В Україну привезли кота в мішку: що не так з індійською AstraZeneca

Вакцина «джиммі-джиммі», «жигулі — теж фіат» — як тільки не тролять вакцину AstraZeneca в соцмережах, 500 тис. доз якої нарешті прилетіли в Україну з Індії. Дуже гаряча тема ковід-вакцинації стала ще гарячішою. Суспільство, яке, з одного боку, очікує можливості якнайшвидше зробити щеплення від коронавірусу, а з іншого — насторожено спостерігає за перегонами вакцин і конкуренцією між їх виробниками, і зовсім розгубилося. Адже в Україну з далекого індійського міста Пуна завезли не зовсім AstraZeneca, а CoviShield ( «щит від ковіду»). Нам кажуть, що це аналог AstraZeneca. Але чи так це?

AstraZeneca — вакцина для всього світу?

AZD1222 — так офіційно називається вакцина, розроблена Оксфордським університетом і британсько-шведською компанією AstraZeneca. За технологією виробництва вакцина належить до векторних. Простіше кажучи, вчені взяли вірус, максимально нешкідливий для нас із вами, — аденовірус (звичний винуватець легких застуд). Це і є вектор, що доставляє в клітини людського організму ген, в якому закодований білок так званого шипа SARS-CoV-2. Клітка синтезує цей білок, і організм людини виробляє імунну відповідь. У вакцині від AstraZeneca як вектор використано не людський, а ослаблений аденовірус шимпанзе. Адже аденовіруси дуже поширені, і більшість із нас упродовж життя багаторазово з ними стикалися. Тому при використанні аденовірусу людини як вектора існує висока ймовірність того, що імунна система його розпізнає й усуне до того, як він потрапить до клітин. А от із аденовірусом шимпанзе ми навряд чи зустрічалися.

«У нас є вакцина для всього світу», — заявив глава Оксфордської вакцинної групи Ендрю Поллард 23 листопада 2020 року, оприлюднивши результати клінічних досліджень, згідно з якими ефективність їхнього дітища становила в середньому 70%, а в низці випадків — 90%. Великим плюсом вакцини AstraZeneca є також проста логістика (її можна зберігати в звичайних холодильниках), що кардинально різнило препарат від німецько-американської вакцини Pfizer/BioNTech, яка потребує наднизьких температур для зберігання.

Однак радість незабаром змінилася критикою: після оприлюднення даних на вчених посипалися претензії. Чому AstraZeneca одній групі добровольців (2700 осіб) ввела спочатку пів дози, а через місяць повну дозу, тоді як інша група (8900 осіб) отримала дві повні дози? Чому в першому випадку ефективність виявилася на дуже високому рівні в 90%, а в другому досягла не зовсім переконливих 62% (звідси середній показник ефективності близько 70%).

Як з’ясувалося, банально схибили. Компанії AstraZeneca довелося визнати, що під час дослідження припустилися помилки. Частина добровольців отримала не всю, а лише половину дози, тому знадобилися додаткові дослідження. З іншого боку, саме таке головотяпство перетворилося на щасливу випадковість: схема з половиною дози виявилася ефективнішою і рідше викликала побічні ефекти (менше людей скаржилося на біль у місці уколу, на головний біль і сонливість).

«Не хочу AstraZeneca, хочу іншу» — чому вакцину недолюблюють у Німеччині

AstraZeneca стала третьою вакциною, що була схвалена в ЄС. До цього європейський регулятор сертифікував препарати Pfizer/BioNTech і Moderna. Хай там як, але такі промахи все ж підривають довіру до вакцини та її розробника. Ймовірно, це стало однією з причин скептичного ставлення німців до вакцини AstraZeneca. Так, згідно з даними, опублікованими у виданні Frankfurter Allgemeine Zeitung (станом на 14 лютого), у країні було використано 85% доз вакцини Pfizer/BioNTech, 63% — Moderna і лише 19% — AstraZeneca.

До мінусів оксфордської вакцини можна зарахувати вікові обмеження, спричинені браком даних клінічних досліджень. Незважаючи на те, що 10 лютого експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я дали вакцині зелене світло, рекомендуючи використовувати всім дорослим старше 18-ти, багато країн усе ж таки вирішили перестрахуватися. Так, у Німеччині та деяких інших країнах ЄС цією вакциною прищеплюють дорослих не старше 65 років (а в Іспанії, Італії — молодших за 55 років).

Скептичне ставлення до вакцини також пов’язано з тим, що препарат гірше захищає від нових штамів вірусу з короною. Наприклад, від південноафриканського, який уже дістався Європи. Ще один нюанс — побічні дії вакцини. Свою лепту внесли й ЗМІ, коли поширили новину про те, що в Брауншвейгу з 88 медиків, щеплених вакциною AstraZeneca, 37 почувалися так погано, що не змогли вийти на роботу, і лікарні довелося тимчасово призупинити вакцинацію персоналу. Непоодинокі й новини про бойкот медиками оксфордської вакцини. Так, із 200 співробітників одного з медичних закладів федеральної землі Саар, записаних на щеплення, більш як половина просто не з’явилися на вакцинацію.

17 лютого надійшла новина зі столиці. Берлінцям віком 18–65 років не залишили вибору — через дефіцит вакцин вони не зможуть прищеплюватися ані Pfizer, ані Moderna. Лише AstraZeneca — каже влада, зазначаючи, що попит на останню наразі трохи нижчий від очікуваного. Із цього приводу висловився голова об’єднання лікарів Virchowbund Дірк Хайнріх. На його думку, кожна людина молодше 65 років, що відмовляється від щеплення AstraZeneca, тим самим забирає у людей, старших 80 років, вакцини Pfizer або Moderna, наражаючи їх на смертельний ризик.

А як щодо побічних ефектів?

Як і будь-який лікарський препарат, вакцина може викликати побічні ефекти (далеко не у всіх). Більшість побічних ефектів були легкими або помірними і зазвичай минали через кілька днів після вакцинації.

Британське агентство з регулювання лікарських засобів опублікувало інформацію про побічні ефекти AstraZeneca:

• дуже часто (більш як в однієї людини з десяти) спостерігалися біль, почервоніння, свербіж, набряк у місці ін’єкції, погане самопочуття, озноб, головний біль, нудота, біль у суглобах або м’язах;

• часто (менш як в однієї людини з десяти) фіксували ущільнення в місці ін’єкції, лихоманку, блювоту, грипоподібні симптоми — високу температуру, біль у горлі, озноб і кашель;

• серед рідкісних побічних ефектів (в однієї людини зі ста) — запаморочення, біль у животі, збільшення лімфатичних вузлів, підвищена пітливість, свербіж шкіри, висип.

Що стосується вакцини CoviShield, то, за даними виробника Serum Institute of India, протипоказаннями до вакцинації є: важка алергічна реакція; підвищена температура тіла; порушення згортання крові або вживання антикоагулянтів; вагітність; грудне вигодовування; використання іншої вакцини проти коронавірусу.

Серед найпоширеніших можливих побічних ефектів зустрічаються біль, почервоніння, свербіж і набряк у місці ін’єкції. Нерідкі втома, озноб або гарячка, головний біль, нудота, біль у суглобах або м’язах, вакцина також може викликати утруднення дихання.

Нові дані: AstraZeneca обнадіює

На основі аналізу результатів чотирьох незалежних клінічних досліджень (у період з 23 квітня по 6 грудня 2020-го було вакциновано 24 422 учасники) вчені дійшли висновку, що AstraZeneca є максимально ефективною, якщо інтервал між першою і другою дозами становить три місяці і більше. Дані досліджень було опубліковано в медичному журналі The Lancet. У статті також зазначається, що тримісячний інтервал між введенням доз може мати переваги перед програмою з коротким інтервалом для захисту якомога більшої кількості людей при дефіциті вакцини.

Ефективність вакцини після введення однієї дози становила 76%.

Ефективність дводозової вакцинації з інтервалом у три тижні — 55%, а от при пролонгації інтервалу до трьох місяців ефективність зросла до 82%.

Результати досить обнадійливі, але викликають питання у багатьох експертів і вчених. Це і різнобій даних (ефективність вакцини, виходячи з публікації The Lancet, «гуляє» від 55 до 82%). Чому збільшення інтервалу між дозами дає такий відчутний ефект? Можливо, друга доза дуже сильно пригнічує ефект першої, якщо ввести її зарано? Чи варто в такому разі вакцинуватися AstraZeneca тим, хто перехворів на коронавірусну інфекцію?

Хочу зауважити, що все вищесказане стосується вакцини AstraZeneca. Чи можна екстраполювати ці дані на вакцину CoviShield, що надійшла в Україну?

Що відомо про CoviShield?

Індійську версію AstraZeneca виробляє Serum Institute of India і випускає під назвою CoviShield. Компанія AstraZeneca уклала ліцензійну угоду з індійським виробником на поставку 1 млрд доз вакцин для країн із низьким і середнім рівнями доходу. CoviShield полетіла в Бутан, на Мальдіви, в Непал, Бангладеш, М’янму і на Сейшели. Індія також планує відправляти вакцини в Шрі-Ланку, Афганістан, Маврикій і Бразилію. Тепер у цьому списку й Україна.

Serum Institute of India, що виробляє вакцину, заявляє, що вакцина CoviShield — високоефективна, це підтверджується даними клінічних досліджень у Бразилії та Великій Британії. Тим часом група з питань захисту прав пацієнтів All India Drug Action Network заявила, що її схвалення вакцини було поспішним, адже виробник не завершив «проміжного дослідження» цієї вакцини. Повідомляється, що компанія проведе проміжні випробування вакцини в Індії в лютому, і зазначається, що навряд чи вакцина покаже гірші результати, адже вже завершені клінічні випробування включали людей різного віку і національностей.

«Вакцину CoviShield, якою прищеплюватимуть від коронавірусу наших співгромадян, не можна використовувати в Україні, бо виробник, Serum Institute of India, не отримав сертифіката відповідності свого виробництва українським стандартам (GMP)», — вважає епідеміолог, голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко. За його словами, півтора роки тому підприємство спробувало отримати такий сертифікат в Україні, але українські інспектори, що виїхали на виробництво, виявили низку проблем, які оформили у відповідні зауваження (було встановлено три критичні і вісім істотних порушень). Тоді сертифіката так і не видали.

«У такому разі вакцину поки що не можна зареєструвати на території України і використовувати. Крім того, лише в середу (24 лютого. — Ред.) порушать питання про те, аби повторно відправити інспекцію в Індію на виробничі потужності для повторної інспекції», — пояснив епідеміолог і додав, що термін придатності поставленої вакцини закінчується в червні 2021 року. Чи встигнуть її використати?

Як стало відомо пізніше, Міністерство охорони здоров’я України змінило нормативно-правову базу (під індійську вакцину?). 16 лютого 2021 року було зареєстровано наказ МОЗ №227 «Про затвердження Порядку визнання результатів інспектування на відповідність умов виробництва вакцин та інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) вимогам належної виробничої практики». Тепер Україна визнає GMP-сертифікати, видані національним регулятором Індії. Іншими словами, зауваження і недоліки виробництва Індійського інституту сироваток, виявлені інспекторами ДП «Український інститут фармацевтичної якості» Держлікслужби України, канули в Лету.

Чимало експертів сходяться на думці, що вакцини AstraZeneca і CoviShield можуть дуже різнитися. Щодо вакцин не застосовується термін генерик (копія, як у випадку з лікарськими препаратами), говорять про біосиміляри — біоаналоги. До біосимілярів також належать, наприклад, інсуліни, моноклональні антитіла. Якщо говорити про ліки-генерики, в ідеалі не має бути суттєвих відмінностей з оригіналом за ефективністю та безпекою. Але ж на практиці копії можуть по-іншому впливати на організм (приміром, через використання дешевших складових). Що вже казати про виробництво імунобіологічних препаратів!

«Вакцину CoviShield виробляють не на потужностях AstraZeneca, а на власному виробництві Serum Institute of India за технологічним процесом, наданим компанією AstraZenecа. Це не контрактне виробництво, а просто передача технологічної документації. І будь-якого додаткового контролю компанією AstraZeneca там немає», — вважає експерт у питаннях охорони здоров’я, директор інформаційного агентства «Петро і Мазепа медіа» Дмитро Підтуркін.

За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, індійська вакцина CoviShield цілком безпечна. У 97% вакцинованих з’являються антитіла до коронавірусу, а ефективність вакцини становить понад 70%. На підтвердження своїх слів пан Ляшко пообіцяв публічно вакцинуватися індійським препаратом.

Як тут не згадати циклу передач про вакцинацію, що вийшли 2018 року на одному з українських телеканалів. Щоб переконати українців, що поставлені в Україну вакцини Serum Institute of India якісні, на підприємство з інспекцією вирушила... відома співачка. Вона особисто переконалася в найсуворішому виконанні всіх вимог до виробництва вакцин. В останній серії на камеру співачка прищепила свою дитину. Як виявилося, зовсім не індійською, а розщепленою бельгійською вакциною в одній із приватних львівських клінік.

Дуже не хотілося б набути репутації антивакцинатора, внести лепту в зрив вакцинації від коронавірусу в нашій країні. Напевно, більше зло роблять не ті, хто каже про проблеми, а ті, хто давно обіцяв «узяти під контроль» епідемію, місяцями годував співгромадян розповідями про переговори з виробниками Pfizer, Moderna, згодом AstraZeneca, потім китайської Sinovac...

Як повідомляє агентство Bloomberg, у світі станом на 21 лютого введено 202 млн доз вакцин від коронавірусу. Найбільше вакцин вкололи в США (понад 61,2 млн), Китаї (40,5 млн), Європейському Союзі (більш як 26,2 млн), Великій Британії (майже 17,9 млн). Агентство підрахувало: якщо темпів вакцинації не прискорити, знадобиться майже п’ять років, аби вакцинувати двома дозами 75% населення.

За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, Україна все ще чекає такі вакцини: Pfizer — понад 100 тис. доз, Sinovac — близько 2 млн, CoviShield — майже 4 млн, NovaVax — 15 млн доз із терміном поставки орієнтовно в липні цього року. Схоже, колективний імунітет Україні доведеться набувати старим дідівським способом — перехворівши.