Особливий статус Донбасу: чому законопроект навряд чи буде ухвалено

Народні депутати від партії «Опозиційна платформа — За життя» в перший же день роботи нового парламенту внесли законопроект №1120 під назвою «Проект Постанови про невідкладні заходи для припинення бойових дій та відновлення миру, імплементації Мінських угод». За словами ініціаторів, це буде цілий пакет законопроектів, в тому числі про особливий статус Донбасу.

«Верховна Рада має дати доручення профільному комітетові, це комітет з питань Донбасу, підготувати законопроекти. Зокрема, проект змін до Конституції України про особливий статус Донбасу, законопроекти про амністію, про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, про вибори на окупованих територіях, про відновлення соціальних прав громадян», — заявив народний депутат Віктор Медведчук, голова політичної ради партії «Опозиційна платформа — За життя».

«Ракурс» попросив поділитися своєю думкою про можливе надання особливого статусу Донбасу українського політолога Кирила Сазонова, який, до слова, сам є вимушеним переселенцем з окупованого Донецька:

— Законопроект про особливий статус Донбасу вніс Вадим Новинський, тому я вважаю, що, якщо попередньої згоди з президентом у цієї групи немає, то пакет непрохідний. Наразі це просто законодавчий спам, за який проголосує приблизно осіб 40. Але якщо припустити, що кабінет Зеленського обговорював цю ідею з кабінетом Путіна, то для ухвалення цього пакета більшість голосів у Верховній Раді вже заготовлено.

Однак депутати — автори законопроекту про особливий статус Донбасу, скоріш за все, розуміють, що цей пакет ухвалено не буде, і домагаються інших цілей. По-перше, вони зацікавлені дистанціюватися від парламентської більшості і продемонструвати, що саме вони є двигунами мирного процесу. По-друге, Вадим Новинський, можливо, просто демонструє, що він працює на свого виборця і на тих, на кого він орієнтується, — на Кремль. «Опозиційний блок» ніколи не приховував, що прагне прямих переговорів з сепаратистами і хоче амністії. Тобто на нинішній момент я припускаю, що пакет цих законопроектів внесено для створення галасу: про нього говоритимуть, і на цьому все.

Якщо ми припустимо другий варіант, що «Слуга народу» спробує за ці ініціативи проголосувати, то побоююся, що для нинішньої Верховної Ради її каденція завершиться на ухваленні амністії. Те ж саме стосується і президента країни. На мій погляд, законопроект є доволі токсичним. Уявляєте, якщо проголосувати за амністію бойовикам? А особливий статус Донбасу йде в одному флаконі з амністією і виборами на територіях, які не контролюються українською владою, — це єдиний пакет.

Особливий статус Донбасу — наслідки можливого ухвалення законопроекту

Як відреагують ветерани, волонтери? Ми бачили Марш гідності на День Незалежності України, який можна розцінювати як демонстрацію того, що опозиція президентові є непоодинокою і сильною. Як сприймуть такі закони родичі 11 тисяч загиблих і близько 50 тисяч тих, хто воював? Буря, яку може спровокувати ухвалення цього законопроекту, буде такої сили, що Аваков Зеленському нічим не допоможе. Зброї на руках у людей, які вміють стріляти і вбивати, у нас більш ніж достатньо. І вони користуватимуться їхньою підтримкою.

Я не можу уявити собі конфігурацію країни в разі ухвалення пакету законопроектів про особливий статус Донбасу. З'явиться окремий регіон, який має монополію на свою внутрішню владу: на призначення прокурорів, суддів, поліцейських, СБУ, мерів міст... Монополію, не пов'язану з центральним апаратом управління в Києві. За такої системи Київ нікого не зможе ані звільнити, ані посадити за правопорушення. Тобто місцевому населенню не буде кому і поскаржитися. Це будуть, по суті, феодали-самодержці, не контрольовані українською владою.

Цей регіон, за задумом ініціаторів законопроекту про особливий статус Донбасу, матиме особливі торгові відносини з Росією, тобто прозорі кордони. Що ставить під сумнів прозорість наших кордонів з країнами Європи, з якими у нас досягнуто угоди про безвізовий режим. Значить, це може поставити під удар існування самого безвізу.

І Київ за все ось це окреме «самоврядування» платитиме за захищеною статтею. Це зазначено в Мінських угодах: ОРДЛО отримує фінансування за захищеною статтею, і зменшити його Україна не може. І якщо буде затверджено особливий статус Донбасу, у Росії відпадає потреба утримувати всю цю банду, і тоді вона виступає вже не агресором, а посередником-миротворцем у примиренні українців. Тобто «конфлікт між Донецьком і Києвом» (читай «громадянська війна») успішно вирішується, і ключову роль у цьому відіграє чудова мудра Москва. Навіщо тоді санкції?

Якщо у президента і Верховної Ради є інстинкт самозбереження, то вони цей проект провалять. Адже насправді він нікому не потрібен. Він не потрібен був і Порошенкові, коли той підписував Мінські угоди. Але тоді було Дебальцеве, і потрібен був тайм-аут — перерва, перепочинок. І Україна, підписавши Мінські, його отримала.

Пакет про особливий статус Донбасу, наскільки я можу судити, викликає жорстке неприйняття і в парамілітарних організацій, і у розсудливих політиків, політологів і журналістів... Всі розуміють токсичність цього законопроекту. Тому ми можемо розраховувати на те, в чому неодноразово вже переконувалися: вирішує долю країни не мовчазна більшість, а пасіонарна меншість.