Жертви перерозподілу бюджетних коштів

Правопорушення — системні

Торік Рахункова палата України здійснила 896 контрольно-аналітичних та експертних заходів з контролю за використанням бюджетних коштів і коштів державних цільових фондів. Заходи відбувалисяу 24 областях України та в Автономній Республіці Крим. Було перевірено 903 об’єкти. Аудитори виявили безліч правопорушень бюджетного законодавства, про які нещодавно сповістили комітет ВР з питань бюджету у своєму щорічному звіті. Незаконного, у тому числі нецільового та неефективного використання коштів державного бюджету України та державних цільових фондів було виявлено на загальну суму 12 млрд 943,8 млн грн (незаконного, у тому числі нецільового використання коштів — на 4 млрд 781,1 млн грн, а неефективного — на 8 млрд 162,7 млн грн).

«Аналіз результатів проведених упродовж 2012 року контрольно-аналітичних заходів свідчить, що більшість порушень бюджетного законодавства має системний характер, вони повторюються із року в рік», — йдеться у «Звіті Рахункової палати за 2012 рік», який було надіслано до Верховної Ради. У ньому також перелічуються найхарактерніші порушення, умовно класифіковані за такими узагальненими видами:

— використання бюджетних коштів без належних нормативно-правових підстав;

— порушення під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;

— недотримання установлених порядку та термінів складання, затвердження і подання документів;

— порушення, пов’язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку;

— планування з порушенням чинного законодавства;

— використання коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства;

— нецільове використання коштів державного бюджету, передбачених на виконання державних програм;

— втрати внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень;

— відволікання коштів державного бюджету у дебіторську заборгованість.

Найбільш характерними видами неефективного управління і використання державних коштів за обсягами та кількістю виявлених випадків у звітному році були такі:

— втрати бюджету внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень;

— неефективне управління коштами через недоліки в плануванні;

— неефективне управління коштами шляхом тривалого їх утримання без використання на реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів;

— неефективне використання коштів унаслідок необґрунтованих управлінських рішень;

— неефективне використання коштів через відсутність обґрунтованого прогнозування і планування;

— неефективне використання коштів іноземних цільових позик і коштів, пов’язаних з обслуговуванням цих позик;

— неефективне використання коштів на придбання основних фондів (обладнання), оплату послуг з оренди приміщень, утримання автотранспорту та неефективне використання державного майна.

Також у звітному році було виявлено значні обсяги неефективного використання коштів Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Вкрали в дітей і ветеранів?

За результатами проведеного аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з літнього оздоровлення дітей у 2010–2011 роках колегією Рахункової палати зроблено висновок: «…упродовж останніх років простежується негативна тенденція до зменшення кількості оздоровлених дітей та погіршення якості оздоровчих послуг. Це спричинено відсутністю єдиної цілісної системи організації літнього оздоровлення та відпочинку дітей, яка забезпечила б комплексне вирішення цих питань, а також організаційними прорахунками та неефективним управлінням учасниками оздоровчого процесу виділеними на цю мету бюджетними коштами».

Винуватцями ситуації Рахункова палата вважає МОНмолодьспорт, Мінсоцполітики та Мінагрополітики як головних розпорядників коштів державного бюджету, передбачених на літнє оздоровлення та відпочинок дітей. Вони не забезпечили належної організації виконання відповідних бюджетних програм, що призвело до неефективного управління коштами в сумі 13,7 млн грн, використання коштів із порушенням чинного законодавства 29,2 млн грн і позбавило можливості оздоровлення майже 13,5 тис. дітей.

«Питання літнього оздоровлення дітей уже неодноразово розглядалося Рахунковою палатою. За результатами кожного аудиту головним розпорядникам бюджетних коштів, учасникам організації літнього оздоровлення та відпочинку дітей надавалися висновки і пропозиції щодо виявлених порушень та можливості їх усунення, проте належне реагування було відсутнє», — зазначається у звіті.

Також аудитори перевіряли ефективність використання коштів державного бюджету на фінансову підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів за 2011 рік і перше півріччя 2012 року та встановили, що у 2011 році державну фінансову підтримку одержувала 21 громадська організація інвалідів і 20 громадських організацій ветеранів (менш як половина від загальної кількості таких всеукраїнських громадських організацій). У 2012 році коло одержувачів майже не змінилося: 20 громадських організацій інвалідів і 22 громадські організації ветеранів. Одна з причин — складний доступ нових організацій до державної підтримки.

Упродовж 2011 року на надання фінансової підтримки цим громадським організаціям з державного бюджету спрямовано 60,7 млн грн, у першому півріччі 2012 року — 36,1 млн грн.

«Організаційна схема управління бюджетними коштами на фінансову підтримку громадських організацій інвалідів була громіздкою та непрозорою, а в частині громадських організацій ветеранів містила ряд системних недоліків, спричинених неналежним виконанням Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України повноважень із забезпечення внутрішнього контролю та аналізу ефективності використання коштів», — наголошується у звіті Рахункової палати.

На думку аудиторів установи, це відбувалося через нескоординованість дій Мінсоцполітики, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України й Фонду соціального захисту інвалідів.

А деякі з тих громадських організацій інвалідів та ветеранів, що все ж таки одержали доступ до коштів держбюджету, на жаль, не завжди використовували їх саме на підтримку цих вразливих верств населення. Аудит установив, що окремі громадські організації використали фінансову підтримку у розмірі 5,5 млн грн не за цільовим призначенням і з порушенням нормативно-правових актів. Також неефективно було витрачено 250,7 тис. грн.

Чорнобильці постраждали двічі — від аварії та від системи

Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, призначених на виплату доплати за роботу на радіоактивно забруднених територіях, збереження заробітної плати при переведенні на менш оплачувану роботу та у зв’язку з відселенням, виплати підвищених стипендій і надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,засвідчив таке: «Існуюча система виплати зазначених доплат базувалась на нормативно-правових актах, які не відповідали вимогам Закону України від 28 лютого 1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що спричиняло порушення конституційних прав постраждалих громадян на соціальний захист, створювало соціальну напругу серед них та негативно позначалося на стабільності та повноті фінансування заходів, передбачених відповідною бюджетною програмою».

Розміри доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, не змінювалися протягом останніх 16 років! Замість визначених законом № 796 розмірів доплат за роботу на радіоактивно забруднених територіях від трьох до однієї мінімальної заробітної плати постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено фіксовані розміри цих доплат, які в 2010 році були меншими в 169–202 рази, у 2011 році — у 183–219 разів, ніж ті, що визначені законом. У першому півріччі 2012 року розміри доплат були у 211–250 разів меншими, ніж передбачено законом № 796, а стипендія постраждалим учням і студентам — занижена на 35–67,9 %.

Міністерством соціальної політики України не було створено системного обліку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із зазначенням повної інформації для правомірності нарахування належних їм доплат. Унаслідок відсутності єдиної повної інформаційної бази обліку потерпілих громадян, а також інформації щодо контингенту одержувачів доплат було допущено прорахунки в плануванні видатків за цим напрямом використання бюджетних коштів. Це призвело до утворення у 2010–2011 роках невикористаного залишку бюджетних коштів у сумі 3,1 млн грн за наявності простроченої кредиторської заборгованості за цей період, тобто до неефективного управління коштами.

Вкрали у працівників бюджетної сфери

Рахункова палата встановила, що у 2011 році з державного бюджету було виділено кошти місцевим бюджетам Вінницької, Житомирської та Кіровоградської областей на підвищення рівня оплати праці працівників бюджетної сфери, але місцеві органи влади спрямували бюджетні призначення з оплати праці на інші потреби. Зокрема, бюджетні призначення на оплату праці окремими місцевими органами влади перерозподілялися на оплату комунальних послуг, робіт з капітального ремонту та реконструкції, харчування, енергоносіїв, медикаментів тощо. Усього в такий спосіб перерозподілено 26,2 млн грн (у Вінницькій області — 10,2 млн, Житомирській — 11,1 млн і Кіровоградській — 4,9 млн грн).

У результаті від 60 до 90 % працівників окремих бюджетних установ були змушені перебувати у відпустках за власний рахунок. При цьому темпи зростання їх середньомісячної заробітної плати у 2011 році були нижчими, ніж в аналогічних установах із належним фінансуванням.

«Це загострювало соціальну напругу серед працівників окремих бюджетних установ, особливо тих, що фінансуються із сільських і селищних бюджетів, та негативно впливало на якість послуг, що надаються такими установами», — робить висновок Рахункова палата. Цікаво, що за такої ганебної ситуації на кінець 2011 року залишилися невикористаними 30,5 млн грн (21 % загального обсягу дотацій).

Пожертвували безпекою шахтарів

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах Донецької та Луганської областей встановлено, що Міненерговугільпром не забезпечило ефективного використання коштів державного бюджету, які були спрямовані на заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах цих областей. З виділених 81,5 млн грн на заходи з поліпшення охорони праці шахтарів 10,9 млн грн використано неефективно та з порушеннями чинного законодавства.

У деяких випадках кошти державного бюджету спрямовувалися на придбання застарілого та непридатного для використання обладнання і засобів контролю за параметрами шахтної атмосфери та дегазації. Мали місце численні випадки порушень Закону України «Про здійснення державних закупівель». Водночас рівень виробничого травматизму в цих областях був досить високим (станом на 1 жовтня 2012 року — 1638 потерпілих, у тому числі 46 із смертельними наслідками). При цьому профзахворюваність шахтарів мала стійку тенденцію до зростання.

Неналежний стан охорони праці призводив до додаткових витрат державного бюджету на ліквідацію наслідків аварій і лікування потерпілих.

За результатами аудиту колегією Рахункової палати було внесено пропозицію Кабінету міністрів України переглянути Програму підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах та привести її у відповідність із вимогами Закону України «Про державні цільові програми» і постанови Кабміну «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм». Також необхідно переглянути рішення про передачу функцій зі створення Уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС) Держгірпромнагляду, до обов’язків якого ці повноваження не входять, та привести постанову Кабінету міністрів України від 8 серпня 2007 року № 1011 у відповідність із статтею 33 Закону України «Про охорону праці».

Деякі роботодавці нажилися на безробітних

Провела Рахункова палата й аудит ефективності використання коштів, які Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виділив у 2011 році — першому півріччі 2012 року як дотації роботодавцям, що працевлаштовують безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості. Було встановлено, що спрямування коштів фонду на працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям певною мірою сприяло розв’язанню проблеми безробіття. Проте питома вага працевлаштованих у такий спосіб безробітних у 2011 році становила лише 4,6 % від загальної кількості працевлаштованих.

Невизначеність механізму створення «додаткових робочих місць» дала змогу Мінсоцполітики та фонду спростити порядок надання роботодавцям дотацій для працевлаштування безробітних, скасувавши умову щодо необхідності їх створення. Тобто роботодавці одержували дотації від держави лише за те, що брали безробітних на вже існуючі вакансії. При цьому розмір оплати праці осіб, працевлаштованих через Державну службу зайнятості, залишався низьким при тому, що роботодавці висували підвищені вимоги до якості професійної підготовки кадрів, їх досвіду роботи.

«Самі ми не місцеві. Іспоможіть, хто чим може...»

В Україні реалізується низка проектів міжнародних фінансових організацій, окремі з яких стосуються питань удосконалення системи соціальної допомоги держави населенню. Кошти на ці проекти, як правило, Україна позичає в міжнародних фінансових організацій. Рахункова палата щороку проводить як фінансові аудити, так і аудити ефективності використання позичених за кордоном коштів на реалізацію тих чи інших проектів.

На один із таких проектів — Проект удосконалення системи соціальної допомоги — Україна взяла позику в розмірі 99,4 млн дол. в Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Цей проект перебуває у стадії реалізації вже 6 років замість запланованих 2,5. Станом на кінець 2011 року не були використані кошти у сумі 13 млн дол. або 13 % від суми позики. Фінансові втрати у вигляді комісійних за зобов’язання на невикористану частину позики, за розрахунками, становили понад 1,5 млн грн.

«Як наслідок, 100-відсотковоїготовності до роботи в умовах єдиної технології прийому громадян не досягнуто в жодній області, а передбачувані аналіз і моніторинг виплат соціальної допомоги взагалі не запроваджені. Зазначене створювало ризики недосягнення основної мети проекту, спрямованої на спрощення і поліпшення процедур державної допомоги найбільш нужденним громадянам», — стверджується у звіті Рахункової палати.