Новий прем'єр-міністр Денис Шмигаль: хто він?

Верховна Рада відправила у відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука, його місце зайняв віце-прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Його теж зараховують до «нових облич» команди Зеленського, і частка правди в цьому є: стрімкий кар'єрний зліт на держслужбі у нового прем'єра почався влітку минулого року. Але насправді 44-річний Денис Шмигаль — не хлопчик, а досвідчений бізнесмен і регіональний політик.

Що ж пишуть про нього відкриті джерела? Денис Шмигаль народився у Львові, закінчив Львівську політехніку, отримавши спеціальність інженера-економіста. Стажувався в Німеччині, у 2003-му захистив дисертацію з регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.

Працювати почав ще під час навчання в університеті. Починав менеджером, потім бухгалтером в банку, потім на Львівському автобусному заводі та в кількох фірмах, зробивши кар'єру від бухгалтера до генерального директора.

Денис Шмигаль — кар'єра чиновника

Кар'єру держслужбовця Денис Шмигаль почав у 2009 році з посади помічника голови Львівської обласної державної адміністрації, потім начальника головного управління економіки Львівської ОДА. У 2011-му очолив правління громадської організації «Інститут регіонального розвитку». У 2012-му став начальником головного управління економіки та промислової політики Львівської ОДА, а у 2013-му — директором департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.

Почавши кар'єру держслужбовця під кінець президентства Віктора Ющенка, Денис Шмигаль став у пригоді і новому президентові Віктору Януковичу, який включив його до списку кадрового резерву «Еліта нації». У наступні роки це злегка зіпсувало політичну кар'єру новообраного прем'єра: у 2014 і 2015 роках він двічі балотувався в парламент, і обидва рази невдало.

Паралельно з цим справи в бізнесі у Дениса Шмигаля йшли більш ніж успішно. З 2015 по 2017 рік він обіймав посаду радника президента ТОВ ТПК «Львівхолод», був віце-президентом компанії.

Денис Шмигаль і Рінат Ахметов

З 2017 року розпочинається нова сторінка в діловій біографії Дениса Шмигаля. З 2017 по 2018 рік він був заступником гендиректора з соціальних питань в ПАТ «ДТЕК Західенерго», а з 2018 по 2019 став директором «ДТЕК Бурштинська ТЕС» і виконувачем обов'язки гендиректора з соціальних питань ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Бурштинська ТЕС входить до холдингу Ріната Ахметова, місцева преса називала «ДТЕК Західенерго» монополістом в електроенергетичній галузі регіону і «енергетичним гігантом з грабіжницькою (на 13‒60% вище, ніж в інших регіонах) ціновою політикою в регіоні Західної України» (видання Zaxid. net). Однак зазначимо, що є тут і хороша новина: людина Ахметова на одній з топ-позицій у державі все-таки створить певну противагу людям Коломойського. Це до слова про задекларовану представниками зеленої влади «боротьбу з олігархами».

У червні 2019 року Денис Шмигаль був кандидатом на посаду голови Львівської ОДА, але не отримав її, зате 1 серпня був призначений головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації. За його словами, це була пропозиція Зеленського і Гончарука, озвучена ними під час особистої зустрічі.

4 лютого прем'єр-міністр Олексій Гончарук запропонував зробити Дениса Шмигаля новим міністром громад і розвитку територій (замість Олени Бабак, яка пішла у відставку), а також віце-прем'єром.

Про особисте життя нового прем'єра відомо небагато. Він одружений, у дружини свій бізнес у сфері послуг (мережа пекарень і велопрокат). Має двох доньок. Профіль Дениса Шмигаля в соцмережах не говорить про нього як про людину зовсім нічого: це нудна офіціозна сторінка, яку, вочевидь, ведуть співробітники прес-служби. Єдиний висновок, який можна зробити, переглядаючи сторінку: вона характеризує її власника як людину закриту й обережну, не схильну до душевних виливів і словоблуддя.

* * *

Разом з Олексієм Гончаруком сьогодні були відправлені у відставку й інші члени уряду. Схоже, оперетковий Кабмін, очолюваний прем'єром на самокаті, зіграв свою роль, забезпечивши попсову популістську картинку на самому початку «зеленського періоду» в житті України, і на зміну «новим обличчям», наспіх набраним де і як попало, переважно за жвавий характер і свіжі фізіономії, приходять вовки великого бізнесу. Яких, як бачимо, важко назвати такими вже «новими».