Рахункова палата проаналізувала, куди пішли державні гроші

Рахункова палата України впродовж 2012 року і у січні-березні поточного року здійснювала контрольні заходи, маючи на меті проаналізувати, як використовують бюджетні кошти різні державні установи. Аудит встановив цілу низку чи то зловмисних, чи то недолугих управлінських рішень, що призвели до порушень чинного законодавства та неефективного використання бюджетних коштів.

Міністерству освіти і науки, молоді та спорту було дане програмне завдання: забезпечити навчальні заклади сучасними технічними засобами, що сприяло б інноваційному розвитку освіти. На це були виділенені бюджетні кошти.

Аудит виявив, що міністерство «не забезпечило комплексного підходу, належної координаційної роботи та дієвого контролю за впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів».

Зокрема, не було створено електронного реєстру комп’ютерних комплексів загальноосвітніх навчальних закладів, не здійснено систематизації й аналізу результатів інвентаризації комп’ютерних засобів навчання.

«Рішення Міносвіти щодо придбання комп’ютерних комплексів та їх комплектації не ґрунтувалися на реальних потребах, навчальних планах і нормах наповнюваності класів. У результаті комп’ютерна техніка на суму 2,1 млн. грн. деякими шкільними закладами у навчальному процесі не використовувалася або використовувалася не за призначенням, що є неефективними витратами бюджетних коштів», – робить висновок Рахункова палата України.

Через те, що міністерство не спромоглося розробити порядок передачі і списання об’єктів та предметів матеріальних цінностей (комп’ютерної техніки, апаратно-програмних засобів, хімреактивів тощо) у системі освіти, навчальні заклади обліковують несправну техніку, а високий статистичний показник рівня забезпеченості загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою (89,1 %) не відображає об’єктивного стану комп’ютеризації навчальних закладів. Кожний восьмий комп’ютер несправний, понад 44 % придбані понад 5 років тому, тоді як для забезпечення якості і конкурентоспроможності загальної освіти необхідне постійне та безперервне оновлення техніки.

А підпорядкований міністерству Інститут інноваційних технологій і змісту освіти не виконав даного йому завдання щодо створення освітніх порталів, електронних бібліотек, баз даних, систем дистанційного навчання для середньої освіти, унормування засад єдиної технічної політики придбання навчальних кабінетів з природничо-математичної підготовки та сучасних технічних засобів навчання.

Не кращим чином поводило себе і Міністерство охорони здоров’я, яке, за висновками експертів Рахункової палати, не здійснювало належного контролю за підпорядкованим йому державним закладом «Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів ”Лісова поляна”». Таке потурання призвело до неефективного управління бюджетними коштами та використання їх з порушенням нормативно-правових актів.

Проведеним аудитом встановлено, що через зволікання Міністерства охорони здоров’я з видачею переоформленої ліцензії цей госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів із серпня 2012 року здійснював медичну діяльність без ліцензії на медичну практику, що є порушенням ст. 16 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Більш того, всупереч ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоров’я МОЗ не визначило порядку і критеріїв розподілу направлень на лікування до державного закладу «Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів „Лісова поляна”». Внаслідок цього керівництво госпіталю на власний розсуд здійснювало розподіл направлень між регіонами, що робило спеціалізовану медичну допомогу недоступною для мешканців окремих регіонів.

Крім того, міністерство не приділило достатньої уваги кадровій політиці у державному закладі. Зокрема, лише третина штатних лікарів і середнього медичного персоналу має відповідну кваліфікацію для виконання покладених на госпіталь завдань та функцій. При цьому штат укомплектовано лише на 68 %. Тут взагалі коментарі зайві.

Коли усі бюджетні установи жаліються на нестачу бюджетних коштів для своїх нагальних потреб, деякі примудряються такі жадані кошти... повернути до бюджету. Гроші, про які йдеться, виділялися госпіталю на проведення капітального ремонту і придбання обладнання. Але договори на здійснення проектних робіт укладалися за 2-4 місяці після відкриття асигнувань, а договір на виконання будівельних робіт було підписано лише у грудні. Та й МОЗ виділила потрібну суму лише наприкінці року. Внаслідок несвоєчасного прийняття управлінських рішень як Міністерством охорони здоров’я, так і керівництвом госпіталю, заклад не зміг повністю освоїти заплановані кошти і повернув бюджетні асигнування до державного бюджету.

Недбальство щодо видатків державного бюджету, виділених на розвиток системи охорони здоров’я регіону проявила і Луганська обласна державна адміністрація, не забезпечивши ефективного використання цих коштів.

Аудитом встановлено, що для поліпшення медичної допомоги хворим, які проживають у Луганській області, Мінфін і МОЗ виділили регіону в 2011–2012 роках за п’ятнадцятьма бюджетними програмами понад 423 млн грн. Крім того, МОЗ і МНС у рамках реалізації семи державних цільових програм поставили централізовано закуплене медичне обладнання, вироби медичного призначення і лікарські засоби на суму 157 млн грн.

Однак через відсутність скоординованих дій між Луганською обласною державною адміністрацією, Луганською обласною радою і Луганською міською радою при визначенні об’єктів охорони здоров’я, які планувалося відремонтувати, реконструювати і оснастити, а також через брак порозуміння між управлінням капітального будівництва та департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації, ці кошти і обладнання були витрачені неефективно. Зокрема, на порушення вимог пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабміну України від 27.12.2001 № 1764, розпорядники коштів здійснили авансові платежі для придбання обладнання, в тому числі і медичного, на загальну суму 46,1 млн грн.

Департамент охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації порушив також затверджені постановами Кабміну України від 09.04.2012 № 372 і від 23.04.2012 № 339 вимоги порядків та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного автотранспорту й обладнання для закладів охорони здоров’я і придбання медичного обладнання вітчизняного виробництва. Він здійснив закупівлю медичного обладнання для реконструкції Центру невідкладних станів та медицини катастроф Луганської обласної клінічної лікарні на загальну суму 8,4 млн грн, яке від двох до шести місяців не використовувалося через відсутність відповідних приміщень. Також через відсутність підготовлених приміщень протягом чотирнадцяти місяців не використовувалося закуплене Луганською обласною клінічною лікарнею у грудні 2011 року медичне обладнання на загальну суму 6,5 млн грн.

«Неналежним чином здійснювалося планування потреби в медичній продукції, яка централізовано закуповувалася на виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я, що призвело до неврахування реальної потреби регіону в отриманні цієї продукції. Крім того, поставки медичної продукції здійснювалися нерегулярно, що не сприяло наданню якісної медичної допомоги населенню Луганської області», – йдеться у висновку Рахункової палати.

Не кращим чином йшли справи в Міністерстві культури, яке не забезпечило достатнього контролю за належним утриманням та збереженням об’єктів культурної спадщини.

Перевіркою ефективності використання коштів державного бюджету на утримання і збереження Національного заповідника «Софія Київська» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника встановлено низький рівень збереження, обліку і використання предметів музейного фонду заповідників, неефективне управління та використання коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства.

36 % пам’яток Національного заповідника «Софія Київська» і 22 % пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника перебувають у незадовільному і аварійному стані. Крім того, відповідно 30 і 80 % площ заповідників передано в оренду, спільне і безоплатне користування, при цьому експонується лише близько 5 % предметів основного музейного фонду, що обмежує права громадян на доступ до культурних цінностей, визначені Законом України «Про культуру».

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України досі не внесено пам’ятки архітектурного ансамблю Софійського собору і комплексу споруд Києво-Печерської лаври, які ще у 1990 році було включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України «Про охорону культурної спадщини», кожна пам’ятка має майнову цінність, що обчислюється у грошовій одиниці України. Проте Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник здійснив грошову оцінку тільки 60 % , а Національний заповідник «Софія Київська» – лише близько 13 % пам’яток. При цьому Міністерство культури не визначило порядку обліку об’єктів культурної спадщини, що є порушенням вимог статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Перевірки встановили, що Міністерство культури і керівництво заповідників не вжили достатніх заходів для створення належних умов зберігання предметів музейного фонду. У результаті виник ризик пошкодження і втрати 153,5 тис. культурних та матеріальних цінностей. Крім того, до втрати музейних цінностей можуть призвести і незадовільні темпи реставрації пошкоджених музейних предметів, що включені до переліку Музейного фонду України.

«Міністерство і Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник не здійснювали заходів з повернення музейних експонатів, переданих до Міністерства закордонних справ понад 20 років тому в тимчасове користування», – зазначає Рахункова палата. Втім, це напевне лише верхівка айсбергу зловживань.

Перелік соціально значущих сфер, куди було направлено бюджетні кошти і де їх безвідповідально розтринькали, можна ще продовжувати.

2012 року державою було виділено кошти на соціально-економічний розвиток Харківської (131,3 млн грн) та Полтавської (246 млн грн) областей. Аудит ефективності використання цих коштів засвідчив, що Полтавська і Харківська облдержадміністрації та їх управління капітального будівництва, окремі райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування і розпорядники коштів не забезпечили належного управління коштами державного бюджету. Як наслідок – ряд пускових об’єктів не введено в експлуатацію.

Місцеві органи не дотримувалися вимог чинного законодавства при формуванні переліків об’єктів, розпорошували кошти на окремі об’єкти з низьким ступенем будівельної готовності, включали до переліку якісь нові об’єкти і не включили низку важливих соціально-економічних об’єктів, роботи на яких було розпочато раніше. На 37 пускових об’єктах у Харківській області та на 27 об’єктах у Полтавській області не виконані роботи, на які державний бюджет виділив субвенції місцевим бюджетам.

При цьому не освоєно і повернено до державного бюджету в Полтавській області 139,0 млн грн (56,5 % отриманих з державного бюджету), а в Харківській області – 7,7 млн грн (5,9 %), що свідчить про неефективне управлінням коштами.

Внаслідок недостатнього внутрішнього контролю Мінрегіону за використанням місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування коштів державного бюджету, неефективно здійснювалося й управління видатками, що були виділені на заходи з реконструкції очисних та інших споруд, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя з метою захисту акваторії Азово-Чорноморського узбережжя від забруднення

Аудитом встановлено, що упродовж 2010-2012 років на будівництво і реконструкцію 13 із 22 затверджених об’єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування використали кошти державного бюджету в сумі 193,3 млн грн (27,8 % затвердженого обсягу). У цей період введено в експлуатацію лише два об’єкти.

Як наслідок, обсяги скидання неочищених стічних вод зростають, а стан акваторії Азово-Чорноморського узбережжя погіршується.

Через недбале використання виділених коштів, Україна не може навіть повноцінно облаштувати свій державний кордон. Ще 2007 року Кабінет Міністрів України визначив Державну цільову правоохоронну програму «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року. Та Державна прикордонна служба разом з іншими 26 співвиконавцями не забезпечила виконання всіх поставлених завдань, незважаючи на те, що гроші на реалізацію програми виділялися.

Поклавши координуючі дії на адміністрацію Державної прикордонної служби, Кабмін втратив загальне керівництво і контроль за виконанням завдань програми. Завдання своєчасно не коригувалися, об’єктивна оцінка ефективності стану виконання програми на загальнодержавному рівні не здійснювалася, що створило істотні ризики неефективного управління бюджетними коштами та їх використання на виконання завдань програми.

Також Рахункова палата встановила, що виконання цієї державної цільової програми впродовж 2007-2012 років в основному відбувалося за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка становила 749,3 млн грн, тож була в 2,3 раза більшою передбаченого обсягу. При цьому кошти з державного бюджету виділялися на рівні 30-40% затверджених програмою обсягів на загальну суму 341,7 млн гривень.

«Як наслідок, зміна структури в джерелах фінансування завдань програми поряд із збільшенням вартості матеріальних цінностей через інфляційні процеси ускладнила виконання програмних заходів, які потребували значних капітальних вкладень з державного бюджету і не підпадали під дію програми міжнародної технічної допомоги. Тому внаслідок відсутності бюджетних коштів на створення технічного спостереження і дистанційного контролю, забезпечення розвитку корабельно-катерного складу Морської охорони й оновлення парку авіаційної техніки не виконано відповідних завдань. Так, з дев’ятнадцяти завдань програми, виконавцем яких є адміністрація Державної прикордонної служби, фактично виконано чотири, частково – чотирнадцять, а виконання одного завдання – оновлення парку авіаційної техніки – не розпочиналося. В результаті питання технічного оснащення охорони державного кордону в повному обсязі не вирішені і високими є ризики невиконання або неповного виконання завдань програми до закінчення її дії у 2015 році», – робить висновок Рахункова палата.

Водночас, отримавши міжнародну технічну допомогу, яка була складовою виконання заходів програми, адміністрація Державної прикордонної служби не забезпечила ефективного її використання.

Частина отриманих матеріально-технічних засобів (комплекси радіаційного контролю і засоби індивідуального захисту, автомобілі, квадроцикли, снігоходи тощо) зберігається на складах як резерв і не використовується. У результаті не забезпечено використання отриманих матеріальних ресурсів на загальну суму 42,6 млн. гривень.

Аудитом виявлені випадки порушення територіальними органами охорони державного кордону чинного законодавства при використанні бюджетних коштів і обліку освоєних капітальних вкладень та отриманих матеріально-технічних засобів. Зокрема, військова частина 2382 не відобразила в бухгалтерському обліку вартості освоєних у 2012 році капітальних вкладень незавершеного капітального будівництва корабля «Корал» у сумі 56,0 млн грн, а військові частини 2161 та 1495 несвоєчасно оприбуткували матеріальні цінності (на суми 1,7 млн грн. і 1,6 млн грн відповідно), які надійшли як міжнародна технічна допомога.

Вочевидь, усі перелічені випадки — це тільки ті факти порушень, на які аудиторам дозволили звернути увагу. А ще пригадую, як мала розмову з музейним працівником. Вона жалілася, що їхньому заповіднику державного значення кошти, на які вони чекали весь рік, виділили наприкінці грудня, коли ніякої змоги їх освоїти до кінця року вже не було. Тобто сьогодні вони на рахунок поступили, а завтра — були відправлені назад як невитрачені. Тож, чи є у тому провина самого музею?