Новини
Ракурс
Фото: facebook.com/irina.sysoenko

Швидка допомога потребує реанімації

Гроші на реформу «швидкої» підуть лише у п’ять областей, які дістали статус пілотних. Рецепт виживання для решти 19 областей чиновники не додали

Чудо-карети, медичний антикваріат — як тільки не називають медики старі іржаві автомобілі УАЗ швидкої допомоги, які досі борознять «гладь» українських доріг. Цим людям, які не розгубили особливого медичного гумору, почав уриватися терпець. Минулого тижня майже 200 осіб разом зі своїми бувалими каретами «швидкої» приїхали під стіни парламенту. Що стало останньою краплею? Попри оптимістичні запевнення уряду та МОЗ, найближчим часом поліпшень у цій галузі медики не очікують, скоріше, навпаки.

У проекті держбюджету-2019 на екстрену медичну допомогу при потребі в 11 млрд грн уряд знайшов лише 1 млрд. Мізерне фінансування назвали «початком реформи швидкої допомоги». В принципі, це можна було б навіть записати в плюси: на важливу галузь медицини, яка є пріоритетним напрямом у розвинених країнах, нарешті звернули увагу й у нас. Порівняйте: в бюджетах останніх двох років у цій графі значилося... 0 грн. Великий мінус у тому, що ці гроші підуть лише у п'ять областей, які дістали статус пілотних, — Вінницьку, Полтавську, Донецьку, Одеську, Тернопільську та місто Київ. Рецепт виживання для решти 19 областей чиновники не додали. Якщо піонери реформи мають шанс стати щасливчиками і там сподіваються на втілення обіцянок прем'єр-міністра технічно переоснастити «швидку» і підвищити зарплати її працівникам, то на що або на кого сподіватися іншим?

«П'ятирічна реформа екстреної допомоги має на меті принципово поліпшити її якість і доступність, щоб у критичній ситуації кожен українець оперативно отримував необхідну допомогу. З іншого боку, МОЗ прагне посилити престижність професії екстреного медичного працівника і забезпечити гідну оплату його праці», — так анонсували майбутні зміни у профільному міністерстві.

 

На «посилення престижності» та гідну оплату навряд чи варто чекати в найближчому майбутньому. Звучить як фантастика за подібного фінансування! У бригадах швидкої допомоги, де лікарі не захищені (передбачити, чим може завершитися виклик, неможливо: висока ймовірність зіткнутися з агресивними і неадекватними хворими, неблагополучними верствами населення — наркоманами, людьми у стані алкогольного сп'яніння тощо) і працюють найчастіше на знос, виживають на мінімальну зарплатню. Як сторож або прибиральниця. Касирам у супермаркетах пропонують більше — як свідчать оголошення про роботу. Уряд вирішив, що тарифні розряди міняти поки не варто, як наслідок санітарка і молодий лікар продовжують отримувати однакову зарплату. Багато медиків не витримує: хтось іде з професії, інші наважуються виїхати за кордон — годувати сім'ї та ростити дітей потрібно тут і зараз.

У реальності основні зміни реформи «швидкої» поки що торкнулися системи диспетчеризації. У МОЗ вважають, що українці часто викликають швидку допомогу даремно. Диспетчери розпізнаватимуть такі «помилкові» виклики й не ганятимуть карети до панікерів. А якщо вже випадок дійсно екстрений, то, за словами глави відомства, «швидка» домчить протягом лічених хвилин.

В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун вважає, що в Одеській області зараз найкраща диспетчерська служба в Україні. Диспетчери визначають найкоротший маршрут для бригади медиків, щоб вони якомога швидше приїхали на місце виклику. Всі машини оснащені GPS, їх пересування відстежується.

Фото: facebook.com/irina.sysoenko

По-новому з 1 вересня вчаться жити кияни. Звичної невідкладної допомоги більше немає. Новацію, від якої залежить здоров'я і життя жителів столиці, було звично ухвалено без широкого обговорення, без аналізу ризиків. Ви теж помітили, що доленосні рішення полюбляють приймати у високий сезон літніх відпусток? Якщо ви живете в Києві, забудьте старий номер міського телефону невідкладної допомоги і набирайте 103. Всі дзвінки приймають диспетчери Центру екстреної допомоги та медицини катастроф і визначають, якої допомоги ви потребуєте — невідкладної чи екстреної (для розуміння різниці: невідкладна рушає на виклик, коли життю пацієнта небезпека не загрожує, і зазвичай приїжджає через 2–3 години; екстрена медична допомога необхідна, коли життя пацієнта під загрозою, і повинна приїхати через 10–20 хвилин після виклику). Всі дзвінки записуються, щоб у разі конфліктних ситуацій легше було розібратися. За фактом відповідальними за надання невідкладної медичної допомоги зробили диспетчерів.

Невідкладну допомогу тепер мають надавати лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) з 8.00 до 20.00 в будні дні і з 9.00 до 15.00 у вихідні та свята. На думку директора Департаменту охорони здоров'я КМДА Валентини Гінзбург, новація дозволить приїжджати «швидким» на всі виклики не пізніш як за 10 хвилин.

За словами чиновників, на базі Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф вже також працює цілодобова телефонна лінія «Здоров'я». Зателефонувавши за номером 1583, ви зможете отримати консультацію лікаря. Як вважає Валентина Гінзбург, з одного боку, це допомагає надати собі або близьким необхідну домедичну допомогу. З іншого — знижує кількість випадків, коли бригада «швидкої» їде на незначне підвищення температури, залишаючи без допомоги того, хто її терміново потребує.

Зневірені у покращенні

Реформа первинної ланки багато що змінила в наданні допомоги пацієнтам. Деякі трансформації не тільки насторожують медиків, а й лякають потенційних пацієнтів. Сімейні лікарі дістали право не ходити на виклик до хворих додому. Якщо припече — людина сама прийде, за дуже поганого самопочуття набере 103.

У міських населених пунктах подібні новели не викликають такої настороженості. Тут більше шансів не залишитися без медичної допомоги. Чого не скажеш про сільську місцевість, де відстані інші, а пацієнтів доводиться транспортувати на десятки кілометрів. Уявіть поїздку з вивихом або переломом по вибоїнах кілометрів на 70... «У вас тут і померти від болю можна, поки довезете на такій машині!» — типова фраза тих, кого госпіталізують.

А ще медики «швидких» купують самі собі уніформу, поповнюють аптечки... Як пояснила одна з лікарів, «мені соромно приїжджати на виклик до дитини з величезним шприцом на 10 мл».

Напис «Швидка медична допомога» на УАЗах, здатних пересуватися на досить невеликих швидкостях (інакше автомобіль просто розвалиться), звучить як оксюморон. А зміна вважається успішною, якщо залізного коня не доводиться штовхати.

Після акції «швидких» під стінами парламенту МОЗ всього лише дали доручення провести ще одну нараду з працівниками екстреної допомоги. Наступним кроком, як обіцяють медики, буде страйк.

Напевно, жоден уряд у світі не дозволяє собі так принижувати тих, хто щохвилини рятує життя громадян цієї держави. Насправді Україна принижує не медиків, а кожного з нас. Не дарма екстрена медична допомога перебуває в пріоритеті галузі охорони здоров'я розвинених країн. Причина очевидна: від її рівня і якості роботи залежать людські життя.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter