Новини
Ракурс

Пекло для неплатників: уся правда про стягнення комунальних боргів

Цього літа однією з найгарячіших соціальних новин став зареєстрований у Раді законопроект №3613 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг», який одразу ж обріс цілою купою страшних історій про те, як не по-людськи чинитимуть із боржниками по квартплаті. Наприклад, заборонять їм виїжджати за кордон, водити машини, а квартири найбільш злісних неплатників підуть із молотка на сплату комунального боргу. Заступниця міністра розвитку громад і територій України Наталія Хоцянівська, одна з авторок законопроекту, при цьому стверджувала, що всі ці страшилки — не більше ніж міф. Щоправда, аргументи чиновниці були досить неконкретними.

Незабаром галас вщух, медійники трохи забули про законопроект. І от на початку зими, коли платіжки за комуналку, яку «зелена» влада обіцяла знизити наполовину, м'яко кажучи, не радують (за даними центру «Соціальний моніторинг», понад дві третини українців вважають проблемою номер один зростання тарифів на послуги ЖКГ), про законопроект знову згадали. Нещодавно у ВР зареєстрували подання, в якому пропонується прийняти за основу законопроект №3613 і розглянути його в другому читанні найближчим часом.

Враховуючи, що подання підписано головою Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою, відомою своїми феєричними заявами (згадайте, наприклад, слова про «неякісних дітей», народжених незаможними громадянами), вважаємо, є сенс, не довіряючи словам чиновників, відкрити першоджерела і самим переконатися, що правда, а що міф. Іншими словами, що може очікувати комунальних боржників найближчим часом.

Комуналка: навіщо потрібні драконівські заходи?

За найсвіжішими даними Мінрегіону, за січень—жовтень нинішнього року українці заплатили за комунальні послуги 28,6 мільярда гривень, і це без урахування вартості газу й електроенергії. До цієї суми ввійшли і борги, які були реструктуризовані і тепер виплачуються боржниками. Всього було оплачено 101,6% нарахованих сум, і ці 1,6 додаткового відсотка якраз і отримано за рахунок погашених боргів. «За опалення за цей період було нараховано 24 мільярди гривень, а сплачено 27 мільярдів. За січень—жовтень українці погасили боргів на 3 мільярди гривень, що є непоганим показником», — сказала вже згадувана вище заступниця міністра Наталія Хоцянівська.

Здавалося б, життя налагоджується.

Однак, як сказано в пояснювальній записці до законопроєкту №3613, на травень цього року українці заборгували за послуги ЖКГ 63,1 мільярда гривень. Новий закон, на думку авторів, має захищати інтереси не лише підприємств ЖКГ, а й тих громадян, які платять акуратно та вчасно, бо неякісні комунальні послуги — виключно результат бідності галузі (від себе додам, що теза вельми сумнівна).

Існує Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію». Згідно з ним загальна сума поточних комунальних платежів і платежів у рахунок погашення реструктуризованої заборгованості не має перевищувати 25% доходів працюючих і 20% доходів громадян, які отримують соціальну допомогу. Якщо людина, що уклала договір про реструктуризацію, не вкладається в терміни, то дію договору подовжують до повного погашення заборгованості.

Підприємства ЖКГ часто звертаються до суду, щоб впливати на боржників, але, як сказано в пояснювальній записці, «з урахуванням розмірів ставок судового збору для фізичних та юридичних осіб при зверненні до суду згідно із Законом України «Про судовий збір» більшість підприємств не мають фінансової можливості вести претензійно-позовну роботу щодо стягнення існуючої заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги». (Цікаво, а бюджетники, пенсіонери або, скажімо, дрібні підприємці, загнані в кут карантинними обмеженнями, мають фінансову можливість для відстоювання своїх інтересів у суді?)

Утім, на думку авторів законопроекту, він не торкнеться малозабезпечених, адже вони користуються субсидіями на оплату послуг ЖКГ і тому змушені платити акуратно і вчасно, інакше втратять їх. А от заможні громадяни якраз і становлять основну масу неплатників.

Та перейдімо до законопроекту і подивімося, що може очікувати боржників найближчим часом.

Борги по комуналці — прирівняти до аліментів

Найсуттєвіші нововведення — це пропоновані зміни в Законі України «Про виконавче провадження». Базове нововведення, про яке вже говорили, — борги за ЖКГ буде прирівняно до боргів зі сплати аліментів (зміни до статті 11 «Загальні строки у виконавчому провадженні»).

А тепер подивімося, що там говориться про розміри відрахувань із зарплати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника (стаття 70 закону про виконавче провадження). До другого абзацу другої частини статті, відразу після «стягнення аліментів», пропонується додати «заборгованості фізичних осіб по оплаті житлово-комунальних послуг». Відкриваємо статтю 70, знаходимо потрібне місце, а там у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди від кримінального злочину або суспільно небезпечного вчинку — 50% доходу. Не п'ята частина доходів, не чверть, а половина, про що в пояснювальній записці до законопроекту жодного слова. 20% — це «за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом», а борги по ЖКГ пропонується вставити відразу за аліментами, і там, вибачте, вказано половину доходів.

Список «прав, яких позбавляють»

Тепер пройдімося по нововведеннях, якими пропонують доповнити статтю 71 Закону України «Про виконавче провадження». По-перше, змінюється назва статті. Зараз — «Порядок стягнення аліментів», але пропонується додати в неї слова «та заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг».

Ці ж слова вставляють і далі по тексту статті 79.

Що маємо? Хоча заступниця міністра Хоцянівська і намагалася пів року тому переконати, що жахи нового законопроекту — міф, але вона, м'яко кажучи, була не права. Це не міф. Отже.

Частина 2: якщо є борг, сукупний розмір якого перевищує суму платежів за 3 місяці, стягнення може бути звернене на майно боржника (машину, квартиру, будинок), що не заважає продовжувати стягувати борг із заробітної плати.

Частина 4: виконавець стягуватиме борг із ЖКГ згідно з виконавчим листом, розраховуючи щомісяця розмір заборгованості, проводити індексацію аліме... тьху ти, боргів по ЖКГ. Загалом усе точно за «аліментною» схемою.

Частина 6: відрахування вираховуються із фактичної зарплати. Якщо стягнути борг у певному розмірі неможливо, підприємство, організація чи ФОП нараховують боржнику заборгованість.

Частина 7: стосується процедури повернення постанови про стягнення боргу після його погашення, частина 8 — спорів з приводу розмірів заборгованості, і ці процедури теж ідентичні «аліментним».

Найцікавіші нововведення стосуються частини 9 статті 70 Закону «Про виконавче провадження».

Тим, хто заборгував за послуги ЖКГ, справді заборонять виїжджати за межі України, обмежать право водити автомобіль, користуватися зброєю (навіть травматом) і полювати. Правда, частина 10 статті 71 пояснює, що машину водити не заборонять тим, для кого це — джерело заробітку, а також інвалідам або тим, хто утримує інвалідів першої, другої групи або дитину з інвалідністю.

Штрафи до половини суми боргу

Крім цього, все тією ж статтею 70 Закону «Про виконавче провадження» передбачається запровадити штрафи, аналогічні «аліментним»: якщо заборгованість перевищує суму платежів за рік, штраф — 20% від суми заборгованості, за два роки — 30%. Якщо сума боргу більша за трирічний платіж, боржник заплатить штраф у розмірі 50% суми боргу.

А от комунальникам буде простіше звернутися до суду з приводу стягнення боргу. Згідно з передбачуваними змінами до Закону «Про судовий збір» їх звільняють від його сплати.

Отже, законопроект про комунальні борги незабаром можуть почати розглядати у другому читанні. І якщо його ухвалять (а це цілком можливо), нові правила теж досить швидко наберуть чинності.

І знаєте, що можна сказати з цього приводу?


Сам по собі законопроект не такий уже й поганий. Так, щодо боржників у ньому передбачено досить жорсткі, якщо не сказати драконівські, заходи. Але, зрештою, приходячи до магазину, наприклад, ви ж не можете взяти там товар, а потім заявити, що вам немає чим платити, і на цій підставі товар вам мають надати безоплатно? Так чому газ, світло, воду і комунальні послуги можна дарувати?

Інше питання: необхідний симетричний, не менш драконівський закон, що дає можливість жорстко карати за надання неякісних послуг ЖКГ і за штучне завищення комунальних тарифів. Але це вже зовсім інша історія.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.