Мистецтво аналізу НБУ: дивовижне поруч

Національний банк представив своє бачення економічних відносин з ЄС, опублікувавши аналіз результатів зовнішньої торгівлі України з країнами Європи у 2017 році. Основний висновок цієї аналітики — економічні відносини нашої країни минулого року істотно зміцнилися, у значній мірі завдяки експорту.

«За підсумками минулого року експорт товарів в європейські країни збільшився на 31%, до 14,4 млрд дол. США, а його обсяги перевищили рівень докризового 2013 року. Частка Європи в експорті сягнула 36% та була найвищою з 2004 року. <...> Імпорт товарів з країн Європи також зростав у 2017 році (на 25%, до 20,2 млрд дол. США), і, як наслідок, частка цього регіону підвищилася до 41%», — йдеться в доповіді.

При цьому НБУ відзначає збереження негативного зовнішньоторговельного сальдо з Європою. Ми, як і раніше, більше купуємо, ніж продаємо, причому продаємо здебільшого сировинні товари (зернові, олійні, метали, руди), а купуємо енергоносії й товари з великою доданою вартістю.

«В цілому, незважаючи на позитивні зрушення, в товарній торгівлі України та Європи зберігається сталий дефіцит через високу частку в імпорті товарів з високою доданою вартістю. А опанування нових ринків українськими експортерами стримується тривалим та капіталоємним процесом приведення української продукції у відповідність до європейських стандартів», — констатує Нацбанк.

Найголовнішу статтю українського експорту аналітики Нацбанку проігнорували або не помітили, а от найбільший інвестор у нашу країну — Європейський банк реконструкції та розвитку — в огляді на своєму сайті її вказав. ЄБРР відзначає, що експорт товарів і послуг з України дещо зріс — після падіння п'ять років поспіль. А головна стаття українського експорту сьогодні — робоча сила. Європейці оцінюють обсяг грошових переказів в Україну у 8,5% від всього нашого ВВП.

Український віце-прем'єр Павло Розенко наприкінці квітня назвав цифри щодо тих, хто працює за кордоном: «На сьогодні українці масово не виїжджають, хоча ми чудово розуміємо, що в середньому від трьох до шести мільйонів регулярно або тимчасово працюють за кордоном».

Шість мільйонів осіб для українського чиновника, природно, не є масовим від'їздом. Масовим від'їзд можна було б вважати, якби за кордон виїхало працювати мільйонів тридцять, тоді й перекази грошей в нашу країну можна було б порівняти з нинішнім ВВП, і управляти країною можна було б значно ефективніше.

Але повернімося до аналітики НБУ. Обсяг українського експорту в Європу можна порівняти з аналогічними показниками наших європейських сусідів. Загальний український експорт до Європи за вартістю дорівнює продажу автомобілів зі Словаччини та наближується до постачань автомобільних запчастин з Польщі. Щодо цифр усього експорту, то ми відстаємо від крихітної Словаччини в п'ять разів, а від Польщі — у 12 разів.

Після Революції гідності міжнародні кредитори готові були інвестувати в Україну майже 30 млрд дол. Йшлося саме про інвестиції, а не про виділення грошей. В результаті було освоєно менш як половину цієї суми. Бездарне, неефективне використання іноземних кредитів змусило міжнародних фінансових донорів переглянути ставлення до нашої країни. Дешеві гроші Україні пропонувати перестали, і зараз можна отримати кошти тільки на загальних, зовсім не лояльних умовах. Це теж було б непогано відзначити в аналізі економічних відносин з Європою, представленому національним регулятором.