Коронавірус в Україні: нас врятує старий добрий декасан?

Вчена рада Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Яновського АМНУ розробила рекомендації щодо протидії поширенню коронавірусу в Україні. Наводимо уривок з її інформаційного листа від 6 березня 2020 року «Методи профілактики коронавірусної інфекції декаметоксином у дорослих»:

«Застосування декаметоксину у комплексній профілактиці коронавірусної інфекції слід проводити наступним чином:

З метою попередження передачі коронавірусу контактним шляхом: регулярна обробка рук розчином декаметоксину (0,2 або 0,25 мг/мл) — 3–5 мл розчину ретельно розподілити по внутрішній і зовнішній поверхні кисті, міжпальцевих проміжках і навколонігтьових ділянках, нижній третині передпліччя протягом 1–2 хв. Після цього шкіру висушити. Кратність обробки — якнайчастіше.

З метою захисту слизової оболонки ока від проникнення коронавірусу: закапувати у кон’юнктивальний мішок по 2–3 краплі розчину декаметоксину (0,2 мг/мл) 4–6 разів на добу протягом періоду епідеміологічної небезпеки.

З метою захисту слизової оболонки носу та ротоглотки від проникнення коронавірусу: полоскати порожнину рота і зіва розчином декаметоксину (0,2 мг/мл) по 25–50 мл 2–3 рази на день. Після полоскання протягом 1 години утримуватися від прийому їжі та пиття. Закапувати розчин декаметоксину (0,2 мг/мл) по 3–5 крапель в кожний носовий хід 2–3 рази на день.

З метою захисту дихальних шляхів від проникнення коронавірусу: інгаляції за допомогою небулайзера по 2 мл розчину декаметоксину (0,2 мг/мл) 2–3 рази на добу».

З огляду на існування на ринку України безлічі противірусних засобів і лікарських препаратів з віруліцидною дією (іншими словами, здатних інактивувати вірус), за запитом Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Яновського було проведено дослідження поверхнево-активної речовини вітчизняного виробництва, яке має віруліцидні властивості щодо складних вірусів (до них відносяться і коронавіруси) — 0,02% розчину декаметоксину (торгова назва декасан). Результати вірусологічного дослідження були оприлюднені на прес-конференції 11 березня.

Декасан і коронавірус — що показало дослідження

Дослідження відбувалося в січні-лютому цього року на кафедрі вірусології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика. За словами професорки, завідувачки кафедри вірусології Ірини Дзюблик, дослідження віруліцидної активності декасану проводилися в умовах in vitro («в пробірці», поза живого організму) щодо прототипного штаму коронавірусів — вірусу інфекційного бронхіту птахів.

Постає логічне запитання: чому робота проводилася не на вірусі SARS-CoV-2, який дедалі більше поширюється планетою? Або його найближчих родичах, наприклад, SARS-CoV чи MERS? «Справа в тому, що цей штам вимагає спеціальних умов лабораторії, а цих умов зараз в Україні немає. Але прототипний штам — вірус інфекційного бронхіту птахів — має головні ознаки, притаманні всім коронавірусам: як людини, так ссавців і птахів», — пояснює Ірина Дзюблик.

Дослідження показали, що декасан має виражену віруліцидну активність, тобто пригнічує розмноження вірусу у 100–1000 разів.

«Декасан руйнує вірус, який знаходиться поза клітиною. Отже, ми можемо рекомендувати декасан для профілактики, — зазначають вчені. — Нами була встановлена віруліцидна активність декаметоксину в концентрації 41,8–62,5 мкг/мл (0,004–0,006% розчин) по відношенню до коронавірусів, серед яких стійких до препарату штамів не виявлено. Препарат практично не всмоктується неушкодженою слизовою оболонкою та шкірою, тому при місцевому (в т. ч. інгаляційному) застосуванні значущих концентрацій в крові не визначається, а використання фармакопейно припустимих концентрацій (0,02% розчин — 0,2 мг/мл) не викликає токсичних та алергічних реакцій».

Однак наразі немає відомостей, чи володіє декасан дійсно антивірусною активністю, тобто чи може впливати на вірус, який вже перебуває у клітині інфікованої людини. Це наступний етап для проведення подальших досліджень, кажуть вчені.

Декасан — що про нього відомо

Декаметоксин — дідусь на фармацевтичному ринку України. Цей антисептичний і дезінфекційний препарат був розроблений вченими у Вінниці ще за радянських часів. Потім патент викупила одна з українських фармкомпаній. Якщо почитати інструкцію до медичного застосування декасану, створюється враження, що це чарівний засіб практично від усього. Цитуємо: «Декаметоксин має виражений бактерицидний вплив на стафілококи, стрептококи, дифтерійну та синьогнійну палички, капсульні бактерії та фунгіциду дію на дріжджі, дріжджоподібні гриби, збудники епідермофітії, трихофітії, мікроспорії, еритразми, деякі види пліснявих грибів (аспергіли, пеніцили), протистоцидну дію на трихомонади, лямблії, вірусоцидну дію на віруси».

Препарат дуже широкого спектра застосування — лікування гнійних бактеріальних і грибкових захворювань шкіри, показаний при абсцесі легенів, хронічному тонзиліті, виразковому коліті... Використовується і в гінекологічній практиці, при гнійно-запальних захворюваннях черевної і плевральної порожнин. Для гігієнічної дезінфекції шкіри рук медперсоналу та гумових рукавичок під час обстеження хворих та виконання медичних маніпуляцій і малих хірургічних втручань, дезінфекції медичних інструментів і діагностичного обладнання з металу, гуми, полімерних матеріалів і скла.

Прихильники доказової медицини декасан нещадно критикують. Відомий медичний блогер, лікар-анестезіолог, кандидат медичних наук Андрій MED Goblin в одному зі своїх постів розніс цей препарат в пух і прах. Головна претензія — немає робіт іноземних вчених, які досліджують ці ліки. «Коли купка з кількох лікарів — єдині, хто про декасан пише, використовують в роботі комерційні назви, і їхні публікації висять на сайті виробника... Пробачте, але це не наука, а фікція», — пише лікар. З іншого боку, це не є прямим доказом неефективності препарату.

В інструкції до декасану доволі туманно йдеться про вплив на віруси. Однак виходячи з механізму дії, декасан впливає на фосфоліпідну оболонку вірусів — віруси, що не мають такої оболонки, скоріш за все, і далі житимуть щасливо (наприклад, респіраторні аденовіруси). Такі неточності підривають довіру до ліків.

Ще один важливий момент: читайте уважно інструкцію. Особливо якщо вирішили використовувати препарат для дітей. «Застосовувати для лікування дітей віком від 12 років з хронічним бронхітом у фазі загострення, методом ультразвукових інгаляцій по 5–10 мл 1–2 рази на добу. При інших показаннях досвід застосування дітям віком до 18 років відсутній». На жаль, чимало українських лікарів досі часто призначають цей препарат для інгаляцій у небулайзері навіть маленьким дітям.

Безумовно, важко не погодитися з українськими вченими: в умовах відсутності вакцин проти COVID-19 і обмеженого арсеналу противірусних засобів з доведеною клінічною ефективністю питання профілактики набувають особливого значення. А при липовій «готовності» України до нових викликів, в умовах зруйнованої системи епіднагляду, дефіциту засобів індивідуального захисту у медиків, які першими зустрічають вірус з короною, доводиться задовольнятися тим, що є.