий авантюризм

У цього молодого чоловіка важке минуле. Настільки неприємне, що його доводиться приховувати. Але він виріс не в густому лісі або в африканській пустелі, а в українському місті, що зветься Кривий Ріг. Там про нього пам'ятають і зараз, і не тільки міліцейські пенсіонери. Не май він маму суддю, сидіти б йому в колонії довелося довгенько.

Був він тоді скінхедом, сповідував цілком звичні для цієї субкультури неонацистські ідеї, ганяв вулицями й криворізькими дворами всіляких «темношкірих» — і з республік колишнього СРСР, і з далеких від нас азійських і африканських країн. Ганяв і бив. Звідси й численні приводи в міліцію. Обізнані люди стверджують: було цих приводів чимало, але завжди виручала любляча мама.

Там, у цій вельми специфічній субкультурі, він познайомився з різноманітними людьми, дехто з них незабаром стали тюремними жителями. Один з його колишніх побратимів по очищенню нації (якої?) від підступних чужинців і схожих на них криворізьких аборигенів зрештою став професійним кілером і нещодавно виконав замовлення з ліквідації в центрі Києва колишнього російського депутата Вороненкова. І там само загинув. До честі нашого молодого чоловіка, він узяв на себе обов'язок гідно поховати друга юності. Незрозуміло, чи то колишні скінхедівські переконання зіграли свою роль, чи то хтось попросив або порекомендував...

Він закінчив у Дніпропетровську медичний університет, менш як рік працював у психіатричній лікарні суворого спостереження, де навчався лікувати психічно хворих громадян, які вчинили тяжкі насильницькі злочини. З неонацистською, скінхедівською субкультурою наче зав'язав, захопився популярним зараз в Україні промислом — полюванням на дипломи та сертифікати.

Завдяки особливостям нашого зовсім не європейського законодавства наш герой, не маючи ні відповідних знань, ні відповідного досвіду, зумів записати себе у спеціальність «судова психіатрія». Сам він, до речі, судово-психіатричні експертизи проводив зрідка, руку на цьому не набив. Мав і серйозні проблеми, в одній з яких змушений був відзначитися надзвичайний і повноважний посол, акредитований в Україні.

Розквітнув наш герой пишним цвітом несподівано для себе і своїх колег з приходом до Міністерства охорони здоров'я американської громадянки Уляни Супрун. Мотиви їх зближення мені невідомі. Але всього лише кілька місяців тому, перебуваючи в яскравому емоційному стані, Супрун так висловилася про нашого героя: «Він — єдина людина в міністерстві, якій я повністю довіряю!»

Додам від себе: не просто довіряє, а довіряє сліпо, через що ускочила в деякі проблеми. Проте, наш герой подружився з чоловіком міністра, вхожий в сім'ю. Про це він неодноразово казав співробітникам за місцем своєї основної роботи, де з огляду на таку високопоставлену дружбу бував все рідше й рідше.

Особливістю поведінки цього молодого чоловіка, що різко підіймається кар'єрними сходами, стали потоки словесного бруду щодо тих цілком шановних і добрих людей, які колись допомагали йому. Практичними порадами, необхідними йому рідкісними книжками, закордонними професійними контактами й важливими для його кар'єрного зростання закордонними поїздками. Брехав він завжди яскраво, з фантазією, обливаючи вчорашнього свого доброзичливця густо і бридко, не заморочуючись доказами. Брехав і зводив наклепи не тільки усно, але й письмово, в листах і смс. Багато з них збереглося і чекає на майбутнього дослідника недолугої «реформи» пані Супрун. Оскільки завжди в потоках цього бруду були прямі посилання на його підтримку в. о. міністра.

Наговорив він багато. Залякував співробітників за попереднім місцем роботи своєю могутністю. Посилався на абсолютну довіру до нього з боку пані Супрун: «Вона зробить все, що я їй скажу!». Потоки бруду були нескінченними й натхненними.

Не сумніваюся, він ніколи не розповідав пані Супрун про свої лихі справи в експертній практиці. Про цілком меркантильні справи. Прізвища потерпілих від цього і прізвища викуплених відомі. Ці непривабливі історії відомі і правоохоронним органам. Знала чи ні в. о. міністра про його давнє та недавнє минуле, не так уже й важливо. Гріх — на ній. Саме вона передавала йому листи, що надійшли до неї, пов'язані з психіатричною тематикою. І від нас, українських експертів, і від експертів закордонних. Завжди — листи без відповіді.

Сьогодні він, не маючи жодних відповідних знань, високим повелінням пані Супрун дістав посаду директора Моніторингового центру з наркотиків і алкоголю. Це призвело в шоковий стан експертів і міжнародних чиновників у Лісабоні, Женеві, Копенгагені, Вашингтоні та Києві. Але, на жаль, вони змушені мовчки приймати найбільш дивні, примхливі рішення українського МОЗ.

29 листопада 2017 року на порушення Закону України від 6 квітня 2017 року №2002-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я», який набув чинності 6 листопада 2017 року, нашого молодого чоловіка було призначено директором Моніторингового центру без оголошення конкурсу, в обхід вимог антикорупційного законодавства про процедуру прозорого призначення на керівні посади. Чому? Відповідь на поверхні: наше молоде дарування не відповідає вимогам і критеріям призначення. Упевнений, що колись, «після Супрун», дослідник проаналізує це призначення за конкретними документами, з'ясує дати, візи, рекомендації...

Тоді ж, 29 листопада, наказом МОЗ було затверджено склад експертно-кваліфікаційної комісії з атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-психіатричних експертів. Як ви гадаєте, кого було призначено головою комісії? Зрозуміло, нашого молодого чоловіка.

І ще один епізод, дивовижний навіть для нашого МОЗ, що загрузло в корупції. 8 грудня 2017 року в усі регіони України було надіслано листа, де повідомлялося: всі документи, пов'язані з проведенням атестації, необхідно надсилати не в «єдине вікно», а, всупереч сталій практиці в Міністерстві охорони здоров'я... особисто голові комісії на його особистий телефон. Так пані Супрун бореться з корупцією.

Новий директор Моніторингового центру негайно вирішив посилити кадрову складову. Зарахував у центр кількох колишніх співробітників Міністерства охорони здоров'я, раніше звільнених через причетність до корупції, тобто люстрованих. Моє особисте ставлення до люстрації відомо: це абсолютно неправовий феномен, ганебний і брудний (особливо «сміттєва люстрація»). Але це сталося, людей звільнили з системи через конкретні корупційні підозри. Наш молодий чоловік своїм рішенням повернув їх у систему.

Не маючи жодного офіційного статусу в Міністерстві охорони здоров'я, наш герой ухвалює руйнівні рішення і з інших питань психіатричної практики в Україні.

На жаль, зараз не можу опублікувати тут один дуже цікавий документ, ксерокопію якого я маю. Там і фотографія, і ім'я нашого героя. Спритний молодий чоловік відвідує різноманітні присутні місця, пред'являючи чиновникам... посвідчення ветеранської організації колишніх працівників управління «К» самого СБУ! Реально видане йому, 35-річному, посвідчення. Пред'являє всюди — і в установах і підрозділах МОЗ, і в різних офісах Міністерства юстиції, і навіть в кабінетах Генеральної прокуратури. Як реагують чиновники? Здебільшого сміються, іронізують. Один силовик, який зустрічався з нашим героєм, сказав мені: «Банальний авантюрист. Смішний. Якась особлива тяга є у Міністерства охорони здоров'я до підгодовування авантюристів. Раніше був великий нейрохірург Слюсарчук, сьогодні — цей...»

Дивовижна ситуація. Молодий чоловік, вихований скінхедівським середовищем і відповідною ідеологією, який явно не відчуває сентиментів щодо української державності, став улюбленцем діаспорної українки, вихованої в Канаді й США в наслідуванні ідей Степана Бандери. Молодий чоловік, що не приховує своєї доброї дружби з професійним кілером, який, вірогідно, виконував замовлення російських спецслужб, став розпорядником на похороні цього кілера, але не є об'єктом інтересу з боку наших спецслужб.

Широкій публіці цей молодий чоловік невідомий. Його дуже добре знають всі без винятку чиновники Міністерства охорони здоров'я. А ще досить добре знають численні іноземні експерти, які щиро не розуміють всеїдності нашого президента, оскільки виплекала цього монстра запрошена президентом на високу посаду пані Супрун.