Вибори місцевих рад: хто тут у царі крайній?

Сьогодні більшість експертів сходиться на думці, що після дострокових парламентських виборів на Україну чекають дострокові вибори місцевих рад. Логіка тут проста: для повноцінного захоплення влади «Слузі народу» залишається тільки взяти під контроль владу місцеву (яка, до речі, розпоряджається левовою часткою бюджетних коштів). Однак в Офісі президента днями заявили, що дострокових виборів не буде, доки не завершиться реформа децентралізації.

Вибори місцевих рад: листопад чи квітень?

Однак дуже сумнівно, що правляча партія чекатиме до наступної осені (планові вибори місцевих рад мають відбутися в жовтні 2020-го). Дехто з політологів вважають можливою датою проведення виборів квітень наступного року. Але головний аргумент проти цього припущення — опалювальний сезон. Пересічний прихильник «Слуги народу» чекає від своїх обранців тарифних чудес, тому не мине і трьох місяців, як рейтинг партії може неабияк обвалитися.

Власне кажучи, для зміни дати виборів місцевих рад залишилося трохи підкоригувати законодавство в частині повноважень органів місцевого самоврядування. Але тут є деякі складності. Наприклад, політолог Володимир Фесенко в одному з інтерв'ю сказав, що зміни до Конституції (яких, можливо, потребуватиме реформа місцевого самоврядування) вносяться протягом двох парламентських сесій, тому вибори не можуть бути проведені раніше за квітень.

Однак поки розумні аналітики, розмірковуючи про дату виборів, говорять про високе, з'являються дзвіночки «знизу», які підтверджують, що дострокові вибори місцевих рад можливі восени.

Вибори місцевих рад: знову до Трускавця?

В цьому випадку «знизу» — це з фейсбучної стрічки одіозного «розслідувача» Дубінського «Олександр Дубінський — Слуга народу — Округ 94»: «Приєднуйся до проекту «Депутат — слуга народу!». Заповнюй анкету та візьми участь у семінарі-тренінгу «Слуги народу», в ході якого найкращі фахівці зі сфери державного управління, публічної політики та PR познайомлять вас із новітніми практиками української політики. За результатами семінару всі учасники отримають сертифікат».

А ось далі зовсім цікаво: «Найактивніші учасники будуть закріплені за виборчими округами та окремими напрямами роботи для подальшого оцінювання та включення до виборчих списків «Слуги народу» на найближчих місцевих виборах».

Проект буде запущено восени, відповідає пан Дубінський у коментарях до посту. І пропонує потенційним «слугам» заповнити анкету напередодні виборів місцевих рад. «Опишіть, що найбільше приваблює вас у діяльності депутата міської/районної ради?», «Опишіть ваші перші кроки як депутата» і навіть «Відзначте, чим, по-вашому, повинен займатися депутат місцевої ради?». Судячи з коментарів, частина анкет може бути просто феєричною.

«Я готовий стати сільським головою села Голопупенка» (назву змінено). У сенсі, «хто тут у вас в царі крайній?»

«Яка зарплата?» (амбітний висуванець не знає, що депутати місцевих рад зарплату не отримують, у них є лише депутатські фонди, дуже скромні, до речі).

І один з найбільш шедевральних коментарів: «Готова заповнити, але не знаю, як». Дама з депутатськими амбіціями чи то не знає, що таке онлайн-анкета, чи то зовсім не вміє писати.

Ліфт поламався?

Але насправді це блискучий хід — ще раз продемонструвати, що соціальні ліфти відкриті і працюють. У тисячний раз аналізуючи прорахунки попередньої влади, можна сказати, що одна з фундаментальних помилок — розрив між виборцем і обранцем, відсутність комунікування. Ну не називати ж, справді, каналами комунікації офіціозні газетки і вилизані до блиску прісні акаунти в соцмережах.

Сформоване у пересічного виборця стійке відчуття, що є «прості люди» і «влада», «ми» і «вони», — ось основа популярності «Слуги народу». «Туди можливо потрапити простій людині!» Можна скільки завгодно глузувати з весільних фотографів, секретарок і безробітних у Раді, але десяток-другий таких персонажів показує сотням тисяч таких самих: «Хлопці, це можливо!»

Але... Щасливчиків одиниці. Реальні «соціальні ліфти» від Зеленського мають властивість швидко ламатися.

«Я і десятки моїх знайомих вже «ліфт» заповнювали, — пише коментатор, згадуючи, що він бовтається десь у хвості мільйонної черги на «Соціальний ліфт». — Я заходив кожного дня, щоби знайти, на якій стадії моя анкета, і що? Вона понад місяць була у стадії очікування, а тепер взагалі її немає. Так буде і тут, у нас на місці все вирішено, хто куди балотуватиметься».

І це ще одна причина, чому нова влада поспішатиме з виборами місцевих рад: треба провести їх швидше, доки до зачарованих обивателів не дійшло, що «ліфти» — така ж сама фікція, як «зарплати вчителям» і «зниження тарифів».