Дифтерія в Україні: НП місцевого масштабу і хаби для сироваток

Існує низка інфекцій, при яких збудники у процесі своєї життєдіяльності продукують отруту — токсин. До таких захворювань належать дифтерія в Україні, правець і ботулізм. Звичайно, можна воювати з бактеріями антибіотиками, проте поки препарат подіє, токсин здатний вбити людину. Ось чому для лікування цих інфекцій насамперед використовуються сироватки, що містять готові антитіла і нейтралізують токсин (їх ще називають антитоксинами).

Якщо діагноз поставлений, «протиотруту» має бути введено негайно. Річ у тім, що антитоксин здатний нейтралізувати лише токсин, що циркулює і ще не встиг зв'язатися з тканинами організму. Затримка підвищує ризик віддалених наслідків, таких, як міокардит та неврит. З цієї причини в інфекційних лікарнях завжди має бути запас сироваток. Особливо в країні, де охоплення щепленнями все ще кульгає.

Чи готова Україна до дифтерії

Погана новина — дифтерія в Україні є. Хороша новина, як заявляють в Міністерстві охорони здоров'я, — вакцин, здатних запобігти захворюванню, в країні є вдосталь. Чого не скажеш про сироватки. За словами гендиректора Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров'я Володимира Курпіти, на 1 листопада в Києві було п'ять доз сироватки проти дифтерії, всього по Україні — 189 (в МОЗ переконують, що за необхідності сироватки перерозподіляють туди, де вони найпотрібніші). Багато це чи мало? Судіть самі: одна-дві дози вводяться при легкій формі дифтерії, при важких формах може знадобитися 10‒15 доз. Це мізерно мало для країни, де охоплення вакцинацією серед дітей у 2015 році впало до 21%, а до 2017 року ревакцинація дорослих практично не проводилася.

Як пояснюють у Центрі громадського здоров'я, дефіцит сироваток проти дифтерії в Україні стався через затримку постачань. І додають, що є підтвердження від ПРООН (яка закуповує ці препарати для нашої країни) про постачання до кінця листопада 150 доз протидифтерійної сироватки. Ще 100 доз як гуманітарну допомогу передасть посольство Індії. Що не дивно, адже в Закарпатській області на дифтерію захворіли студенти з цієї країни.

Загалом до кінця грудня чиновники обіцяють приблизно 450 доз антитоксину. Цього достатньо, щоб оперативно реагувати на ситуацію, кажуть у ЦГЗ. А також зауважують, що в усьому світі сироватки не лежать в кожній лікарні, а сконцентровані у спеціальних хабах. Такі хаби планують створити і в нашій країні, обіцяючи доставляти в кожен лікувальний заклад, де був встановлений діагноз дифтерія в Україні, протягом доби. Як теорія трансформується в практику, можна побачити на прикладі 2018 року, коли сироватки проти ботулізму зберігали на «Укрвакцині». Щодо оперативності доставки можна судити з цієї цитати з наказу МОЗ: «За необхідності отримання сироватки під час вихідних днів запит оформлюється в перший робочий день після події».

Дифтерія в Україні: ще не епідемія, але вже НП

Якою є ситуація з дифтерією в Україні зараз? «Загалом протягом 2019 року ЦГЗ отримав 31 повідомлення про підозру на дифтерію, — наводить статистику Володимир Курпіта. — 21 діагноз встановлено. У 16 випадках був виявлений збудник — діагноз підтверджений лабораторно. В одному випадку підтверджено, що цей збудник виділяв токсин. Це означає несприятливу ситуацію, яка потребує вжиття відповідних заходів».

Якщо порівнювати з попередніми роками, то за дев'ять років (2010‒2018) було зареєстровано 56 випадків дифтерії в Україні. На щастя, летальних не було.

Слід зазначити, що нещодавно ВООЗ переглянула стандарти визначення дифтерії. «Діагноз дифтерія встановлюється в тому разі, якщо виявляється мікроорганізм, який продукує токсин. Коли токсин не продукується, така форма дифтерії має інший клінічний діагноз», — зауважує Володимир Курпіта.

За словами глави ЦГЗ, про надзвичайну ситуацію з дифтерією в Україні можна казати, якщо визначаються три взаємопов'язаних між собою випадки. «В залежності від поширеності ситуації, вона може бути локального, регіонального чи національного масштабу. Що ми зараз маємо? 15 випадків були виявлені у місті Ужгороді. Вони взаємопов'язані між собою. Ми кваліфікуємо це як надзвичайну ситуацію місцевого масштабу. Через це в Ужгороді засідала спеціальна комісія, приймали рішення щодо реагування. Усі інші випадки, навіть ті, що є у Києві, не взаємопов'язані між собою — ні контактно, ні бактеріологічно, адже виявляються різні збудники. Отже, це є спорадична захворюваність», — пояснює Володимир Курпіта.

Для екстреного реагування на можливі випадки дифтерії в Україні працює мережа лабораторних центрів МОЗ, до складу яких залучено епідеміологів. Як кажуть у ЦГЗ, при виявленні випадків дифтерії епідеміологи прибувають на місця, проводять огляд хворого, визначають коло контактних осіб. У контактних осіб проводять бактеріологічне обстеження, антибіотикопрофілактику. Не вакцинованим — екстрену вакцинацію.

Дивно, але у нас досі немає протоколу з лікування дифтерії в Україні. Вірніше, документ був розроблений групою фахівців ще у 2018 році, проте з невідомих причин досі не був затверджений (https://tinyurl.com/y23rjqeq).

Дифтерія в Україні: вакцинуйтеся, але без паніки

У МОЗ радять не панікувати, щепитися у плановому порядку. Вакцинацію АКДП (проти коклюшу, дифтерії та правця) отримують діти у віці 2, 4, 6 місяців, а у віці 18 місяців проводиться ревакцинація. Згодом повторну вакцинацію проводять у шість років анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП), наступну в 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигенів (АДП-М). Дорослі повинні ревакцинуватися АДП-М кожні 10 років починаючи з 26 років. У разі якщо вас раніше не вакцинували проти дифтерії, рекомендується зробити три щеплення вакциною АДП-М, через місяць — друга доза, через шість місяців після другої — третя. Для вакцинації слід звернутися до свого сімейного лікаря.

На думку імунолога Андрія Волянського, розумною альтернативою цільноклітинній АКДП (Індія), наявній у державних поліклініках, для дітей перших років життя є сучасніші (безклітинні) вакцини європейських виробників — такі, як «Інфанрикс» і «Пентаксим». На жаль, ці вакцини доступні лише у приватних клініках. Альтернативою АДП-М (Індія) для ревакцинації є «Бустрикс».