«Виїзне» засідання на Банковій: юридичні аспекти

На Банковій не був представлений конституційний склад Верховної Ради. Була лише певна (нехай і більша) його частина. Інша частина, нехай і менша, була позбавлена такої можливості. (Конституційний склад Верховної Ради як єдиного органу законодавчої влади в Україні — 450 народних депутатів (статті 75, 76 Конституції).

Вказане зібрання не можна визнати дієздатним парламентом, оскільки у такому складі воно не могло здійснювати усіх функцій Верховної Ради, передбачених Конституцією (зокрема, ухвалювати конституційні закони та долати вето президента, для чого потрібно 300 голосів — статті 94, 156 Конституції).

Проведення у такий спосіб зібрання більшості депутатів позбавляє іншу частину депутатів їх конституційного права реалізовувати свої повноваження, зокрема, в частині реалізації законодавчої ініціативи та голосування за закони та інші рішення (статті 84, 93 Конституції). Таким чином частину депутатів було штучно усунуто від прийняття рішення, позбавлено конституційного права представляти у парламенті своїх виборців та здійснювати свої повноваження. І така «Верховна Рада» не представляє весь народ.

Відповідно до статті 2 Регламенту ВРУ, що має силу закону, «Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5), «за рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитися в іншому місці».

У даному разі рішення про проведення засідання в іншому місці ухвалювала не Верховна рада (її конституційний склад становить 450 депутатів), а лише певна її частина (нехай і більшість).

Отже, у такому складі, що зібрався на «виїзному» засіданні, Верховна Рада є лише частково дієздатною. А для своєї легітимності вона має мати повну дієздатність.

Не говорячи вже про те, що було порушено принцип відкритості і гласності роботи Верховної Ради, передбачений статтею 3 Регламенту.