Новини
Ракурс
Гепатит C в Україні. Фото: cdc.gov

30 проти одного, або Рецепт боротьби з гепатитом C по-українськи — жорстко і нещадно

Нещодавня заява Центру громадського здоров'я, що описує позицію відомства щодо програми лікування вірусного гепатиту C, засмутила не лише медичну спільноту, яка не з чуток знає про це захворювання. Пост, м'яко кажучи, цинічний. Втім, судіть самі. Якщо коротко, у відомстві заявили: «Якщо обирати, кого лікувати: 30 хворих або 1, то вибір має бути на користь 30». Мовляв, держава, замовивши одну дорогу схему лікування, втрачає шанс пролікувати 30 пацієнтів іншими ефективними схемами.

Loading...

«У результаті замовлення з регіонів, понад 57% коштів бюджету державних закупівель 2019 року витрачається на дорогі схеми: омбітасвір/парітапревір/ритонавір та дасабувір (3D-режим), які будуть доступними для 710 хворих. За решту 43% бюджету лікування буде доступне для 14 258 пацієнтів. Таким чином, замовивши одну дорогу схему лікування, держава втрачає шанс пролікувати 30 пацієнтів іншими ефективними схемами», — вважають у Центрі громадського здоров’я.

Все б нічого, та річ у тім, що ці «дорогі» препарати не можна замінити нічим іншим. На сьогодні для певної категорії хворих це фактично безальтернативна схема лікування. Цей препарат їм життєво необхідний. Так звана 3D-терапія застосовується в усьому світі для лікування хворих на гепатит C з нирковою недостатністю, цирозом печінки, ко-інфекцією ВІЛ.

У пацієнтів і співробітників відділень гемодіалізу рівень інфікування гепатитом C дуже високий, є дані, що серед пацієнтів — понад 70%, у співробітників цей показник трохи менший. Інфекціоністи б'ють на сполох: останнім часом в Україні зростає кількість випадків, коли схема «софосбувір з даклатасвіром», отримана завдяки держзакупівлям, не спрацьовує. Таких хворих доводиться переліковувати. Це колосальні гроші і для пацієнта, і для держави (ціна переліковування може у 100 разів перевищувати початкову терапію).

Ситуація трагічна не лише тим, що певну категорію хворих на гепатит C держава планує залишити сам на сам з хворобою. Позбавлення цих пацієнтів єдино можливого лікування є небезпечним не тільки конкретно для цих хворих. Для суспільства це загрожує насамперед поширенням стійких до лікування штамів. Це також відзначено в останньому протоколі ВООЗ. Тому заява Центру громадського здоров'я стосується не лише категорії пацієнтів, яким не пощастило (до речі, не такій уже й численній), а й кожного з нас.

Ласкавий вбивця. Лікуємо гепатит C дешево і сердито

Хотілося б нагадати: особливість гепатиту C в тому, що в переважній більшості випадків інфікування відбувається безсимптомно. Тривалі роки людина може не підозрювати про хворобу, дізнається про неї випадково, а діагноз нерідко ставиться вже на пізніх стадіях захворювання. Тому його охрестили ласкавим або мовчазним вбивцею.

Будь-хто з нас — у групі ризику. Навіть якщо ви не є завсідником тату-салонів і самі робите манікюр, не в захваті від пірсингу, то стоматолога відвідувати все ж таки доводиться. Від медичних маніпуляцій і переливання донорської крові не застрахований ніхто. Смертність від гепатиту C така ж сама, як, наприклад, від жовтої лихоманки, і сягає 70%. Тільки розтягнута в часі.

У всьому світі на хронічний гепатит C страждають 71 млн осіб (за даними ВООЗ). У значного числа пацієнтів з хронічною інфекцією розвивається цироз або рак печінки. За оцінками ВООЗ, у 2016 році від цього захворювання померли приблизно 399 тис. осіб, головним чином від цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми (первинного раку печінки). Застосування противірусних препаратів дозволяє вилікувати інфекцію в більш як 95% випадків, що знижує ризик смерті.

Непрофесійним і маніпулятивним назвала заяву ЦГЗ Ольга Голубовська, доктор медичних наук, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця: «Мова зовсім не йде про закупівлю виключно дороговартісних схем. Є звернення з цього приводу групи експертів, можна звернутися до незалежної установи — Інституту інфекційних захворювань. І з регіонами треба працювати і пояснювати проблему, якщо хтось багато замовляє цю схему, а не позбавляти хворих, яким вона потрібна, необхідного лікування. І, насамкінець, ще раз всім нагадую, що ефективність використання бюджетних коштів у лікуванні інфекційних хвороб визначається не абсолютною кількістю ліків, а кількістю хворих, яких вдалося вилікувати. А зараз є ризик того, що хворі, які не відповіли на терапію, будуть позбавлені державою лікування».

До речі, про заявки з регіонів. На одній із зустрічей з медичною спільнотою влітку цього року Олександра Лінчевського (на той момент заступника міністра охорони здоров'я) запитали, чому на експертів у питаннях вірусних гепатитів під час збору заявок на лікарські препарати чинився безпрецедентний тиск з боку чиновників. За словами лікарів, їм в ультимативній формі давали зрозуміти, що заявки слід змінити на користь дешевших, але менш ефективних схем лікування, прирікаючи хворих на прогнозований провал у терапії. Заступник міністра відповів, що, попри тиск, треба обстоювати свою точку зору і призначати хай дорожчу, але й ефективнішу схему лікування, зокрема гепатиту C.

Гепатит C в Україні. Фото: Maxpixel

Питання тиску також підіймали на одному із засідань РНБО. Загалом заявки відстояти вдалося. Однак у номенклатуру (перелік лікарських препаратів, що закуповуються державою) 2020 року один з препаратів, яким переліковують найпроблемніших хворих, внесений не був. За словами Ольги Голубовської, це рішення не було погоджено з експертною групою профільних фахівців. Навряд чи бюджет пересічного українця потягне лікування, що сягає 50 тис. дол.

Ще один момент. Якщо регіони подають не зовсім достовірні заявки на закупівлю тих чи інших препаратів, можливо, варто розібратися, чому так відбувається? Прорахувати кількість ліків для закупівлі непросто, адже препарати, що закуповуються міжнародними організаціями, приходять з перебоями. Будь-хто може зайти на сайт Міністерства охорони здоров'я і в цьому переконатися. Наприклад, наказ МОЗ №1613 від 12 липня 2019 року «Розподіл лікарського засобу «МАЙХЕП ALL™» для лікування хворих на вірусний гепатит C, закупленого за кошти державного бюджету України на 2017 рік за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»…

Тобто препарат, закуплений за гроші 2017 року, прийшов лише влітку 2019-го! А наказ МОЗ №2026 від 8 жовтня 2019 року підтверджує те, що ліки для лікування онкохворих дітей, закуплені за кошти бюджету 2015 року, прийшли лише цього місяця. Та ж сама доля спіткала протитуберкульозний препарат, який, згідно з наказом МОЗ №2000, прийшов у жовтні 2019 року за гроші бюджету 2017-го. І таких підтверджень запізнілих поставок — хоч греблю гати.

Як не згадати ще про одну особливість гепатиту C — захворювання має кінцеву точку лікування, переривати терапію в жодному разі не можна. Якщо лікування з якихось причин переривається (а грошей купувати препарати самостійно у людей немає), у пацієнтів може виникнути резистентність вірусу. Чим тоді їх лікувати?

Лікування гепатиту C — коштовне і складне, з цим викликом стикається не лише Україна. Жодна держава у світі не може заявити, що вона забезпечила лікування 100% хворих. У багатьох країнах працює страхова медицина, розвинена система реімбурсації, коли хворому повертається частина грошей, витрачених на ліки.

«Лагідний вбивця» — це виклик, особливо при обмеженому бюджеті. Якщо країна хоче отримати результат, а не миттєву вигоду і зірочки на фюзеляжі окремих її громадян, до питання лікування гепатиту C треба підходити особливо виважено. Обов'язково спираючись на думку професіоналів у цій галузі, а не теоретиків, волонтерів-ентузіастів з благими (іноді не дуже) намірами. Так відбувається в усьому цивілізованому світі. А ще цивілізоване суспільство на чільне місце ставить здоров'я кожного пацієнта, а не середню температуру по всій країні, не економічну доцільність для держбюджету, навіть з урахуванням будь-яких фінансових труднощів.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter


Загрузка...