Бюджетний комітет: розподіл грошей «на активізацію розвитку економіки»

Із пропозицій щодо перерозподілу коштів, ініційованих депутатами напередодні канікул. Наприклад, «перерозподілити» 2 млрд 137 млн 847,377 тис. грн, які було заплановано витратити на обслуговування державного боргу та заходи з поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень (програма 3501170). Замість того, щоб поступово звільнятися від боргу, держава в особі розпорядників коштів їх ще більше накопичує. Нових позик нам не дають? То ми старі повертати не будемо!

Видатки за програмою 3501170, яку названо програмою споживання, вирішили спрямувати на інші цілі — на збільшення обсягу видатків розвитку. Звучить гарно, мовляв, витрачаємо гроші не на «проїдання», а на «розвиток».

Що саме вирішили розвивати? Куди вкладати кошти? У «державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом міністрів України». А саме — у будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», у реконструкцію і розширення Національного інституту раку, у будівництво спортивних споруд із штучним льодом, у придбання медичного автотранспорту та медичного обладнання, у підтримку реформування системи охорони здоров’я. Всього на суму 1 млрд 789 млн 810,377 тис. грн.

Цілі — благородні, якщо не вдаватися у подробиці. Риторичним є питання про те, що насправді стоїть за словами «придбання медичного автотранспорту та медичного обладнання»: 100 млн грн на придбання міфічних GPS-навігаторів невідомо для якої кількості карет швидкої допомоги; непотрібне обладнання замість необхідного для Херсонського онкодиспансеру за 2 млн грн і т. ін. Щодо будівництва нового комплексу «Охматдит», то при згадуванні цього проекту, який насправді нагально потрібен хворим дітям, чомусь виникає в пам’яті й скандал, пов’язаний зі зміщенням з посади гендиректора цієї установи у грудні минулого року. Юрій Гладуш, який розпочав два роки тому це будівництво і якого за наказом МОЗ було звільнено, наприкінці минулого року роздав чимало інтерв’ю, наголошуючи, що пов’язує своє звільнення з намаганням окремих посадовців МОЗу захопити його дітище. Тоді ж прозвучало й те, що напередодні згаданої події МОЗ нав’язало «Охматдиту» нові правила гри — новий статут, який робив МОЗ розпорядником майна закладу. Незговірливого директора усунули. І лише численні втручання у цю справу ЗМІ та масові протести працівників закладу змусили МОЗ піти на поступки — Гладуша повернули в «Охматдит» на посаду головного лікаря. Буря вщухла. Та за кадром так і залишилося майнове питання...

Цікаво ділили (пардон, перерозподіляли) решту грошей. За програмою 3511210 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» було виділено 348,037 млн грн. Ці 348 з гаком мільйонів розподілили в чудернацький спосіб. Запорізька область отримала 40 млн грн, Донецька — 38,327 млн, Дніпропетровська — 36 млн, АР Крим — 24,66 млн, Харківська і Луганська області — по 24 млн, Одеська —18 млн, Волинська — 15,1 млн, Полтавська —15 млн, Миколаївська — 12 млн грн. На цьому «ярмарок нечуваної щедрості» закрився. Решті областей кинули об’їдки з панського столу, кому 9 млн (Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Херсонській, Хмельницькій, а Черкаській — навіть на півмільйона більше), кому 6–7 млн (Вінницькій, Житомирській, Чернігівській і Чернівецькій), а кому лише 5 млн грн (Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській). Менше за всіх виділили Рівненській області та м. Севастополю — по 3 млн грн. На які саме «заходи соціально-економічного розвитку» виділялися гроші — невідомо.

Перерозподілили й 525 млн грн, які раніше призначалися Міністерству економічного розвитку та торгівлі на бюджетну програму 1207020 «Статистичні спостереження та переписи». Бо це, знову ж таки, «видатки споживання». І не має значення, що лише статистичні спостереження, на відміну від сухих і зазвичай неправдивих звітів, дають більш-менш реальну картину економічного стану країни, дозволяють прогнозувати поведінку економіки і хоч якось впливати на неї. Тепер ніхто нічого не буде спостерігати і переписувати. Статистика нам не потрібна, бо псує картину «покращення». На що ж пустять ці більш як півмільярда гривень? Звісно ж, «на заходи, що спрямовуються на активізацію розвитку економіки». А саме… 295,1 млн грн буде витрачено на створення та функціонування єдиного державного демографічного реєстру населення. Того, що пов’язаний із сумнозвісними біометричними паспортами, про які торік багато сперечалися. Прихильники новації казали, що це полегшить виїзд за кордон, противники — що це призведе до тотального контролю держави над громадянином. Сьогодні, коли цей галас вщух, держава тихо продовжує гнути свою лінію.

30 млн грн заплановано на сплату заборгованості за поставку у 2012 році медичного обладнання вітчизняного виробництва. Медичне обладнання нам і справді потрібне, але все ж хочеться почути відповіді на три запитання: «Яке саме обладнання? Куди поставляли? Хто саме поставляв?».

Хотілося б вірити, що наступні 29,3 млн грн таки дійдуть до адресата. Бо виділили їх Національному інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Яновського НАМНУ на капремонт, реконструкцію будівель і споруд та придбання медобладнання. Можливо, це хоч якось посприяє боротьбі з епідемією туберкульозу, що набуває в Україні загрозливих масштабів. Насамперед через недотримання елементарних заходів профілактики.

Решта — 20,6 млн грн піде на встановлення пам’ятника жертвам українського Голодомору у Вашингтоні... До речі, днями гроші на це вже виділили, про що повідомили широкий загал. Офіційні джерела оголосили, що це є фінансовою підтримкою забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами країни. А ще уряд постановив виділити державні кошти на виготовлення, транспортування та встановлення пам’ятника Т. Шевченку в Казахстані у м. Астані.

Крім того, згідно із постановою уряду щодо цього, бюджетні кошти підуть також на «джинсу», і не просту, а «фірмову», тобто на «забезпечення співробітництва з провідними зарубіжними засобами масової інформації з метою розміщення позитивних публікацій про Україну та на організацію і проведення за кордоном форумів, конференцій, експертних засідань за круглим столом, прес-заходів, щоб донести до зарубіжної громадськості інформацію про пріоритети зовнішньої політики України».

Усі ці бюджетні видатки загалом, за офіційною версією, спрямовані на активізацію розвитку економіки...