Нові дослідження: хух, обійшлося — після COVID-19 заспокойтеся і не поспішайте в аптеку!

Про постковідний синдром говорять дедалі частіше. Пацієнти, які перехворіли на COVID-19 і налякані перспективою відкладених ускладнень, поспішають до аптек — вітамінізуватися, підтримати печінку, розріджувати кров або купувати чарівні пігулки за порадою небайдужого сусіда, співчутливого знайомого або доброго фармацевта. Постковідний синдром — не вигадка, але ускладнення, як правило, спостерігаються у пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію в середній або тяжкій формі. Але на цьому моменті новини, що лякають, уваги не акцентують. Значна кількість хворих переносять ковід удома. Попри температуру, втрату нюху та інші неприємні симптоми, таке захворювання відносять до легкого перебігу. Чи ризикують стати «далекобійниками» ті, хто не потрапив до стаціонару? Легкий ковід не загрожує ускладненнями — такі позитивні висновки великого популяційного датського дослідження.

Легкий COVID-19 не загрожує ускладненнями

Результати цієї праці були опубліковані в травні в медичному журналі The Lancet і заслуговують на особливу увагу. Річ у тім, що попередні дослідження серйозних ускладнень інфекції SARS-CoV-2 (міокардит, зниження функції легень, венозна тромбоемболія, енцефаліт, інсульт і мультисистемний синдром) зазвичай здійснювалися в осіб, госпіталізованих із важкою формою COVID-19. Ці дослідження базувалися на вибірках пацієнтів і не мали контрольної групи, що створює високий ризик систематичної помилки відбору та спостереження. Наприклад, задишку після одужання, відповідно до одного із досліджень, було зареєстровано у 10–20% пацієнтів, до іншого — у майже 75%. Є різниця, чи не так?

Учені з Данії вирішили піти іншим шляхом — використовувати дані датських реєстрів пацієнтів, рецептів і медичних страховок. У дослідження увійшли люди з позитивним або негативним тестом ПЛР на SARS-CoV-2 у період з 27 лютого по 31 травня 2020 року. Науковців цікавили призначення нових ліків і встановлення діагнозів, що фіксувалися в електронних медичних картах у період від двох тижнів до шести місяців після «корони», підтвердженої ПЛР-тестом. Результати порівнювали з контрольною групою, до якої увійшли порівнянні за віком і статтю люди із негативним ПЛР-тестом. Цю працю слід згадати ще й тому, що вона охопила великі групи людей (10 498 с позитивним результатом на SARS-CoV-2, а контрольна група з негативним ПЛР-тестом складалася з 80 894 осіб).

Який вердикт винесли вчені? Порівняно з попередніми дослідженнями, було виявлено нижчий абсолютний ризик тяжких наслідків інфекції SARS-CoV-2. Не було виявлено випадків міокардиту, крововиливів у мозок, енцефаліту або діагнозів, пов'язаних із запальним мультисистемним синдромом у дітей чи дорослих пацієнтів, яким не знадобилася госпіталізація. Так, люди, які перехворіли на «корону», частіше (на 18%), ніж із контрольної групи, зверталися до сімейного лікаря. Зі справжньою причиною доведеться ще розбиратися, — це психосоматика, стурбованість, що підігрівається в інформаційному просторі, або справді наслідки COVID-19? Якщо казати мовою цифр, які не підвладні емоціям, перехворілі люди в переважній більшості не потребували призначення нових ліків. Трохи частіше, ніж зазвичай, їм видавалися рецепти на препарати від мігрені (0,4% проти 0,3% у контрольній групі), ліки для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів (1,7% проти 1,3%). Серед перехворіліх незначно частіше зустрічався венозний тромбоемболізм (0,2% проти 0,1%). У принципі і все.

А як же «улюблені» в Україні антикоагулянти, що їх призначають коли треба і не треба, та інші препарати? Згідно з датськими даними, після ковіду їх не стали призначати частіше, ніж зазвичай.

«Наше дослідження надає нові докази того, що абсолютний ризик відстрочених ускладнень, таких як венозна тромбоемболія, ішемічний інсульт і психози після інфекції SARS-CoV-2, яка не потребує госпіталізації, є низьким», — констатують учені.

В унісон цій публікації побачила світ ще одна — на платформі ScienceDirect. Результат отримали аналогічний. У цьому дослідженні брав участь 731 медичний працівник. Через шість місяців після перенесеного амбулаторного COVID-19 жодних змін структури і функції серця, судин, за даними ехо-КГ і МРТ серця, встановлено не було.

Що радять фахівці

Задишка, кашель і стомлюваність можуть досить довго зберігатися навіть у тих, хто перехворів легко. І до сьогодні було мало відомо, як часто ускладнення виникають у цієї категорії пацієнтів. Але ж легким ковідом хворіє переважна більшість — до 80%. Завдяки новим дослідженням, рекомендації лікарів змінюються та знижують у суспільстві тривожність.

«Після легкого ковіду раджу заспокоїтися, радіти, що обійшлось, і не чекати на пізні ускладнення. Не витрачайте грошей на вітаміни, цинк, омегу, «гепатопротектори» і купу іншого наповнення українських аптек», — радить докторка медичних наук, кардіологиня, професорка внутрішньої медицини Катерина Амосова.

За словами лікарки, пацієнтам, які легко перехворіли на коронавірусну інфекцію, антиагреганти і антикоагулянти (на кшталт недешевого «Ксарелто») для профілактики і «для лікування підвищеного D-димеру» не потрібні.