Українська валюта та її місце в нетрадиційних рейтингах

Вже тридцять років британський журнал The Economist щорічно публікує вигаданий ним індекс Біг-Мака (The Big Mac index). Бургерономічний показник показує сьогоднішню ціну цього бутерброда в різних точках світу. «Наприклад, середня ціна Big Mac в Америці в січні 2018 року становила 5,28 дол.; в Китаї це було всього лише 3,17 дол. за ринковими обмінними курсами. Таким чином, «сирий» індекс Big Mac каже, що юань був недооцінений на 40% в той час», — повідомляє економічне видання, засноване в середині XIX століття.

Це повідомлення було одразу ж підхоплено українськими медіа: в аналізі вартості бутербродів у всьому світі наша країна опинилася на звичному останньому місці. В Україні в січні 2018 року біг-мак коштував 1,64 дол. Це означає, що гривня недооцінена відносно долара на 69%. Приємно говорити про гривню як про найбільш недооцінену валюту світу, адже кожен розуміє: якби люди були більш проникливими, вони, звичайно, цінували б українські гроші значно вище.

Індекс Біг-Мака заснований на теорії паритету купівельної спроможності (ПКС), яку після Першої світової війни обґрунтував економіст зі Стокгольма Густав Кассель. Швед був теоретиком і експертом грошового обігу й активно боровся за відновлення в світі золотого стандарту. Класичним прикладом теорії ПКС вважається «продуктовий кошик» — базовий набір товарів і послуг, який у різних країнах має коштувати однаково. Але на практиці однаковим за вартістю він не буває ніде.

Нормальне функціювання моделі ПКС можливе тільки в умовах вільного руху товарів і грошей. Валютні курси завжди істотно відхиляються від паритету. Мита, експортні та імпортні обмеження, транспортні витрати викликають розбіжності між номінальним курсом валют і паритетним значенням. До того ж попит на ринку на ту чи іншу валюту може залежати від безлічі чинників. Штати або Євросоюз можуть спокійно додруковувати гроші, ґрунтуючись на своєму економічному й політичному потенціалі. Ніякої прив'язки до золота, за яку так нав'язливо виступав автор теорії ПКС, сьогодні неможливо навіть уявити. Люди давно купують відчуття і керуються ними, а не реальними цінностями.

Інший, менш відомий індекс, заснований на ПКС, називається індекс iPod. Його запропонував найбільший австралійський біржовий маклер Commonwealth Securities. Індекс розроблений на основі цін на гаджети фірми Apple в різних країнах. Він показує, скільки робочих днів має витратити людина, щоб купити Apple iPod.

Замість програвача можна легко підставити будь-яку модель смартфона практично з тим самим результатом. Цей індекс був вигаданий у XXI столітті, і він відбиває реальний стан справ у світі. Країни «золотого мільярда» опинилися явно у виграшному становищі в порівнянні з рештою світу. Людина повинна працювати в рази більше для придбання абсолютно тих самих благ, якщо вона живе в Україні, з настільки недооціненою національною валютою, ніж у Норвегії, де місцева валюта сильно переоцінена. Співвідношення індексів бутерброда й гаджета свідчить про те, що це не такі вже ненадійні показники.

Гривню важко назвати недооціненою валютою. Вона посідає абсолютно справедливе місце серед списку країн бутербродного індексу. У цьому рейтингу ніколи не було, наприклад, зімбабвійського долара. Ці гроші ввели в 1981 році й спочатку декларували вартість 1 до 1 з американським аналогом. (Нагадаємо, курс української гривні до долара на момент запровадження у 1996 році був 2:1.) Однак потім з африканськими грошами сталися зміни: банка пива 4 липня 2008 року о 17.00 за місцевим часом коштувала 100 млрд зімбабвійських доларів, а вже за годину — 150 млрд. У липні 2008 року інфляція становила в цій африканській державі 231 млн відсотків. У цій незалежній державі ціни подвоювалися тоді кожні 24 години. У червні 2009 року валюта Зімбабве припинила існування, як нещодавно припинив своє існування беззмінний лідер цієї країни Роберт Мугабе. Час сьогодні плине дедалі швидше, і за економічні помилки політичні керівники розплачуватимуться стрімкіше.