Дилема, пов’язана з Джорджем Соросом

Останніми роками мільярдер Джордж Сорос виявився об'єктом численних антисемітських нападок. Для багатьох він став уособленням грубого венчурного капіталізму, зумівши нажити величезні статки завдяки фінансовим спекуляціям. Одним з найзатятіших критиків Сороса в Центральній і Східній Європі є, зрозуміло, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан, який зробив власну політичну кар'єру завдяки інвестиціям Сороса у вищу освіту.

Джордж Сорос: два боки медалі

Кампанія проти Джорджа Сороса має вкрай неприємний антисемітський підтекст, зображуючи цього «угорського єврея» лиходієм, який сколотив капітал на грошах інших, використовує економічні кризи на свою користь і наживається на чужому горі. Подобається вам це чи ні, але фінансові спекуляції — це його професія, і можна скільки завгодно піддавати сумніву концепцію венчурного капіталізму, але не можна заперечувати і того, що Сорос був ключовою фігурою, яка намагалася врятувати Центральну і Східну Європу від посттоталітарної катастрофи, і інвестував більше, ніж будь-хто, в навчання молодого покоління нових підходів до широкого спектра проблем сучасного суспільства, починаючи від права і закінчуючи медициною. За це він заслуговує на постійне місце в підручниках історії, яке, безсумнівно, отримає.

Однак є й інший бік медалі, і лише небагатьом вистачає духу говорити про це, оскільки вони були, є або сподіваються стати грантоотримувачами Сороса і його інституту «Відкрите суспільство». Проблема в тому, що, свідомо чи несвідомо, він створив навколо себе культ, і виник цілий батальйон адептів, що сприймають діяльність інституту Джорджа Сороса без критики і рефлексії. Якщо хтось і наважується мислити критично, то не висловлює своєї думки вголос. В якомусь сенсі ми бачимо відродження кухонної демократії, характерної для радянських часів, коли люди обговорювали політичне життя СРСР, збираючись з друзями на кухні, проте за її межами зберігали мовчання.

Замініть Джорджа на Леніна...

Створені або очолювані мною організації були одержувачами багатьох грантів Джорджа Сороса, і я безмежно вдячний йому за підтримку. Однак ця підтримка не є запорукою мого мовчання. Іноді потрібно говорити прямо і бути чесним, незалежно від можливих негативних наслідків. У мене завжди було подвійне відчуття стосовно «сім'ї» Сороса. Я пам'ятаю, що, беручи участь свого часу в Європейському міжнародному форумі фондів, зустрічав багато «людей Сороса». І всі вони, молоді, енергійні, здебільшого жіночої статі, постійно посилалися на те, що «сказав, вважає або зазначив Джордж». Замініть Джорджа на Леніна, і ви зрозумієте моє занепокоєння.

Сорос — це, без сумніву, унікальна і високоінтелектуальна особистість. Як підприємець він взяв на себе особисту відповідальність за те, щоб спробувати перетворити політичну пустку на регіон, який почав би опановувати демократію. Водночас він наробив чимало помилок. Одна з них полягає в тому, що він мимоволі створив свого роду секту і вкрай замкнуте коло одержувачів грантів. Іншими словами, його відомства почали фінансувати «своїх», що неминуче веде до корупції і нецільового використання коштів.

За рамками повноважень Джорджа Сороса

Коли ж подібна діяльність зачіпає державну політику, то виникають великі проблеми, що виходять за рамки повноважень Джорджа Сороса. Як, наприклад, в Україні, де далеко не досконалий і деструктивний план реформи охорони здоров'я проштовхувався місцевим фондом Сороса. А коли з'ясовується, що за лаштунками його відомство підтримує спроби повернути колишню міністерку охорони здоров'я, яка несе відповідальність за хаос, що утворився, і в будь-якій нормальній демократичній країні постала б перед парламентською слідчою комісією, це викликає глибоке занепокоєння.

Донори, такі, як Джордж Сорос чи Білл Гейтс, що сколотили незліченні статки внаслідок венчурних операцій, повинні обмежувати себе, коли мова заходить про національну або глобальну політику. Адже, на жаль, їхній венчурний капіталізм породив чимало економічних проблем, з якими ми стикаємося сьогодні і продовжуватимемо стикатися в майбутньому.

І, зауважте, це не має жодного стосунку до антисемітизму — на той випадок, якщо ви захочете порушити це питання.