Де взяти гроші на інсуліни?
https://racurs.ua/ua/2103-de-vzyaty-groshi-na-insuliny.htmlРакурсМарія ХВОЩ
Переведення нашої медицини на нові рейки супроводжується зокрема й тим, що наразі хворі на діабет ризикують залишитися без життєво необхідних ліків: катастрофічну ситуацію з
постачанням інсуліну маємо по всій Україні. З одного боку, є державна програма забезпечення цієї категорії пацієнтів безкоштовними ліками. З іншого, державна субвенція на придбання
ліків ішла до липня, а далі вирішили, що потреби діабетиків буде забезпечувати місцева влада. Та вже зараз зрозуміло, що ця ідея виявилася вкрай невдалою.
Щойно почали танути запаси інсулінів, проблема торкнулася всіх без винятку областей України. Оскільки цукровий діабет — важка хвороба, і кількість хворих на неї щороку збільшується, на місцях у спішному порядку шукають гроші на ліки. «Ми ще у липні написали відповідні листи двом міністерствам — у МОЗ і Мінфін, — повідомила «Ракурсу» голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської облради Ольга Бабій. — Та отримали відповіді, з яких виходить, що держава зробила все, що могла, а тепер усе в руках відповідних місцевих бюджетів».
Київщина в цифрах
Мовляв, викручуйтесь віднині, як можете й умієте. «Законом про державний бюджет на 2018 рік передбачено обсяг цільових коштів Київській області для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет у розмірі 32,3 млн грн, що на 46,9 млн грн (58%) менше від потреби, яка, відповідно до інформації, поданої управлінням охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, становить 79,2 млн грн, — йдеться у відповіді МОЗ за підписом заступника міністра Павла Ковтонюка. — До додаткового бюджетного запиту на 2018 рік МОЗ України включено додаткові видатки, що надані структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних адміністрацій, які Міністерством фінансів України у зазначеному законі не враховано».
У свою чергу Міністерство фінансів пояснило, що цього року на потреби діабетиків з державного бюджету і так виділено коштів більше, аніж торік. «Цільові кошти на лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет передбачаються у складі медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для обласних бюджетів та бюджету м. Києва, — йдеться у відповіді за підписом заступника міністра фінансів Юрія Джигира. — Обсяг медичної субвенції… становить 57 366,7 млн грн і зростає у співставних умовах на 6 375,9 млн грн, або на 11,3% проти показників 2017 року».
Уточнює Юрій Джигир і цифри по Київській області. Так, за його словами, обсяг медичної субвенції для місцевих бюджетів Київщини становить 2 491,9 млн грн. Але ж ці гроші — не тільки на інсуліни. «У складі зазначених видатків, — сказано далі у листі Мінфіну, — враховано видатки на надання первинної медичної допомоги до 1 липня 2018 року». Як бачимо, первинну допомогу теж перекладено на плечі місцевих бюджетів. Що ж до ліків для хворих на діабет, то, пояснює Юрій Джигир, загальний обсяг цільових видатків на лікування таких хворих на 2018 рік становить 701,5 млн грн, зокрема для Київської області — 32,3 млн грн». Водночас, зауважує чиновник, «обласним державним адміністраціям надано право здійснювати у разі потреби розподіл цільових видатків на лікування хворих на діабет, які передбачені в обласних бюджетах, між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць відповідної області».
За даними Державної казначейської служби України, йдеться у відповіді, на рахунках місцевих бюджетів Київської області станом на 1 січня 2018 року залишки коштів медичної субвенції (які теж підлягають перерозподілу і використанню) становили 61,4 млн грн, зокрема на рахунку обласного бюджету — 40,1 млн грн. «Як бачимо, у Мінфіні наполягають, що, цитую, «питання визначення остаточних обсягів видатків на охорону здоров’я і розподілу їх за напрямами використання, зокрема і визначення обсягу видатків для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет, мають вирішуватися відповідними місцевими органами влади». Тобто все це перекладається на місцеві бюджети, хоч має фінансуватися з державного, бо це — державна програма, — наголошує Ольга Бабій. — Тим часом хворі без інсуліну жити не можуть, і якщо не буде державної підтримки у питанні забезпечення їх потрібними ліками, людям доведеться купувати їх за власний кошт. А це, враховуючи реальні доходи українських громадян, для гаманців більшості діабетиків — непосильне навантаження».
У своє розпорядження «Ракурс» також отримав зведені дані щодо цільових видатків медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Київщини на лікування хворих на цукровий діабет на 2018 рік. Загальна потреба на інсуліни до кінця цього року — 71,43 млн грн. З державного бюджету, як уже йшлося вище, область отримала на ці цілі 32,27 млн грн. Додатково за кошти місцевих бюджетів вдалося перерозподілити 14,63 млн грн. Тобто загалом область вийшла на показник 46,33 млн грн. При цьому щоб повністю покрити потребу в інсулінах, ще потрібно десь знайти 25,29 млн грн. Найкритичніша ситуація — у Києво-Святошинському (бракує 4 млн грн), Васильківському (майже 2 млн грн), Броварському (2 млн грн), Бориспільському (1,6 млн грн), Обухівському (понад 1 млн грн) районах. Майже 2,3 млн грн бракує на інсуліни Білій Церкві, 1,3 млн грн — Борисполю і понад 2 млн грн — Ірпеню.
«Саме тому, — пояснює голова комісії з питань бюджету Київської облради, — ми прийняли рішення повторно направити звернення до Верховної Ради України, МОЗ та Мінфіну щодо необхідності збільшення нашій області цього року медичної субвенції з держбюджету на лікування хворих на цукровий діабет. А також до голови Верховної Ради Андрія Парубія з проханням ініціювати проведення комітетських слухань і розглянути проблемні питання незабезпеченості у 2018 році місцевих бюджетів виділеним обсягом медичної субвенції з державного бюджету на лікування хворих на цукровий діабет».
Кернес вирішив судитися з Супрун
На повний голос кажуть про проблему й на Волині, де, за даними з відкритих джерел, до кінця року бракує 10 млн грн: мовляв, питання постало досить гостро, бо місцеві бюджети не передбачили кошти на закупівлю інсуліну, а це немалі гроші. Саме тому як у самому Луцьку, так і в районах (приміром, у Ковельському й Ківерцівському) були терміново зібрані позачергові сесії. Питання, яке розглядали під час засідання, — потреба виділити кошти на інсуліни.
Розв’язанням цієї самої проблеми стурбовані й у Львові та області, де теж на засіданні комісії фінансів Львівської міськради й планування бюджету шукали гроші для інсулінозалежних. Як повідомляє інформаційний портал міської ради Львова з посиланням на голову комісії з питань фінансів та планування бюджету Вікторію Довжик, «на цю мету передбачено фінансування з державного бюджету, яке надходить через Львівську ОДА. Але ці кошти не забезпечують повною мірою потреби хворих у Львові, потрібно додатково ще 1 млн грн на місяць. З міського бюджету від початку цього року додатково спрямували 4,2 млн грн. Департамент охорони здоров’я ЛМР звернувся до Львівської ОДА й Міністерства охорони здоров’я про спрямування додаткових коштів».
Непереливки інсулінозалежним і на Черкащині, де інсулінотерапії потребують понад 8,3 тис. людей, з яких 207 — діти. За словами заступника голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Овчаренка, потреба у видатках на забезпечення відшкодування вартості цих препаратів становить понад 70,5 млн грн. «При формуванні бюджету на цей рік, — уточнює чиновник, — ми розподілили 28,4 млн грн медичної субвенції на цільові видатки з цукрового діабету. Ці кошти спрямовано на відповідні місцеві бюджети районів і міст області. Водночас деякі місцеві бюджети спрямували на ці заходи ще майже 9 млн грн. А загалом станом на вересень всі уповноважені 47 аптечних пунктів видали пацієнтам інсуліну на понад 26,2 млн грн. Тож відчутна нестача фінансування у цьому напрямі. Аби врегулювати ситуацію, ми вже звернулися до МОЗ».
У Харкові, де проблема не менш гостра, зверненням до МОЗ, Мінфіну чи Верховної Ради не обмежилися: як стверджує Геннадій Кернес, мерія подала на МОЗ до суду, тому що «це державна гарантія, котру визначено в законі про бюджет на цей рік. І там чітко написано, що Харківська область і місто Харків повинні отримати державні субвенції на інсулін». Причому там теж спочатку йшли тим самим шляхом, що і в інших областях: зібрали сесію, яка у спішному порядку шукала гроші на придбання ліків для діабетиків. За даними міськради, Харкову на придбання інсулінів потрібно ще майже 66 млн грн. Депутати знайшли для цього тільки 1,87 млн грн. Де брати решту, поки не знають.
Водночас самі інсулінозалежні вийшли під будівлю держадміністрації на пікет: мовляв, гроші з бюджету витрачають на все, що завгодно, а люди, яким цей препарат життєво необхідний, змушені страждати через брак фінансування. В ініціативній групі кажуть, що офіційна цифра, що нібито потребу покривають на 37,5%, не відповідає дійсності — люди насправді отримують не більш як 10–15%, решту доводиться докуповувати самостійно.
Біді зарадить баранячий горох
А поки на Київщині, як, зрештою, й у інших областях України, намагаються якось знайти гроші для забезпечення хворих на цукровий діабет життєво потрібними їм ліками, пані Супрун, яка не так давно вчила у Facebookправильно копати картоплю, дає поради, як упоратися з цією хворобою без медпрепаратів. Отже, якщо ви ще не в курсі, то універсальні ліки — це здоровий спосіб життя, й одна здорова звичка здатна продовжити його тривалість на два роки. Що ж до діабету IIтипу, то, нагадує очільниця МОЗ, окрім генетичних причин великий внесок у його поширення робить малорухливість, незбалансоване харчування й надмірна вага.
«Але є хороша новина! — пише у своєму пості пані Супрун. — Результати тривалих досліджень вказують, що здоровий спосіб життя може допомогти попередити розвиток діабету і навіть сповільнити прогресування хвороби. І досягти цього можна саме завдяки зміні раціону харчування й достатньому рівню фізичної активності». Зокрема, пані Супрун радить зменшити споживання чи й узагалі відмовитись від цукру й попередньо оброблених продуктів, навіть зернових, замінивши їх цільнозерновими. А також їсти більше овочів і фруктів, але тих, які не містять крохмалю. Тобто про картоплю, яку ви всі вже викопали й заготували на зиму, краще забути. Натомість зверніть увагу на сочевицю, боби, нут (хто не знає, це рослина з родини бобових, яку ще називають турецьким, або баранячим горохом) і горох. Ну що, втішає? Отож…