Новини
Ракурс
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Фото: familytreasures / Flickr

Розмір аліментів: справа про безробітного землевласника

Після того як Верховна Рада ухвалила низку законопроектів у рамках ініціативи «Чужих дітей не буває», які передбачають посилення покарання за несплату аліментів, тема ця стала однією з найболючіших у суспільстві.


.

В оновленій ст. 182 Сімейного кодексу України йдеться про те, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму.

Тому сьогодні в судах є чимало позовів про збільшення розміру аліментів. Однак тут варто відзначити, що в реальній судовій практиці, за словами заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлани Глущенко, частина судів ці позови не задовольняє, вважаючи, що визначення розміру аліментів — справа судового виконавця.

Серед аліментників донині зустрічалася певна кількість хитрих хлопців, які вважали за краще офіційно «сидіти на мілині», отримуючи копійчану зарплату, — аби якнайменше платити власній дитині. Однак ця лавочка вже закривається, і доказом тому — справа, яка пройшла через Верховний суд два з половиною місяці тому.

Безробітний теж платить

У цій історії, до речі, йдеться не про маленьку дитину, а про підлітка, а справа відбувається в одному із столичних передмість.

Отже, у 2004 році розпалася сім'я, єдиний син пари залишився з матір'ю, а батькові призначили аліменти — 150 грн на місяць. У той час прожитковий мінімум на дітей до 6 років становив 324 грн 49 коп., від 6 до 18 років — 404 грн 79 коп. Середня зарплата по країні не дотягувала до 600 грн.

Час минав, хлопчик підростав, вступив до одного з київських профтехучилищ. Мати його скаржилася, що не може знайти постійну роботу через слабке здоров'я. Ну і зрозуміло, що сьогодні 150 грн на місяць ніяк не можуть задовольнити потреби підлітка.

А що ж батько? За словами матері, всі роки після розриву його допомога обмежувалася цими 150 грн аліментів щомісяця. Він одружився вдруге, у новій сім'ї народилося ще двоє дітей. Щодо матеріального доходу батька, то чоловік офіційно значився безробітним і стояв на обліку в центрі зайнятості. Однак водночас працював будівельником і, судячи з усього, отримував зарплату в конверті.

У суді першої інстанції з'ясувалася ще одна цікава обставина: безробітний батько трьох дітей був землевласником — мав дві ділянки. Одну він здав у 2012 році на десять років, а другу (майже 2,5 га) сім'я обробляла самостійно.

Тобто тато хоч і не був мільйонером, але й не бідував.

Безробітний теж платить аліменти. Фото: Mike Schmid / Flickr

Врахувавши все це, суд першої інстанції, той самий, який 13 років тому встановив суму аліментів, вирішив збільшити її зі 150 грн до 844 грн 50 коп. (що і становило половину прожиткового мінімуму на підлітка).

Однак тато звернувся до апеляційного суду: мовляв, я безробітний, тому платити такі гроші не можу, та ще й дружина, двоє дітей. І апеляційний суд... погодився з цими доводами, зменшивши суму аліментів до 540 грн.

Мати у свою чергу подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Це було 2017 року, а Верховний суд розглянув справу в листопаді 2018-го. І виніс однозначне рішення: розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за той, що зазначено у ст. 182 Сімейного кодексу.

У рішенні є і ще один момент: кажучи простою мовою, скарги батька на безробіття і безгрошів'я — безпідставні, апеляційна ж інстанція недостатньо повно оцінила цей момент.

Головний урок, який можна винести з цієї справи, — мінімальний розмір аліментів все одно доведеться платити, навіть якщо ти безробітний.

Аліменти з «доходів нізвідки»

З іншого боку, якщо міркувати чисто по-житейськи, 844 грн — не бозна-яка сума. Утримувати на неї дитину протягом місяця точно не вийде. Однак тіньові зарплати дають можливість багатьом якщо не зовсім уникнути аліментів, то принаймні сильно їх урізати.

Днями в. о. голови Державної фіскальної служби Олександр Власов заявив, що з вересня по грудень минулого року роботодавці легалізували працю 1,9 млн найманих працівників.

Сьогодні вже розроблено проект розпорядження про проведення заходів щодо детінізації трудових відносин, зокрема, в торгівлі, будівництві, сільському господарстві, наданні послуг. Зараз документ перебуває на розгляді в Мінфіні, і, можливо, його ухвалення стане кроком до зменшення кількості липових безробітних у країні.

До речі, за новим законодавством суд, визначаючи суму аліментів, не повинен обмежуватися розміром заробітку і доходу, якщо буде встановлено, що витрати платника аліментів перевищують заробіток і дохід, а сам платник не надав відомостей про джерело фінансових надходжень. Але скажемо чесно: поки що жодної подібної справи нам не зустрічалося.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter