Декларація з лікарем: Пацієнт має право, або Перепустка до безкоштовної медицини

Про результати медичної реформи говорити ще зарано, адже трансформація української медицини триває трохи більш як рік. Під час змін питань як ніколи багато. Спробуємо розібратися, які права мають пацієнти, куди звертатися, якщо ви вважаєте, що медичні послуги були неякісними, на яку медичну допомогу можуть розраховувати ті, хто підписав декларацію з лікарем та хто ще не обрав свого лікаря.

Життя без декларації з лікарем

З 1 квітня 2019 року держава припинила фінансувати пацієнтів, які не уклали декларацію з сімейним лікарем. Припустимо, людина, яка ще не визначилася з лікарем, захворіла. Вона звикла звертатися до поліклініки свого району, до свого дільничого лікаря, закріпленого за територіальною ознакою. На що варто розраховувати тепер?

У будь-якому разі пацієнт має право на отримання невідкладної медичної допомоги. Наголосимо: саме невідкладної, а не планової. Тож, скоріш за все, у поліклініці такому пацієнтові запропонують оформити стосунки з лікарем офіційно. Довідку в басейн ви отримати також не зможете: доведеться укласти декларацію з лікарем або йти в заклад, де ці послуги надають платно.

У МОЗ обіцяють, що ніхто не залишить пацієнтів у невідкладному стані без медичної допомоги. У критичних випадках варто викликати екстрену медичну допомогу, декларація на її надання жодним чином не впливає.

Що дає декларація з лікарем

Укладаючи декларацію з лікарем первинки, пацієнт має право на безоплатне медичне обслуговування в певних межах (консультування, діагностика, планова вакцинація, ведення неускладненої вагітності, оформлення довідок, невідкладна допомога, а також низка аналізів і досліджень). Цього року медична реформа йтиме далі — у разі потреби сімейний лікар спрямує пацієнта до вузького спеціаліста, з направленням консультація буде безкоштовною. 1 липня 2019 року має стартувати програма «Безкоштовна діагностика», перелік безоплатних послуг розшириться: до нього увійдуть додаткові аналізи, ендоскопії, операції одного дня тощо.

Кінцевої дати підписання декларацій з лікарем немає. Вибір лікаря має бути обдуманим. Якщо вас примушують підписати декларацію чи відмовляють у невідкладній допомозі, телефонуйте у контакт-центр Національної служби здоров’я (НСЗУ) за номером 16-77. Там дійсно відповідають — перевірено.

«В новій системі охорони здоров’я сімейний лікар — це перепустка для отримання безоплатних медичних послуг у комунальних і деяких приватних закладах. Тож відмова від сімейного лікаря — це відмова від гарантовано оплачених із ваших податків медичних послуг. Від безкоштовних консультацій спеціалістів, скринінгу захворювань і безоплатного доступу до медичної системи», — пояснює Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я.

Якщо ви не знайшли спільної мови з обраним лікарем, його легко можна замінити. Розривати декларацію з лікарем не потрібно, достатньо підписати нову.

Чи можна підписати декларацію з лікарем онлайн? Відповідь саме на це запитання найчастіше шукають в інтернеті. На жаль, поки що немає можливості укладати декларації не виходячи з дому. Як зазначають у МОЗ, відомство планує запуск онлайн-кабінету пацієнта в електронній системі охорони здоров’я, де можна буде підписати договір з лікарем онлайн.

Нагадаємо, є можливість підписати декларацію з лікарем у приватній клініці — за декларацією ви також отримаєте пакет послуг первинної медичної допомоги безоплатно. Подивитися перелік медзакладів, що є учасниками медреформи, можна тут: https://nszu.gov.ua/ukladeni-dogovori/dlya-medichnih-zakladiv.

Лікаря викликали?

Наразі правила змінилися: сімейний лікар (терапевт, педіатр) не зобов'язаний приходити на будь-який виклик пацієнта, а лише тоді, коли вважає це за потрібне, зважаючи на стан пацієнта. Багатьма така новація сприймається негативно, але це європейський досвід. Треба розуміти, що якщо стан пацієнта є загрозливим для його здоров'я та життя, право викликати екстрену медичну допомогу нікуди не ділося.

Є чимало скарг, що швидка не приїжджає, наприклад, на підвищений тиск чи високу температуру. Зауважимо, що для виклику карети швидкої є чіткі критерії. Швидка допомога має приїхати, коли тиск є загрозливим для здоров'я та життя, наприклад, якщо людина дуже погано почувається, є втрата свідомості, орієнтації у просторі тощо. Якщо тиск непокоїть час від часу, все ж варто звернутися до лікаря, можливо, вам необхідно приймати ліки постійно. Треба пам'ятати, що відповідальність за своє здоров'я насамперед лежить на нас з вами.

Порада: викликаючи швидку, намагайтеся відкинути емоції та чітко описуйте симптоми, відповідайте на запитання диспетчера.

Температура сама по собі не є приводом для виклику лікаря додому. Якщо температура збивається, пацієнт доволі добре почувається, він її збиває і йде до лікаря. Якщо температура тримається на високих відмітках, дуже погане самопочуття — це є підставою для виклику швидкої.

Є ще один важливий момент. Варто обирати лікаря, який готовий бути з вами на зв'язку та може відповісти на запитання у складних ситуаціях. Пацієнтам бажано цією готовністю не зловживати.

Пацієнт має право...

• Пацієнт має право на свій розсуд обрати будь-який лікувальний заклад (якщо він приєднався до медреформи).

• Обрати лікаря первинної ланки за своїм бажанням (без територіальної прив'язки, якщо лікар не перевищив ліміт пацієнтів).

• Отримувати інформацію про своє лікування. Ознайомлюватися з медичною документацією, отримувати відповідні виписки з медичної картки, результати досліджень.

• На лікарську таємницю — збереження інформації щодо свого лікування. Пацієнт має право навіть на таємницю щодо факту звернення до лікаря.

Медичні послуги — якісні й не дуже

Після надання медичної допомоги можуть виникнути ускладнення. Зазвичай вони не є наслідком неякісної медичної допомоги. Лікар міг зробити все правильно, але у пацієнта виникла та чи інша реакція. Тож лікар перед початком лікування має попереджати пацієнта щодо можливих ускладнень.

Який алгоритм дій, якщо пацієнт вважає, що медична допомога була надана неналежно? Перш за все зі своїми претензіями або сумнівами потрібно звернутися безпосередньо до лікаря. Якщо його відповідь вас не влаштовує, ви маєте право звернутися до керівника лікувальної установи (якщо йдеться про поліклініку, то до головного лікаря).

Краще звернутися у письмовій формі, у заяві детально описати усі претензії, що саме вас не задовольнило. Лікувальний заклад має зареєструвати документ та протягом 30 днів відповісти на заяву. Найчастіше саме на цьому етапі конфлікти завершуються. Якщо головний лікар не реагує, можна зателефонувати на гарячу лінію МОЗ. Якщо у вас підписана декларація з лікарем, звернутися на гарячу лінію НСЗУ (16-77).

«Для оцінки того, наскільки якісно була надана медична допомога, при МОЗ існують клініко-експертні комісії. Пацієнт може написати заяву, комісія розгляне питання та винесе рішення. Якщо пацієнт не погоджується з рішенням комісії, є судові інстанції і вже в рамках досудового чи судового розгляду можна отримати висновок експерта та відповідної судової установи. Клініко-експертна комісія не є експертом в розумінні судово-медичних експертів, члени комісії не попереджаються про кримінальну відповідальність. Водночас висновок цієї комісії є документом, який може підтвердити в досудовому порядку, якісна чи неякісна медична допомога була надана, а також може бути доказом у судовому провадженні.

Пацієнт та лікувальний заклад також не позбавляються права замовити висновок судового експерта (ця особа попереджається про кримінальну відповідальність, несе відповідальність за ті висновки, які робить). Останню крапку, як правило, у судових справах, пов'язаних із наданням медичної допомоги, ставить саме проведення судово-медичної експертизи», — пояснює Олена Бабич, адвокат у медичному праві.