Новини
Ракурс
Реформи в Україні. Фото: Medium

Реформи в Україні: Чи розвалять новенькі МОЗ, або З колектора в реформатори піду — хай мене навчать

«Не дамо новеньким розвалити МОЗ» — під таким гаслом днями збирали мітинг під Міністерством охорони здоров'я щодо реформ в Україні для підтримки (цитуємо креативних піарників) «вільних і мужніх працівників охорони здоров'я».

Loading...

МОЗ штормить. «Дії нового керівництва МОЗ ставлять під загрозу продовження реформи охорони здоров'я в Україні», — написала генеральний директор директорату медичних послуг Оксана Сухорукова на своїй сторінці в Facebook. Держслужбовці МОЗ заявили про блокування роботи відомства новим керівництвом і звернулися з відкритим листом (його підписали близько 40 осіб) до прем'єр-міністра Олексія Гончарука, попросивши його припинити політичний тиск з боку команди нового міністра і стати посередником у діалозі між ними.

За словами Оксани Сухорукової, робота міністерства внаслідок реформ в Україні паралізована вже понад три тижні, а у відомстві зривають закупівлі ліків і вакцин; блокуються закупівлі машин екстреної медичної допомоги, призупинено процес автономізації Інституту раку, Інституту серця, клініки «Охматдит», Інституту дитячої кардіології ім. Ємця.

Міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька перебувала в цей час на Генеральній асамблеї ООН. Тому на ситуацію відреагувала з деяким запізненням, написавши на своїй сторінці в Facebook, що між одним з її заступників і частиною колективу відомства є внутрішня суперечка. Проте, ця ситуація «не впливає на те, щоби швидка вчасно доїхала до пацієнта, були ліки, готувалися закони».

А ось щодо швидких, згаданих Сухоруковою в контексті реформ в Україні, то, за словами керівника відомства, в МОЗ надійшла інформація від СБУ, що документи на закупівлю автомобілів, які дали міністру на підпис, мають ознаки розтрати коштів на 100 млн грн. Глава МОЗ також підтвердила майбутній аудит у відомстві, за результатами якого «найкращі, ефективні співробітники залишаться працювати на державу і український народ». «Хто за картинками ховає неефективність і бездіяльність — на вихід», — написала міністр.

Не користі заради, або Колектор, менеджер з продажу пива і прибиральник на сторожі реформ в Україні

А ви замислювалися над тим, звідки беруться фахівці з реформ в Україні? Мусить же хтось знати, як провести ті чи інші трансформації. Ну не винаходити ж кожного разу велосипед!

Одна з найважливіших реформ в Україні — базова з погляду забезпечення належного проведення всіх інших змін — реформа державного управління. У питаннях реформування допомагає ЄС — як грошима, так і інформацією. Європейський Союз підставив плече: бери гроші й дотримуйся інструкцій.

Як відбувається реформа в Україні держуправління, кого беруть на посади держслужбовців і скільки їм платять, можна дізнатися зі звіту Рахункової палати «Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з реалізації комплексної реформи державного управління». Варто відзначити, що останній звіт вийшов у жовтні 2018 року, проте, схоже, висновки і пропозиції аудиторів взяті до відома не були.

Спочатку про фінанси. З держбюджету на реформу у 2017 році виділено 300 млн грн, у 2018-му — 1630,7 млн грн (фінансовою основою здійснення усіх запланованих реформ в Україні стали кошти державного бюджету за окремою бюджетною програмою «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління»).

Реформи в Україні. Фото: Pixabay

19 грудня 2016 року між урядом України та Європейською комісією було укладено Угоду про фінансування, що передбачає виділення ЄС 104 млн євро, з яких 90 млн євро — компонент бюджетної підтримки, 14 млн євро — компонент додаткової підтримки (програма розрахована на 2016–2020 роки). Для того щоб отримати черговий транш, Україна повинна показати досягнення низки загальних (обов'язкових) та спеціальних критеріїв, визначених Угодою про фінансування. На виконання цієї угоди у 2017–2018 роках ЄС прийнято рішення про виплату 25,5 млн євро як підтримки бюджету України.

А тепер про кадри. Відреагувавши на скандал з реформами в Україні, колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк так відгукнувся про держслужбовців відомства: «Службовці директоратів МОЗ не є «чиїмись людьми». Кожен з них потрапив до міністерства через складний відбір. Конкурси були проведені в межах оновлення міністерств за зразком країн ЄС. Шість жорстких етапів відбору. Це робилося для того, щоб відібрати компетентну людину, яка може вирішувати завдання, гідні справжньої держслужби міжнародного зразка».

Не сумніваємося, що серед тих, хто пройшов «жорсткі етапи конкурсу» в ході реформ в Україні, є чимало гідних і компетентних людей. Але є й інші (цитуємо звіт Рахункової палати):

«У МОЗ на посаду керівника експертної групи з питань впровадження системи «Електронне здоров’я» директорату медичних послуг призначено спеціаліста з менеджменту організацій та правознавства, який мав досвід роботи як приватний підприємець у сфері логістики, менеджера колекторської компанії та у подальшому — командира підрозділу патрульної поліції.

На посаду державного експерта директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ — магістра із землеустрою та кадастру (інженера-землевпорядника) з досвідом роботи оператора заправних станцій, касира торговельної зали, начальника АЗС, менеджера (управителя) в роздрібній торгівлі непродовольчими товарами.

На посаду керівника експертної групи з питань реформування системи громадського здоров’я директорату громадського здоров’я — спеціаліста з досвідом роботи бренд-менеджера промоакцій пива, бренд-менеджера торгових марок шоколаду і кави, старшого бренд-менеджера продуктів дитячого харчування».

Треба відзначити, що Міністерство охорони здоров'я не єдине відомство, яке настільки креативно підійшло до вибору реформаторів для реформ в Україні. Так, «Мінагрополітики на посаду державного експерта директорату стратегічного планування та євроінтеграції призначено магістра за спеціальностями «вчитель географії та економіки» і «управління інноваційною діяльністю», який має лише практичний досвід роботи прибиральника, вихователя дитячого табору, члена бригади ресторану швидкого харчування і торговельного представника».

Ці люди, згідно зі Стратегією реформування, несуть відповідальність за проведення основних реформ в Україні. За нелегку працю — оплата відповідна. Так, згідно зі звітом, на початок 2018 року гранична чисельність посад фахівців з питань реформ становила 848, а затверджені на 2018 рік бюджетні призначення на оплату їхньої праці — 758,3 млн грн. Середньомісячні витрати на оплату праці одного фахівця з питань реформ мали становити близько 74,5 тис. грн. Непогана зарплата, чи не так?

А ось робота виконана так собі. «Неналежне виконання у 2017 році передбачених Стратегією та визначених планом з її реалізації заходів стало причиною отримання Україною коштів бюджетної підтримки ЄС не в повному обсязі. Зокрема, у 2018 році Представництвом ЄС в Україні було прийнято рішення про виділення лише 15,5 млн євро з передбачених Угодою про фінансування 20 млн євро у зв’язку з невиконанням Україною одного з контрольних показників оцінювання в частині повної та реалістичної політики реорганізації державного управління». У 2018 році ситуація докорінно не поліпшилася, тому перевіряльники сумнівалися, що у 2019-му транш надійде в повному обсязі.

До того ж, як констатують аудитори реалізації реформ в Україні, «встановлена фахівцям з питань реформ надбавка за виконання особливо важливої роботи втричі перевищує максимальний посадовий оклад на державній службі, а нова схема оплати праці цих фахівців спричиняє значні ризики, знижуючи мотивацію інших державних службовців і спотворюючи систему оплати їхньої праці».

Аудитори також встановили, що держслужбовці, які вигравали конкурси і ставали фахівцями з питань реформ, «не повною мірою відповідали критеріям, визначеним Стратегією реформування, — формування команди висококваліфікованих і компетентних державних фахівців з питань реформ, здатних забезпечувати реалізацію пріоритетних реформ та спроможних підтримувати якісний процес формування та аналізу політики у пріоритетних галузях».

Резюмуючи, аудитори зазначають, що «в Україні методику оцінки результативності використання коштів державного бюджету на заходи з реформування до цього часу не розроблено». А це свідчить про відсутність зацікавленості в кінцевих результатах реформ в Україні.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter