Візьмемося за голову: як Україна збирається лікувати інсульт головного мозку

Від чого найчастіше вмирає сучасна людина? Людство навчилося справлятися з інфекційними захворюваннями, однак на зміну епідеміям прийшли нові виклики — інфаркти та інсульти головного мозку. На жаль, дедалі частіше доводиться чути, що ці хвороби значно помолодшали.

29 жовтня весь світ відзначає День боротьби з інсультом головного мозку. Як сьогодні лікують це захворювання в Україні? Адже воно все ще залишається для багатьох вироком.

Згідно зі статистикою, 30‒40% пацієнтів помирають протягом першого місяця після перенесеного гострого інсульту головного мозку. Це одна з найгірших статистик у Європі та світі. У 2018 році при МОЗ була створена робоча група, яка почала розробляти стратегію по боротьбі з цим захворюванням. Як обіцяють, Національна служба здоров'я України (НСЗУ) з квітня 2020 року в рамках програми медичних гарантій буде оплачувати лікування гострого мозкового інсульту.

Інсульт головного мозку. Гнітюча статистика

Офіційно в Україні стається 96‒100 тис. інсультів головного мозку щорічно. Це утричі більше, ніж інфарктів. За іншими, епідеміологічними підрахунками, — близько 150‒200 тис. Щорічно ця недуга забирає життя 40 тис. наших громадян, за іншими даними — 100 тис. Найвища смертність в Україні — це інсульти.

Чому так відбувається? «На жаль, сьогодні хворі на інсульт головного мозку лікуються у загальноневрологічних відділеннях, — пояснює Микола Поліщук, лікар-нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом». — Світова статистика свідчить, що якщо лікувати у спеціалізованих інсультних центрах, смертність суттєво зменшується. Головне — скорочується інвалідність, адже сьогодні кожний другий після інсульту є залежним інвалідом. До роботи повертаються не більш як 20%».

Українська асоціація боротьби з інсультом провела моніторинг. Як виявилося, в Україні налічується 500 відділень, які приймають хворих з інсультами головного мозку. 300 з них не мають належних методів для нейровізуалізації — КТ (комп'ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна томографія). Як зазначають фахівці, лікарні без цього обладнання лікувати інсульти не мають права.

Знаєте, як лікують інсульти головного мозку, наприклад, у столиці? За словами Миколи Поліщука, у Києві, згідно з чинним наказом, усіх хворих для діагностики спрямовують до Лікарні швидкої медичної допомоги, де є цілодобова нейровізуалізація. Потім тих, кому потрібен тромболізис, везуть у лікарні №1 та №3. Лише важкі хворі залишаються у лікарні швидкої допомоги. Це абсурд, адже витрачається дорогоцінний час, який вартує життя.

Інсульт головного мозку завжди починається раптово. Порушення вимови, перекіс обличчя, слабкість у руці або нозі... Якщо є такі ознаки, потрібно негайно викликати швидку допомогу. Щоб розібратися, який інсульт — геморагічний (крововилив у мозок) чи ішемічний (тобто викликаний тромбом, що закупорив мозкову кровоносну судину), необхідна нейровізуалізація. Лікуванням геморагічного інсульту займаються нейрохірурги, оперують гематоми. Хворий з ішемічним інсультом — кандидат на тромболізис. Ця процедура схожа на звичайну крапельницю, тромб розчиняють за допомогою препарату — тромболітика. За статистикою, близько 70% всіх інсультів ішемічні, 30% — геморагічні. На сьогодні дуже багато молодих осіб мають ішемічні інсульти.

А тепер порівняйте. У Польщі за рік роблять 25 тис. тромболізисів, в Україні — 400. Загалом в нашій країні за останні вісім років проведено 3000 тромболізисів. Як зазначають фахівці, це мізерні цифри, які жодним чином не впливають на ситуацію. Рівень тромболізису у популяції має бути не менш як 15%, тоді це вплине на смертність та інвалідизацію.

Секрет успіху лікування інсульту головного мозку та приклади наслідування

Для успішного лікування інсультів головного мозку важливим є вчасне доправлення пацієнта до інсультного центру у межах терапевтичного вікна — це близько 4,5 годин. Ще одна важлива складова — доставка у правильну лікарню — інсультний центр. Це спеціалізоване відділення, що займається лише інсультами та має необхідне обладнання для швидкої діагностики, тренований персонал. Звісно, потрібно також мати чим лікувати. Препарат номер один для лікування ішемічних інсультів, — це тромболітик.

В Україні є приклади для наслідування. Так, у Білій Церкві у 2016 році був створений сучасний інсультний центр з відповідним оснащенням, мультидисциплінарною командою фахівців.

«Ми скерували абсолютно всі інсульти в наш заклад, — ділиться досвідом Людмила Липовенко, лікар-невролог, завідувачка інсультного блоку міської лікарні в м. Біла Церква. — Виділили телефон інсультного блоку. Екстрена медична допомога, приїхавши на виклик та побачивши інсульт, телефонує на цей номер. Отже, інсультологи вже чекають пацієнта у приймальному відділенні. Пацієнти з інсультом для економії часу минають приймальне відділення. Якщо такий пацієнт є кандидатом на тромболітичну терапію, він позачергово їде на КТ. В інсультному блоці проводиться процедура тромболізису».

Успішно і по-сучасному лікують інсульти у Вінниці. У Полтаві минулого року запрацював симуляційний центр, діяльність якого спрямована на надання теоретичних та практичних навичок для фахівців, які входитимуть до мультидисциплінарної команди інсультних центрів. Як виявилося, у вітчизняних неврологів є великі проблеми зі знанням інсульту головного мозку. Це не дивно, адже у програмі вишів цьому захворюванню приділяється лише одне чотиригодинне заняття за всі роки навчання!

Величезна проблема — держава закуповує недостатню кількість тромболітика. Так, Біла Церква за 2019 рік отримала тільки 20 флаконів «Актилізе». Це коштовний препарат, який на одну людину вартує близько 30 тис. грн. Уявіть собі: привезли пацієнта, лікарі готові зробити процедуру тромболізису, але у пацієнта немає коштів. У Білій Церкві цьогоріч провели 55 тромболізисів. 20 флаконів від держави — це лікування лише десятьох хворих.

19 500 гривень за інсульт головного мозку. Що обіцяє держава?

З квітня 2020 року НСЗУ фінансуватиме кожен випадок гострого інсульту головного мозку. Як це відбуватиметься? За словами Оксани Мовчан, заступниці голови Національної служби здоров’я України, відомство запровадить спеціальні вимоги і сплачуватиме за послугу лікування гострого мозкового інсульту підвищений тариф. Це не означає, що будь-яка лікарня, яка надаватиме цю послугу, отримає такий тариф. Для цього лікарня повинна мати можливість вчасно діагностувати інсульт, а це неможливо зробити без засобів нейровізуалізації — КТ та МРТ.

«Тариф за пролікований випадок становитиме 19,5 тис. грн, — кажуть в НСЗУ. — В межах тарифу покривається підтвердження діагнозу, безпосередньо лікування включно з ліками з Національного переліку та реабілітація в гострому стані. Цей тариф майже втричі вищий за той, що сплачували в межах медичної субвенції», — зауважує Оксана Мовчан.

Чиновники запевняють, що складуть маршрути швидких таким чином, щоби пацієнти отримували допомогу вчасно. Важлива річ — НСЗУ не тільки заплатить за медичну послугу, вона ще й контролюватиме дотримання договорів. Ця послуга є повністю безоплатною, і лікарні не можуть вимагати від пацієнтів гроші, кажуть у НСЗУ. Щодо важливої складової успішного лікування інсульту головного мозку — тромболітиків, то вони закуповуються за окремою програмою МОЗ. Якщо цих препаратів і надалі не вистачатиме, то про яку якість лікування може йти мова?

Інсульт головного мозку: запобігаємо катастрофі

Інсультів головного мозку можна уникнути. Перевірити ризик та отримати поради щодо його зменшення можна, наприклад, за допомогою програми «Рискометр інсульту».

Як запобігти катастрофі? Віддавати перевагу натуральній їжі, відмовитись від вживання трансжирів та надлишку цукру, кинути палити. Знизити ризик інсульту головного мозку допоможуть регулярні фізичні навантаження. Зауважте, що домашні клопоти та пересування по офісу не зараховуються. «Підтримка нормальної маси тіла (індекс маси тіла менший за 25) і об'єму талії (у жінок — менш як 85 см, у чоловіків — менш як 102 см). Обов'язково знати про себе важливі речі — рівень цукру, холестерину, його поганих і хороших складових (аналіз називається ліпідограма), артеріального тиску (не повинен перевищувати 130/80, незалежно від віку)», — радить Анна Солощенко, лікар-кардіолог вищої категорії.