Євромайдан: «за» і «проти»

Наталя, 61 рік, киянка, на Майдан виходить з 1991 року:

«Що мені дасть євроінтеграція... Перш за все, свободу, звільнення від брехні. Не думаю, що одразу, але сподіваюсь, що все ж таки поступово — зменшення корупції, захист моїх прав, прав громадянина; надасть право контролювати владу.

В економіці одразу нічого не дасть, а дасть лише в тому разі, якщо ми самі докладемо зусиль. Але повертаючись до першого питання... Євроінтеграція вводить в рамки закону нашу діяльність. У нас закони в Україні не працюють, вони є на папері, але ніхто не контролює, як вони виконуються».

Ярослав, Стрий, Львівська область, 50 років:

«Впевненість у завтрашньому дні, треба жити по цивілізованих законах. Європа — це прогрес, а не Азія... Я не расист, але європейці — завжди передові, всі технології були винайдені в Європі, з Азії нічого не вийшло. Ми вже були там, чому ж ми не можемо зараз іти до цивілізованих людей».

Микола Васильович, 55 років, киянин, на Майдані другий день, місце роботи називати відмовляється (каже, що Янукович завалить підприємство):

«Права, судові справи повинні розглядатися по-європейськи, а не по-бандитськи. Робота, впевненість у завтрашньому дні, захист. Усі підприємці, бізнесмени хотіли би платити податки чесно і не боятися, що завтра прийде налоговик і зробить з нього бандита. І щоб ці податки не крали на вертольоти, а щоб їх одержували ті, хто повинен одержувати. Щоб була справедливість, одним словом».

Валентина, 65 років, Ніжин, на Майдані з 25 листопада:

«Я роблю на землі і знаю, що за кордоном ті, хто робить на землі, вони люди, а ми худоба. Я знаю, що якщо Європа буде, то і на землі легше буде працювати, і вже те, що вирощено, не перекупники будуть наживатися, а ми будемо мати з цього якусь користь. Де це було таке, щоб молоко купували дешевше, ніж воду? А потім в універсамі продають у 5–6 разів дорожче. В Євросоюзі люди людьми себе почувають, і ми хочемо. Якщо не ми, то хоч наші діти».

Марія, студентка економіки КНУ ім. Шевченка, родом з Артемівська, Донецька область, на Майдані з 22 листопада:

«Я дуже хочу, щоб Україна розвивалася, і я хочу, щоб вона робила це разом із розвиненими країнами. Я розумію, що об'єктивно зараз є два вектори — європейський і російський, бути осторонь не вийде. Я очевидно вибираю вектор європейський. Мене не дуже влаштовує політика влади, яка полягає в тому, що ми віддаляємося від Європи і начебто нікуди не наближаємося, а насправді наближаємося до Росії. Оскільки нам Європа робить крок назустріч, то ми маємо зробити також крок назустріч».

Юля, студентка МАУП:

«Я тут заради свого майбутнього і заради майбутнього своїх майбутніх дітей. Якщо ми зараз його не відстоїмо, то вже фактично іншого шансу не буде і наші діти нас проклинатимуть просто».

Іра, киянка, 48 років:

«Зараз вирішується доля країни. Якщо ми не відстоїмо наш вибір, якщо не підпишуть угоду про євроінтеграцію, то ми втратимо взагалі, ну я не знаю, всі права... Бо якщо зараз з нами не рахуються, то тоді відмінять і вибори президента, вибори у Верховну Раду, будуть приймати законами всі незаконні рішення. Нас позбавляють права на вибір. А Митний союз — це взагалі загроза суверенітету, ми всі це розуміємо».

Олег і Дмитро, по 24 роки, кияни, випускники КНЕУ та НПУ ім. Драгоманова, працюють в інтернет-торгівлі:

«Не можна сказати, що ми підтримуємо асоціацію, але ми підтримуємо рух України в Європу, самовизначення якесь. Євроінтеграція... Навряд чи вона щось дасть, але в будь-якому разі це краще, ніж Митний союз. Євроінтеграція — це більше цивілізаційний вибір, ми вирішуємо, куди нам рухатися, які нам цінності необхідні. У нас цінності подібні з Європою. Оці цінності ми тут і підтримуємо».

Лілія Білецька, 24 роки, соціолог:

«Приходжу, бо не можу не приходити. Не можу спокійно сидіти і робити вигляд, що нічого в країні не відбувається. Дехто з моїх знайомих кажуть мені: «Не займайся дурнею, нічого це не дасть», а я вірю, що моя присутність там, на Майдані, серед тисяч людей, дає надію, в першу чергу мені самій, що ще не все втрачено. Особисто мені євроінтеграція дасть певну частку спокою, що все буде добре. Не одразу, але буде».

Артем Захарченко, 31 рік, журналіст, батько трьох дітей:

«Ходжу, тому що нам в Україні важливо зараз підтримувати активність громадян. Важливо, щоб Янукович і далі почувався прикро враженим, що у нас на мітинги виходить така величезна кількість людей. Важливо, щоб люди на «майданах» вчилися бути вдумливими і не давати політикам, в тому числі від опозиції, себе використовувати. Євроінтеграція дасть мені відчуття включеності у світовий культурний мейнстрім замість теперішнього сидіння у національному совковому гетто».

Дарина Важинська, 25 років, редактор:

«Приходжу на Майдан, бо там мої друзі. Євроінтеграція дасть моїй країні шанс перестати бути країною третього світу».

Єлена, 28 років, пост у Facebook:

«В мене ейфорія від усіх цих сонячних натхненних людей на Майдані, але мене, знаєте, лякає, що люди, які вийшли на Майдан і скандують «Україна — це Європа», говорять про те, що ми цього заслуговуємо, що ми маємо жити краще...

Вони розуміють, що це все саме так і є, і треба стояти на Майдані в холод, стояти до кінця, але якщо всі все підпишуть, жити краще не стане, буде краще в перспективі. Більше надій. Але за нашого життя в Україні точно не буде не те що добре, а навіть нормально, за життя наших дітей, про яких ми так часто говоримо, що робимо це заради них, і це правильно, за їх життя в Україні, можливо, стане краще, але нормально не буде, ви розумієте це, друзі?

Я розуміла в 2004-му, що Ющенко буде дуже поганим президентом, але стояла і мерзла. Я мерзну зараз, хоча розумію, що практично і конкретно життя в Україні скоріше погіршиться, ніж покращиться, навіть у разі вступу в ЄС, про що поки що і мови не йде. Але решта людей розуміє, що від підписання їхнє повсякденне життя в Україні не буде таким, як їхні відпустки у країнах Євросоюзу? Зовсім-зовсім не стане схожим. Дуже хочеться вірити, що розуміють, але дуже боюся, що ні».

Попри те, що «євромайдан» привабив багато молоді, далеко не всі молоді українці його підтримали. «Ракурс» запитав думку і тих, хто не був на Майдані та не збирається туди йти.

Ярослав, 26 років, киянин, працює в автобізнесі:

«Я аполітична людина і, можливо, неправильно оцінюю те, що відбувається, але не зовсім згоден з тими, хто так завзято рветься в ЄС. Звичайно, безумовним плюсом при вступі в ЄС буде введення безвізового режиму, але що ми можемо дати натомість? Також я чув, що однією з умов вступу в ЄС буде підвищення пенсійного віку, підвищення вартості комунальних послуг. Зміняться вимоги в банківській системі. І взагалі, навіщо ми Євросоюзу? Натомість Росія може підвищити ціни на газ та не пускати наші товари».

Костянтин, 26 років, родом з Донецької області, працює в Києві, менеджер по роботі з клієнтами:

«Я дуже засмутився, коли дізнався, що Янукович усіх нас обдурив і передумав підписувати асоціацію. Дуже. Але днями я поговорив зі своїми друзями з Болгарії, вони розповіли мені, що не все так добре в ЄС, як здається. Сказали, що всі їхні товари йдуть на імпорт, кисломолочних продуктів днем з вогнем не знайдеш у магазинах. Комунальні послуги дуже дорогі, такого поняття як субсидія взагалі немає. Мене така інформація, чесно кажучи, збила з пантелику, тепер не знаю, що й думати».

Катя, киянка, 26 років, працює в книгарні, фото надати відмовилася:

«Я взагалі поза політичними подіями. Навіть не розумію різниці між асоціацією і не асоціацією. Я не маю уявлення, що таке «європейські цінності». «Європейські цінності», «європейська освіта» і все інше європейське... Мені незрозумілі такі терміни. Замість нормальної освіти і прийнятних для себе стандартів і рівнів, які виходять з природного стану речей, а не убогих бронелобих периферійних дурнів. Просто зроби добре. Не розумію, до чого тут інші країни і народи. А на «майданах» продовжують жонглювати загальними безглуздими фразами. Це дратує ще більше, ніж сам вид Януковича».

Підготувала Марина БЛУДША