Йодована сіль — бізнес-проект чи турбота про здоров’я?

Сьогодні в наших магазинах можна придбати і кам’яну сіль, і йодовану. Однак незабаром нас можуть позбавити права вибору — планується, що всю сіль, яка надходитиме у роздрібну торгівлю, будуть збагачувати йодом.

Небагато є продуктів харчування, довкола яких роками ведуться запеклі дискусії. Про йодовану сіль сперечаються вчені, лікарі, міжнародні експерти, дієтологи і технологи харчової промисловості. Але вони так і не дійшли висновку, чого більше вона принесе — користі чи шкоди. Оскільки сіль — продукт незамінний у щоденному раціоні, ми просто змушені шукати відповідь на це питання. Для цього, ясна річ, необхідно вислухати аргументи обох сторін.

Відомо, що дефіцит йоду в раціоні людини спричиняє небажані, а часом навіть тяжкі наслідки. Це впливає передусім на функцію щитовидної залози, порушує гормональний баланс і обмін речовин, призводить до підвищеної втомлюваності, порушення роботи серцево-судинної системи тощо. Діти від йододефіциту страждають значно більше, ніж дорослі.

Не обійшла ця проблема і Україну. Однак її вирішення ініціювали не уряд, не Міністерство охорони здоров’я, а міжнародні експерти. Про що, зокрема, повідомляє офіційний сайт ЮНІСЕФ: «На жаль, до цього часу в Україні немає затвердженої політики, законодавства і програми дій щодо ліквідації йодного дефіциту та захисту наступних поколінь від інтелектуальної деградації. ЮНІСЕФ підтримує уряд України у вирішенні питання подолання йодного дефіциту і надає технічну, фінансову та експертну допомогу. Йододефіцитні захворювання визнані національною проблемою здоров’я в Україні. Національне дослідження, проведене у 2003 році Міністерством охорони здоров’я за підтримки ЮНІСЕФ і Центру по контролю захворювань США, підтвердило існування легкого йододефіциту на всій території України.

80 % дітей народжуються і розвиваються в умовах йодного дефіциту і не отримують необхідної кількості йоду з природними продуктами харчування. Найбільш серйозним наслідком йодної недостатності є негативний вплив на розвиток мозку, що призводить до відставання у психічному та фізичному розвитку. Низьке споживання йоду під час вагітності та у перші місяці життя може знизити потенціальний коефіцієнт інтелекту (IQ) дитини на 10–15 одиниць».

Як розв’язувати цю проблему? Для тривалої ліквідації йодного дефіциту ВООЗ, ЮНІСЕФ і Міжнародний комітет по контролю за йододефіцитними захворюваннями (ICCIDD) рекомендували так звану Стратегію універсального йодування солі. Однак далеко не всі вітчизняні фахівці, що тією чи іншою мірою займаються цією проблемою, схвально сприйняли цю стратегію. Споживачі взагалі не помітили нового продукту і за звичкою купували звичайну кам’яну сіль, яка до того ж дешевша.

Аби схилити українців до вживання йодованої солі, яка була новинкою на той час, ЮНІСЕФ провів велику роботу. Протягом 2004–2009 років у Львівській, Черкаській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Луганській і Донецькій областях міжнародні експерти долучилися до проведення інформаційних заходів і підтримували «впровадження кампанії соціального маркетингу». Про користь вживання йодованої солі передусім розповідали дітям у школах і позашкільних закладах, влаштовували конкурси малюнків на цю тему тощо. Навіть вірші складали, в яких головною була поетична рима «йод — народ».

Незабаром на прилавках українських магазинів з’явилася не лише сіль, збагачена йодом, а й мінеральна вода, соки, бульйонні кубики, молочні продукти, хліб і навіть горілка. Шукали різні варіанти, бо сама лише йодована сіль проблеми не вирішує. Одна справа, коли підсолюють готовий салат, і зовсім інша, якщо сіль додають у гарячі страви — при кулінарній обробці значна кількість (50–70 %) йоду втрачається. У багатьох європейських країнах пішли іншим шляхом — додавали сполуки йоду у корм коровам і птиці. В результаті отримували збагачені йодом молоко, м’ясо, яйця, які набагато краще засвоюються організмом, ніж вищезгадана сіль.

За даними координаторів проекту «Подолання йододефіциту в Україні», понад 130 країн світу використовують йодовану сіль. За приклад нам ставлять наших сусідів. Стверджують, що у Польщі та Румунії у магазинах уже не знайти звичайної солі — скрізь продається лише йодована. А в Білорусі на йодовану сіль перейшли 100 % виробників харчової продукції та понад 70% роздрібної торгівлі. І лише стосовно Росії немає такої статистики. Чому? Це окрема історія.

Міжнародні експерти наголошують, що Україні пропонується недорогий і цілком доступний метод розв’язання складної проблеми, яка стосується здоров’я не лише дорослих, а й дітей. Чому ж гальмується цей процес? Точної статистики, скільки і яких продуктів у нас збагачують йодом, дотепер немає. Де вони продаються — у регіонах з найбільшим рівнем йододефіциту чи по всій Україні, теж невідомо.

Фахівці міжнародних організацій зазначають: «В Україні щорічно виробляється майже 150 тис. тонн адекватно йодованої солі, що є достатнім для повного забезпечення потреб країни. На жаль, лише 30 % йодованої солі реалізується на місцевому ринку, більшість продукції експортується в сусідні країни».

Чи вдасться найближчим часом, зважаючи на обставини, домогтися виконання норм, які закладено у законопроект? Прогнози ЮНІСЕФ не дуже оптимістичні. Куратори проекту дійшли такого висновку: «Бізнесові інтереси, пов’язані з просуванням йодовмісних препаратів на фармацевтичному ринку країни, є єдиною причиною, чому спеціалісти у галузі охорони здоров’я до цього часу не підтримали прийняття закону про універсальну йодизацію солі».

Ситуація неоднозначна. Багато медиків, в основному це керівники інститутів, центрів і лікарень, активно підтримують позицію ЮНІСЕФ і виступають за йодизацію солі. Лікарі мовчки виконують вказівки начальства, займаючи нейтральну позицію, мало хто з них по-справжньому цікавиться, які результати принесе постійне вживання йодованої солі тим пацієнтам, яким вони її рекомендують.

А протистоять цій ідеї науковці академічних інститутів Києва та Харкова, які десятиліттями вивчають проблему йододефіциту не лише в лабораторіях, а й у тих регіонах, де він має найбільші показники.

Про досвід використання йодованої солі у світі, а також про висновки вчених та їх рекомендації — у статті «Що небезпечніше — дефіцит йоду чи надлишок?».