Новини
Ракурс
Фото: Ракурс

«Все флаги в гости будут к нам»? чи Недолуга дипломатія і політизація Конституційного суду

14 жов 2018, 20:11

Таку вибіркову практику не можна визнати політично коректною, і вона може призвести до міжнародного скандалу, пов’язаного з поділом головою КС послів іноземних держав на кілька сортів

Ольга ТМИН

У середу, 10 жовтня, кияни та гості столиці, які проходили чи проїжджали вулицею Жилянською, спрямовували свої погляди на будинок №14, у якому розташований Конституційний суд України. Їхню увагу привертали два великі прапори, які високо майоріли над цією установою, — державний прапор України і державний прапор Сполучених Штатів Америки.

Ніколи раніше подібного біля цього оплоту української Конституції не спостерігалось, тож перехожі з подивом дивились на прапори, гадаючи, яку величну державну подію вони знаменують. Дехто навіть подумав, чи часом не розмістилась у цій будівлі Адміністрація президента України і чи не приймає Петро Порошенко у цей день свого колегу з США — Дональда Трампа. Інші припускали, що це посольство США в Україні переїхало з вулиці Сікорського на вулицю Жилянську. А викарбувані на будівлі слова «Конституційний суд України» просто не встигли зняти. Але тоді чому тут висить державний прапор України? Крім того, з самими прапорами відбувались якісь дивні маніпуляції — їх періодично змінювали місцями, перевішуючи з одного флагштока на інший, що ще більше інтригувало перехожих.

Фото: Ракурс

Розгадку повідала прес-служба КС на офіційному сайті та голова суду Станіслав Шевчук на своїй сторінці у Facebook. Виявляється, що всього-на-всього цього дня голова КС Шевчук мав зустріч з послом США в Україні Марі Йованович. Примітним є те, що у цій зустрічі брали участь й інші судді КС, а повідомлення вийшло під назвою «Зустріч голови КСУ з надзвичайним та повноважним послом США в Україні».

 

Чи може за законодавством України та дипломатичним протоколом робоча зустріч голови КС з послом іноземної держави ознаменовуватися підняттям прапора України та прапора відповідної іноземної держави?

Запитання зовсім не риторичне, оскільки йдеться про публічне офіційне використання одного з державних символів України — державного прапора України (ст. 20 Конституції), який разом з іншими державними символами (державним гербом України та державним гімном України) уособлює національний суверенітет, верховенство і незалежність влади в Україні. Виходячи з цього, Основний Закон передбачає особливе ставлення до державних символів України, встановлюючи, що «шанування її державних символів є обов’язком громадян України».

Одним з проявів такого шанування є належне використання державних символів. Наразі використання державного прапора України регламентується низкою нормативно-правових актів, зокрема, постановою Верховної Ради «Про державний прапор України» від 28 січня 1992 року, указом президента «Про День державного прапора України» від 23 серпня 2004 року №987/2004, указом президента «Про Державний протокол та Церемоніал України» від 22 серпня 2002 року №746/2002.

Цими актами передбачено установлення (вивішування) державного прапора у дні державних свят та під час проведення загальнодержавних заходів. Але ж на 10 жовтня 2018 року не припадає жодне з державних свят. Хіба що визнати зустріч голови КС з послом США «проведенням загальнодержавного заходу». Але це був би явний перебір.

Тоді, можливо, у цьому разі голова КС діяв відповідно до офіційного протоколу нашої держави? Сумнівно, бо такий протокол також не передбачає установлення (вивішування) державного прапора України та прапора іноземної держави на зустрічах такого рівня.

Прапор іноземної держави та державний прапор України піднімаються під час візитів в Україну найвищих посадових осіб іноземних держав (глав держав, глав їхніх парламентів та урядів, міністрів закордонних справ) та їх зустрічей з президентом України, головою Верховної Ради, прем’єр-міністром та міністром закордонних справ.

Нічого подібного у будівлі КС на вулиці Жилянській, 14 у м. Києві 10 жовтня 2018 року не відбувалося. Тож на яких тоді підставах біля будівлі КС було встановлено (вивішено) державний прапор України і державний прапор США? 

Станіслав Шевчук і Марі Йованович Фото: facebook.com/stanislav.shevchuk

Така особлива винятковість виявлена лише послу США. Так, за повідомленнями тієї ж прес-служби КС, цього року в КС побували, зокрема, посли Австрії Герміне Попп (25 червня) та ФРН Ернст Райхель (21 вересня). Але ці зустрічі не супроводжувалися підняттям державних прапорів двох держав. Вочевидь таку вибіркову практику не можна визнати політично коректною і вона може призвести до міжнародного скандалу, пов’язаного з поділом головою КС послів іноземних держав на кілька сортів. І от цікаво, а якщо завтра до КС прийде керівник дипломатичного представництва Російської Федерації в Україні, то голова КС Шевчук також підніме державний прапор Росії?

Крім того, така помпезна зустріч посла США у Конституційному суді напередодні розгляду КС справи про президентський законопроект щодо внесення змін до Конституції про курс України в ЄС і НАТО є нічим іншим, як політизацією діяльності КС. Адже США є однією з головних держав — членів НАТО, а тому публічну демонстрацію головою КС своєї виняткової прихильності до офіційного представника США може бути розцінено як певний сигнал щодо позиції Конституційного суду до вказаного президентського законопроекту.

Тим більше що, як уже повідомлялося, голова КС Шевчук публічно підтримав ініціативу президента про внесення змін до Конституції України щодо ЄС та НАТО відразу після її висловлення главою держави у березні ц. р. Хоча як суддя і як голова КС робити цього не міг, бо заздалегідь виявив своє упереджене ставлення до справи, яку обов’язково розглядатиме КС. Чи можна уявити, щоб голова Верховного суду США чи голова Конституційного суду Німеччини, знаючи, що справа розглядатиметься його судом, заздалегідь публічно висловився по суті рішення у ній? А от голова КС України Шевчук фактично це зробив.

Видається, що на вказаний факт має бути належне суспільне, політичне, дипломатичне та юридичне реагування. Передусім таке реагування має здійснити сам Конституційний суд. Звісно, нестримне самомилування голови КСУ, зокрема, на сторінці Фейсбуку, могли би обмежити хіба що правила пристойності, але може хоч спробувати не підпускати його до флагштоку... 


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter