Права пацієнта: Бути пацієнтом — ризикована справа, або Виграють усі — рецепт від МОЗ

17 вересня в Україні вперше відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів. На засіданні Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я у 2019 році держави-члени зобов'язалися визнавати безпеку і права пацієнтів як одне з пріоритетних завдань охорони здоров'я, а також зробити все можливе, щоби зменшити шкоду, що завдається пацієнтам у медичних закладах.

Права пацієнтів: помилки при діагностиці та призначенні ліків — найсерйозніші

Порівняйте: ризик загибелі в авіакатастрофі становить 1 до 3 000 000, ризик смерті пацієнта внаслідок нещасного випадку в медичній практиці, якому можна було запобігти, — близько 1 до 300! Галузі, яким притаманний підвищений рівень ризику — авіація й атомна промисловість, — відрізняються набагато вищими показниками безпеки, ніж охорона здоров'я.

Здавалося б, медична допомога — це про життя і здоров'я. Однак безпека і права пацієнтів залишаються серйозною проблемою охорони здоров'я в усьому світі. За оцінками ВООЗ, щорічно в лікарнях країн з низьким і середнім рівнем доходу внаслідок небезпечного надання медичної допомоги відбувається 134 млн небажаних явищ, від яких щорічно помирає 2,6 млн пацієнтів. У країнах з високим рівнем доходу при наданні стаціонарної допомоги заподіюється шкода кожному десятому пацієнтові. У всьому світі при наданні первинної та амбулаторної медичної допомоги шкода заподіюється чотирьом з 10 пацієнтів. Найсерйозніші наслідки мають помилки при діагностиці, а також призначення і використання ліків.

«І що ж тепер робити? — запитають шоковані цифрами пацієнти. — Не звертатися до лікаря?». Зовсім ні — потрібно зробити все можливе, щоб цю статистику поліпшити. Так, згідно з тими самими оцінками ВООЗ, в переважній більшості випадків заподіянню шкоди пацієнтам можна запобігти. Однією з головних умов підвищення безпеки медичної допомоги є забезпечення більш активної участі пацієнта в цьому процесі. Пацієнт має стати партнером лікаря.

«На сьогодні у всьому світі відносини між лікарем та пацієнтом — це партнерство. Партнерство не на рівності знань та досвіду. Це партнерство участі та відповідальності у процесі лікування. Коли пацієнт є активним, свідомим учасником цього процесу», — пояснює міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька.

До речі, напередодні Всесвітнього дня пацієнта МОЗ анонсувало створення офісу пацієнта, який має опікуватися правами пацієнта. Як обіцяють, він запрацює через пару тижнів.

«Діяльність офісу пацієнта буде пов'язана з тим, що всі звернення, вся комунікація з пацієнтами, пацієнтськими організаціями має здійснюватися не через вулицю, дзвінки чи соціальні мережі, а через один механізм — точку входу. Офіс пацієнта очолюватиме міністр. Секретаріат організовуватиме роботу. Це система збору всіх існуючих проблем, з яких можна вичленити системні проблеми та реагувати. Саме звідси йтимуть системні зміни, які потрібні для пацієнтів», — пояснюють у МОЗ.

Права пацієнтів в Україні, або Лікар-пацієнт — непрості стосунки

Європейська хартія прав пацієнтів — потужна мережа організацій, що опікується безпекою пацієнтів у всій Європі. Цей документ сприяв активному залученню пацієнтів до формування політики у сфері охорони здоров’я.

Наразі він налічує 14 прав пацієнтів, які сьогодні є важливими і перебувають під загрозою, а саме, права на: профілактичні заходи, доступність, інформацію, згоду, вільний вибір, приватність і конфіденційність, повагу до часу пацієнта, дотримання стандартів якості, безпеку, інновації, попередження за можливості страждань і болю, індивідуальний підхід до лікування, подання скарги і компенсацію. Хартію також використовують як критерій для проведення моніторингу й оцінки систем охорони здоров’я. Тож цікаво дослідити, як дотримуються (чи, швидше, збираються дотримуватися) деяких з цих прав в Україні.

Право пацієнта на доступність допомоги

«Кожна особа має право на отримання доступної медичної допомоги, яка гарантовано надається кожному, без будь-якої дискримінації», — йдеться у документі. В Україні з доступністю медичної допомоги ситуація різна в регіональному розрізі. Особливо патовою вона є в сільській місцевості. Що кажуть у МОЗ?

«Зміни, які робилися у системі охорони здоров'я, стосувалися фінансової доступності — певний гарантований пакет має надаватися за державні кошти для всіх громадян однаково. Але це ще не все. Складова доступності — фізична наявність лікарів та лікарень. Ці речі точно не будуть упущені, і повинні бути розглянуті та вписані у рішення, які ми прийматимемо. Є речі, в яких МОЗ може впливати більше, — наприклад, програма «Доступні ліки». Щодо кадрового голоду — це питання місцевої влади, але ми готові їм допомогти — методично та рекомендаційно».

Право пацієнта на отримання інформації

Кожна особа має право на отримання повного обсягу інформації стосовно стану здоров’я, медичної допомоги, в тому числі медичного втручання, можливостей і умов використання результатів медичної допомоги та усіх доступних сучасних технологій.

Інформована згода пацієнта — обов'язковий документ, який вклеюють у кожну медичну картку. Лікар повинен зібрати анамнез, пояснити майбутні маніпуляції. Однак на ділі часто все відбувається значно швидше: адміністратор вручає вам папір і показує, де підписати. Багатьом пацієнтам невтямки, що інформована згода — важливий документ, який розподіляє відповідальність між лікарем і пацієнтом. І якщо на пацієнті лежить половина відповідальності за своє лікування, він має право вибирати і знати, з чого вибирає. Пацієнти нерідко приховують свої захворювання, легковажно піддаючи себе і лікаря невиправданому ризику. Не варто забувати, що медицина — небезпечна сфера діяльності, тому в інтересах пацієнта співпрацювати з лікарем. Весь цивілізований світ вже пішов від моделі, де лікар — бог, якого слід беззаперечно слухатися.

«Ключова річ, яка сьогодні в Україні існує, але потребує вдосконалення, — це форма інформованої згоди, — зауважує Зоряна Скалецька. — Її треба переглянути. Справа в тому, що з точки зору захисту пацієнта ця форма досить слабка. Необхідно затвердити порядок інформування пацієнта, оскільки будь-яка згода має надаватися на підставі повного достовірного інформування. Ця згода буде нечинною, якщо інформація надана запізно, не повністю, або є недостовірною. Над цим ми мусимо працювати в першу чергу. Захищеними мають бути обидві сторони — і лікар, і пацієнт».

Право пацієнта на вибір

На сьогодні право пацієнта на вибір лікаря закріплено на первинці, тобто кожен з нас має право обрати сімейного лікаря, терапевта чи педіатра для дитини. За словами міністра, українці матимуть право обирати лікаря і на вторинному рівні.

Право пацієнта на конфіденційність

Багатьох турбує питання створення електронних баз, реєстрів, де, власне, можуть бути порушені чи ставляться під сумнів питання конфіденційності. «Наразі ведеться серйозна робота щодо зведення всіх даних. Всі дані про особу повинні бути захищеними, — кажуть у МОЗ. — Інформація про пацієнтів має бути так само захищена, як і банківська інформація. На такому самому рівні».

Право пацієнта на безпеку

Це насамперед запобігання можливому завданню шкоди. Це також питання медичних помилок, їх обліку, аналізу та реагування. «Велися розмови про страхування відповідальності лікаря на випадок завдання шкоди пацієнтові. Сподіваюся, що ці зміни будуть проведені, — зазначає Зоряна Скалецька. — Це додасть впевненості пацієнту, адже він матиме кошти, щоб відновити своє здоров'я».

Усунення надмірного болю

Напевно, це питання в нашій країні стоїть найгостріше. Як зазначили у звіті Human Rights Watch, «в Україні такий низький доступ до знеболення, що це можна трактувати як тортури». Передусім це стосується паліативних пацієнтів, котрі потребують досить серйозних доз знеболення. На всю країну налічується лише 300 аптек, які мають ліцензію, де можна отримати препарати за рецептом. Тож родичі хворих часто-густо змушені вдаватися до послуг чорного ринку, адже вони не в змозі дивитися на страждання рідних.

Право пацієнта на відшкодування шкоди

Першим кроком у цьому напрямі є введення страхової відповідальності лікаря та лікарні за завдану шкоду, зазначають у МОЗ.

* * *

А що ж про права лікарів? Адже лікар є партнером пацієнта. На жаль, останніми роками про лікарів згадували частіше з хештегом #доситьнасвбивати.

«Лікарі — це агенти змін. Якщо лікарі не будуть партнерами у процесі, жодна реформа не піде, — вважає Зоряна Скалецька. — У парі лікар-пацієнт ніхто нікому не є слугою, це партнерство і довіра. Я зустрічалася і буду зустрічатися з медичними профспілками, з медичними асоціаціями. Це не лише зарплатня лікаря, а й інша підтримка — взаємодія з керівництвом лікарень, з місцевою владою. Це існування лікарського самоврядування, коли лікарська спільнота є об'єднаною. Від того, наскільки лікарі втілюватимуть ці реформи, виграють всі».