Новини
Ракурс
Зимова сесія ПАРЄ. Фото: @PACE_News / Twitter

ПАРЄ: повернення Росії, гнучкість Європи та зради-перемоги для України

Парламентська асамблея Ради Європи є одним з двох головних статутних органів Ради Європи, що складається з представників парламентів усіх держав-членів. Асамблея ухвалює резолюції та рекомендації на основі доповідей депутатів та є майданчиком для обговорення актуальних проблем європейської політики. ПАРЄ також обирає генерального секретаря Ради Європи та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини.

У ці дні триває зимова сесія ПАРЄ, на якій парламентарі розглядатимуть нову санкційну процедуру, що має замінити стару (влітку 2019 року її скасували на вимогу Росії). Проект нової процедури унеможливлює будь-які санкції проти агресора, тож українська делегація разом з депутатами «країн-друзів» намагається переламати ситуацію в ПАРЄ.

Зимова сесія ПАРЄ. Фото: Фейсбук

Передісторія: видворення та повернення Росії у ПАРЄ

У квітні 2014 року ПАРЄ ухвалила резолюцію із засудженням агресії Росії через анексію Криму, а дії Росії на території українського півострова, зокрема й горезвісний референдум, назвала такими, «що не мають юридичної сили» і не визнаються Радою Європи. Тоді ж росіян позбавили права голосу в Асамблеї.

Потім депутатом ПАРЄ від України стала бранка Кремля Надія Савченко, а від Росії ПАРЄ вимагала її звільнення. Тоді російська делегація висунула ультиматум — або Росії повертають право голосу, або вони призупиняють роботу в Асамблеї. Право голосу Москві не повернули, делегація РФ призупинила роботу на кілька років.

Весною 2017 року в Асамблеї виник новий скандал через блокування керівництвом ПАРЄ механізму розслідування випадків корупції. Також стало відомо, що у березні тодішній очільник ПАРЄ Педро Аграмунт злітав до Сирії на запрошення росіян. Москва цей захід анонсувала як сигнал своєї невидимої присутності у ПАРЄ. Така витівка коштувала Аграмунту посади, яку він дуже неохоче полишав.

У 2018 році через корупційний скандал у ПАРЄ (йшлося про випадки отримання хабарів політиками за лобіювання інтересів влади тієї чи іншої країни у ПАРЄ) Рада Європи відмовилася від проведення саміту, де планувала урочисто відзначити 70 років з початку свого існування. Організацією саміту опікувався генсек РЄ Турбйорн Ягланд, який впродовж останніх років також неодноразово лобіював позицію росіян.

Росія у ПАРЄ. Фото: Фейсбук, Євромайдан

Торік у квітні перед сесією Асамблеї на засіданні бюро Європейської народної партії, яка має багато своїх представників у ПАРЄ, розгорівся скандал навколо антиросійських санкцій. Депутат Бундестагу Андреас Нік і член ПАРЄ від Німеччини полаявся з представником України. Німецький депутат заявив, що антиросійські санкції позбавляють доходів 250 співробітників Ради Європи. Вже тоді стало зрозумілим, що низка політиків Асамблеї планують домогтися зняття санкцій з РФ.

25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій йшлося про те, що право голосувати, виступати і бути представленим в Асамблеї та її органах не може бути припинене або вилучене під час оскарження чи перегляду повноважень. Це дозволило російській делегації повернутися у сесійний зал Асамблеї. Проти відновлення Росії у ПАРЄ проголосували у повному складі делегації Грузії та України, переважна більшість депутатів від Великої Британії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Албанії, Румунії, Словенії, Словаччини, половина делегації Швеції, а також окремі представники Бельгії, Ліхтенштейну, Нідерландів, Німеччини, Хорватії, Швейцарії.

Після цього скандального рішення делегація України вирішила не брати участь в осінній сесії ПАРЄ, яка тривала з 30 вересня до 4 жовтня 2019 року. Згодом українські парламентарі вирішили повоювати з Росією у ПАРЄ під час зимової сесії, яка розпочалася у понеділок, 27 січня.

Що зараз відбувається у ПАРЄ

На зимовій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи вперше від січня 2015 року в одній сесійній залі зустрілися українська та російська делегації. Напередодні візиту до Страсбурга глава української делегації у ПАРЄ Єлизавета Ясько пообіцяла, що Україна й надалі вимагатиме від Асамблеї відновити санкції проти росіян. Водночас, на думку експертів, повторити успіх попередньої української делегації у питанні вилучення РФ з ПАРЄ практично неможливо через низку факторів, серед яких і бажання багатьох європейських парламентарів «налагодити діалог з Росією».

На вечірньому засіданні 28 січня ПАРЄ розглядатиме нову санкційну процедуру, яка є невигідною для України через унеможливлення запровадження будь-яких санкцій проти агресора. Проект нової процедури розробив один з ідеологів повернення Росії до ПАРЄ, німецький соціаліст Франк Швабе.

Окрім цього, 27 січня у Страсбурзі ПАРЄ вже пішла на перші поступки перед РФ — змінила свій робочий графік на прохання глави російської делегації Петра Толстого. Інший представник Росії Леонід Слуцький, який пов’язує повернення російської делегації до ПАРЄ з легітимізацією анексії Криму, закуняв на засіданні одного з органів ПАРЄ.

Скрін сторінки російського видання ТАСС

Україна разом з країнами-партнерами оскаржили повноваження росіян в ПАРЄ. Водночас Росія заявила, що покине зимову сесію в разі, якщо її повноваження в Асамблеї будуть «ущемлені». Це сталося після того, як у понеділок парламентарі зупинили автоматичне затвердження повноважень російської делегації.

«Зазвичай віце-президентів затверджують автоматично, оскільки їх не обирають, а призначають за квотами національних делегацій. Росія як держава з однією з найбільших делегацій має свою квоту. Зупинити призначення можна лише окремим голосуванням. Пан Толстой, який є номінантом на одного з віце-президентів, навряд чи може обіймати цю позицію через антисемітські заяви, а також поширення мови ненависті у своїй попередній професійній діяльності журналіста. Тому щодо цього питання домоглися таємного голосування», — поділилася успіхами українців у ПАРЄ Марія Мезенцева.

Також відомо, що члена української делегації у ПАРЄ Олександра Мережка обрано віце-президентом Асамблеї.

Що кажуть українські делегати та нардепи

За словами очільниці української делегації у ПАРЄ нардепа Єлизавети Ясько, у понеділок українці мали плідні зустрічі з колегами з Німеччини та Франції.

Позиція очільниці української делегації до ПАРЄ. Фото: Скрін Фейсбук

Екс-нардеп Олена Сотник, котра входила до складу української делегації у ПАРЄ, за результатами першого робочого дня Асамблеї перелічила загальні настрої парламентарів:

  • знаходиться більшість, яка задовольняє прохання Росії перенести дебати з четверга на середу (92 на 68);

  • доповідачем призначають Тіні Кокса, лідера лівих, проросійської групи, яка навіть за умови анексії та агресії Росії в Україні не припиняла захищати та відстоювати інтереси Росії.

«Для обрання репортера у профільному комітеті потрібна більшість. Отже, ця більшість вже не за нас та проти позбавлення Росії повноважень. Звіт будуть писати в стилі попередньої резолюції про цілісність Асамблеї та діалог. Українській стороні та нашим партнерам можна ще поборотися за поправки в цьому звіті, але змінити суть навряд чи вдасться», — резюмує Сотник.

На її думку, українській делегації варто доносити до колег з найбільших політичних груп питання нелегітимності російської делегації, оскільки депутати РФ обрані голосами, зокрема, й анексованого Криму. Також українці повинні нагадувати європейським колегам про скоєння росіянами злочину проти України та системні порушення прав людини.

Нардеп і член української делегації у ПАРЄ Леся Василенко зазначила, що 27 січня з ініціативи України вдалося оскаржити кандидатуру росіянина Петра Толстого на посаду віце-президента ПАРЄ від РФ.

«Це той самий Пьотр, який мав скандальне телешоу на Пєрвом Каналє, де проклинав єврєїв та ставив під сумнів можливість існування українців та грузинів. Вчора ж і відбулось таємне голосування. Питання в бюлетені стояло максимально просто: Вибори П. Толстого на посаду віце-президента ПАРЄ від РФ. Варіанти відповіді: так/ні. Сьогодні оголосили другий тур голосування. Це означає, що П. Толстой не набрав належної підтримки залу. Але це також означає, що й не було абсолютної більшості проти кандидатури Толстого. Тож доведеться ще попрацювати», — зазначила Василенко у фейсбуці.

Голосування за представника РФ Толстого у ПАРЄ. Фото: Фейсбук

Також нардеп розповіла про двосторонні зустрічі української делегації. Зокрема, вона назвала зустріч з французами «однією з найважчих, хоча з перспективою».

«Складність розмови звелась до непохитного переконання французької делегації у правильності рішення повернути РФ до колиски ПАРЄ. Не зовсім переконливі тези від французів: діалог, який би він не був, краще, ніж ізоляція... РФ повернулась і зразу обмін полоненими відбувся», — констатує Василенко.

«Тепер задача — протягом тижня доступно пояснити європейцям одну просту істину — дідусь Бісмарк не помилявся, коли говорив про цінність договору з Росією. Адже договір — це результат діалогу. Та, розумієте, «Росія» і «діалог» — це взаємовиключаючі параграфи. Росія в принципі не розуміє такого явища, як діалог», — зауважив у фейсбуці член української делегації нардеп Дмитро Наталуха.

ПАРЄ: чого очікувати Україні

Ввечері у вівторок, 28 січня, очікується так звана доповідь Кокса про Росію та її право на участь в ПАРЄ. Українські парламентарі готуються подавати поправки. На думку представників делегації України, у цьому документі буде упущене словосполучення «російська збройна агресія проти України». Також зараз триває другий тур голосування щодо можливості росіянина Толстого бути віце-президентом ПАРЄ від РФ. Українська делегація мобілізовує голоси «проти».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter


Загрузка...