Новини
Ракурс

Юрій Луценко — вільний, але не поновлений у правах

8 кві 2013, 09:48

У неділю, 7 квітня 2013 року, президент Віктор Янукович видав указ про помилування екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка. Складається враження, що здійснення такого акту саме у цей святковий день є зовсім не випадковим. Адже у неділю православні християни святкували одне з найбільших своїх свят — Благовіщення. Треба так розуміти, що саме у цей день й мала піти з Банкової «блага вість» як громадянам України, так і міжнародній спільноті, насамперед європейським структурам, котрі вимагали від президента України звільнити Юрія Луценка. Як повідомляли ЗМІ, глава української держави пообіцяв це зробити. Пообіцяв — зробив. Причому у такий особливий день, і це покликане додатково продемонструвати особливу гуманність виявленого ним державно-владного веління стосовно Ю. Луценка, що має означати пробачення йому вчинених злочинів.

Loading...

Водночас це пробачення (помилування) є дуже особливим. І не тільки з огляду на день його здійснення, а насамперед через низку юридичних моментів.

Перша особливість полягає у виді застосованого до Ю. Луценка помилування: його звільнено лише «від подальшого відбування основного покарання» за вироком Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року. Оскільки основним покаранням було позбавлення волі строком на чотири роки, то це означає, що президент В. Янукович відпустив Ю. Луценка на волю. Натомість він не звільнив Ю. Луценка від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки.

Виходячи з цього, Ю. Луценко лише частково звільнений від призначеного судом покарання. Отже, йому й надалі доведеться відбувати кримінальне покарання у виді заборони працювати на зазначених посадах (він не зможе обіймати вказані посади навіть у приватних фірмах). Крім того, кримінально-правовим наслідком його засудження (двічі) залишається судимість. Помилування такого наслідку не усунуло.

Упродовж існування судимості це юридично перешкоджатиме Ю. Луценку реалізовувати своє пасивне виборче право — бути обраним депутатом, балотуватися в президенти тощо. Іншими словами, «пробачення» президента В. Януковича не дасть можливості Ю. Луценку юридично увійти у найвищу політичну сферу (стати депутатом, міністром) і виключає його з числа можливих конкурентів нинішнього глави держави на майбутніх президентських виборах.

Отже, Ю. Луценка не реабілітовано і не визнано невинуватим.

Попри це, вихід Ю. Луценка на свободу є надзвичайно великим позитивом. Передусім для нього самого, його родини, а також для його політичних прибічників, міжнародних структур, які вбачали в ув’язненні Ю. Луценка політично вмотивоване переслідування та прояв вибіркового правосуддя.

Друга особливість полягає у тому, що президент помилував особу, яку раніше було неодноразово засуджено, причому однин раз — за тяжкий злочин. Відповідно до Положення про порядок здійснення помилування (затверджений указом президента В. Януковича від 16 вересня 2010 року № 902) клопотання про помилування засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення. Тобто у даному разі В. Янукович проявив особливо гуманне ставлення.

Третя особливість також потребувала особливо гуманного ставлення В. Януковича при виданні ним указу про помилування Ю. Луценка, бо згідно із зазначеним положенням таке ставлення вимагається і до засуджених, які не стали на шлях виправлення.

Те, що Ю. Луценко в розумінні кримінально-виконавчого права «не став на шлях виправлення», є очевидним. По-перше, він не визнав себе винним у жодній з інкримінованих прокуратурою і судом дій, по-друге, постійно заявляв про політичний підтекст його кримінального переслідування, по-третє, до останнього часу нищівно критикував нинішній «політичний режим» і особисто В. Януковича.

Четвертою особливістю помилування Ю. Луценка є те, що згідно з чинним Положенням про порядок здійснення помилування приводом для помилування має бути відповідне клопотання. У пункті 3 цього положення зазначено:

«Право клопотати про помилування має особа, яка:

засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;

засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;

засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування».

Як відомо, Ю. Луценко з клопотанням про помилування до президента В. Януковича не звертався. Більше того, і сам Ю. Луценко, і його дружина, і його захисники неодноразово заявляли, що Луценко не проситиме про помилування, оскільки вважає себе невинуватим.

З клопотанням про помилування Ю. Луценка звернулася Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська. З точки зору виявлення «сторонньої» ініціативи — бездоганний хід. Адже саме омбудсмен є тією посадовою особою, яка найбільше має піклуватися про права громадян, у тому числі засуджених. І Лутковська це зробила, обґрунтувавши своє клопотання так: «...під час відбування основного покарання в місцях позбавлення волі у Юрія Луценка неодноразово фіксувалося погіршення стану здоров’я, що призвело до необхідності оперативного хірургічного втручання. На сьогоднішній день стан його здоров’я також незадовільний, через що він потребує постійного нагляду та контролю в спеціалізованих медичних закладах, які ефективно забезпечити в умовах відбування покарання неможливо». Хоча до цього якогось великого занепокоєння станом здоров’я Ю. Луценка вона не виявляла, щонайменше публічно.

П’ята особливість — це позиція органів і установ виконання покарань. Як зазначено в указі, при прийнятті рішення щодо помилування Ю. Луценка президент В. Янукович врахував «думку органів і установ виконання покарань». Напевно, це була думка про те, що Ю. Луценка потрібно негайно звільнити, бо у нього тяжкий стан здоров’я. Та якщо пригадати повідомлення пенітенціарної служби з цього приводу включно з останніми, то в них, навпаки, завжди констатувалося, що стан здоров’я Луценка задовільний, і він мало не симулює свої хвороби. Мабуть, працівники тюремної служби в останній момент прозріли.

Шоста особливість полягає в тому, що Ю. Луценка помилувано начебто в контексті здійснюваної президентом гуманізації кримінального покарання. У зверненні В. Лутковської до В. Януковича наголошується: «Враховуючи Вашу позицію щодо необхідності гуманізації системи відбування покарання, а також зважаючи на європейські стандарти в галузі прав людини, які передбачають забезпечення ефективної медичної допомоги особам, що утримуються в місцях позбавлення волі, прошу Вас помилувати Луценка Юрія Віталійовича та звільнити його від основного покарання на підставі статті 85 Кримінального кодексу України».

У повідомленні прес-служи глави держави про видання ним указу про помилування Ю. Луценка наголошується: «Як відомо, за ініціативою президента в Україні відбувається реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства, спрямоване на гуманізацію правових норм та зменшення кількості осіб, що утримуються під вартою».

Якийсь суцільний гуманізм, що дозволив такому «небезпечному злочинцеві», як Ю. Луценко (двічі засуджений, у тому числі за тяжкий злочин), вийти на свободу.

Сьома особливість — Ю. Луценка помилувано разом з іншими особами, у тому числі з колишнім міністром охорони навколишнього природного середовища України Г. Філіпчуком (звернення якого до президента у часі збіглося з клопотанням В. Лутковської стосовно Ю. Луценка — інформацію про нього було оприлюднено на веб-сайті президента 5 квітня буквально за годину до того, як пройшло повідомлення про клопотання В. Лутковської).

Це, напевне, з одного боку, має свідчити про широту виявленого гуманізму і про те, що Ю. Луценко не є якимось винятком у державній гуманістичній політиці, з іншого — завуальовує підстави помилування саме Ю. Луценка, адже в указі вони зазначені для всіх шести помилуваних осіб. Помилування всіх цих осіб, включаючи Ю. Луценка, в указі президента обґрунтовується так: «Розглянувши клопотання про помилування осіб, засуджених судами України, пропозиції Комісії у питаннях помилування та беручи до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, строк фактичного відбуття покарання, особу засуджених, їх стан здоров’я, поведінку і ставлення до праці до вчинення злочину та після засудження, відшкодування завданого збитку, думку органів і установ виконання покарань, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо доцільності помилування та інші обставини, відповідно до пункту 27 статті 106 Конституції України постановляю помилувати...». Цю особливість можуть заперечити сталою практикою видання указів про помилування багатьох осіб. Але, погодьтеся, випадок з Ю. Луценком зовсім не рядовий, щоб його не виокремити.

Цікаво, що Г.Філіпчука президентським помилуванням звільнено від призначених судом основного та додаткових покарань (додаткове покарання полягало у позбавленні його права займати певні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на три роки). А Ю.Луценка, як зазначалося, — лише від основного покарання. Цим, напевно, також щось продемонстровано Ю.Луценку.

Восьма особливість вбачається у неймовірній швидкості помилування Ю. Луценка. Складається таке враження, що всі задіяні у цьому процесі особи одночасно і неймовірно перейнялися цим питанням.

О 21.17 у п’ятницю, 5 квітня, на сайті президента з’являється повідомлення, що Уповноважений з прав людини В. Лутковська звернулася до В. Януковича з клопотанням про помилування Ю. Луценка.

О 21.47 цього ж дня (точніше, вечора) прес-служба глави держави повідомила, що В. Янукович звернувся до Комісії при президентові України у питаннях помилування з проханням невідкладно розглянути звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини В. Лутковської.

О 9.30 у неділю, 7 квітня, президентський сайт повідомив, що президент В. Янукович підписав указ про помилування шести засуджених, у тому числі колишнього міністра внутрішніх справ України Ю. Луценка. Відповідні пропозиції главі держави внесла Комісія при президентові України у питаннях помилування (до речі, дуже цікаво буде ознайомитися зі складом цієї комісії, який нещодавно було змінено).

Дев’ята особливість звільнення Ю. Луценка полягає в тому, що це відбулося не за рішенням суду, а за рішенням президента В. Януковича. Буквально кілька днів тому Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянув справу Ю. Луценка і не знайшов підстав для його звільнення від відбування покарання у зв’язку з хворобою. Хоча, як повідомляли ЗМІ, його дружина Ірина Луценко зверталася до суду з таким клопотанням.

Знову ж таки, напевно, це не випадково, бо якби це зробив суд, то не було б такого «прояву гуманізму» з боку президента.

Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле привітав рішення президента В. Януковича помилувати екс-міністрів Юрія Луценка та Георгія Філіпчука. Він також наголосив, що «це перший, але важливий крок, спрямований на вирішення проблеми вибіркового правосуддя».

Хоча дехто вважає, що звільнення Ю. Луценка у такий спосіб є якраз іще одним підтвердженням вибірковості правосуддя. Адже звільнити Ю. Луценка у зв’язку із хворобою (або з інших підстав) мав саме суд, який цього не зробив.

Як випливає з наведених особливостей, здійснивши за вказаних обставин помилування Ю. Луценка, президент В. Янукович виявив особливо гуманне ставлення до нього. Натомість один із відомих політиків назвав цей акт «помилуванням з особливим цинізмом», пояснивши це тим, що «вони, щоб помилувати Луценка, спочатку посадили його та підірвали його здоров’я».

Однак найголовніше, що Юрій Луценко на волі. В який спосіб це відбулося — то вже деталі, хоча й дуже важливі.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter


Загрузка...