Домовленості в Раді: Демократія, не обмежена правом, легко перетворюється на диктатуру

ІгорЖданов, політолог, голова аналітичного центру «Відкрита політика»:

Голосування в парламенті — це перший крок до подолання глибокої системної політичної кризи, яка відбулася в Україні мирним шляхом.

«Диктаторські закони» скасовано, але головне — як будуть просуватися переговори далі. Тобто яким саме буде «закон про амністію», чи буде він ухвалений без будь-яких застережень, чи влада упреться в якісь свої умови, а також питання створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) по Конституції.

Що стосується так званого закону про амністію, який звільняє від відповідальності за перевищення влади та службових повноважень, нагадаю, що він звільняє від кримінального переслідування і мітингувальників. Це предмет певного компромісу. Будь-який мирний вихід з ситуації за столом переговорів має відбуватися шляхом компромісу. По-друге, це буде закон, проголосований уже не руками, а картками.

Я переконаний, що ті, хто винен у смертях, повинні понести відповідальність. По інших ситуаціях, якщо там не було завдано критичних пошкоджень здоров'ю, ми повинні піти шляхом національного примирення, шляхом амністування обох сторін.

Аркадій Бущенко, правозахисник, виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини (УГСПЛ):

Там, де йдеться про відповідальність службових осіб, представників силових структур, задіяних в останніх подіях, які насправді вчиняли злочини, що ми могли бачити з відеозаписів в інтернеті, їх звільняти від відповідальності не можна. Треба розуміти, що законом це не скасовується. Політичними домовленостями не скасовується зобов'язання розслідувати злочини з боку правоохоронців. Врешті, є міжнародні зобов'язання України розслідувати ці випадки, знайти і покарати винних.

Цей закон іде всупереч міжнародним зобов'язанням. Наші парламентарі загралися в демократію. Вони не розуміють, що демократія теж має свої обмеження, і цим обмеженням є право. Демократія, не обмежена правом, дуже легко перетворюється на диктатуру.

В'ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», учасник ініціативи «Першого грудня»:

Закон про амністію ще не ухвалено, тому поки що немає чого коментувати. Але, звичайно, я вважаю, що не повинно бути амністії для тих, хто вчиняв серйозні злочини, які вбивали або калічили людей. Це стосується обох сторін конфлікту. Інша річ, що з боку Майдану таких злочинів набереться один–два, а з іншого — сотні.

Повідомляється, наприклад, про вбивство міліціонера в Херсоні. Я не знаю деталей, мені відомо про це лише з теленовин, можливо, це якась провокація, але якщо це справді було, то за такий злочин, безперечно, треба відповідати.

Ті, хто здійснював кримінальні злочини, повинні відповідати, незалежно від того, на якій стороні вони брали участь у протистоянні. Бо одне діло — битися за праве діло, а інше — тихенько засунути ніж під ребра, це різні речі.

27 і 29 січня у Верховній Раді було зареєстровано декілька законопроектів, які передбачають звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальних проваджень, відкритих за низкою статей, якщо ці злочини сталися протягом останнього місяця і були пов'язані з масовими акціями протесту.

Ухвалений 29 січня без участі опозиції закон (реєстр. №4021-3) "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" авторства Юрія Мірошниченка (ПР) набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, однак вводиться в дію з дня, наступного за днем публікації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України повідомлення генпрокурора про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності таких дій:

1) звільнення всіх зайнятих в місті Києві та інших населених пунктах України під час акцій протесту будівель чи приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також допуск до своїх робочих місць осіб, які там працюють, та зняття інших перешкод для належного функціонування зазначених об’єктів;

2) розблокування транспортних комунікацій на вулиці Грушевського у місті Києві учасниками масових акцій протесту;

3) розблокування інших вулиць, площ, провулків, бульварів тощо у місті Києві й інших населених пунктах України, крім тих, на яких відбуваються мирні акції протесту.

Як зазначено в тексті закону, генпрокурор публікує таке повідомлення лише за умови, що такі дії були вчинені учасниками масових акцій протесту не пізніш як через 15 днів з дня, наступного за днем набрання чинності законом, інакше закон втрачає чинність з дня, наступного за останнім днем цього строку.

Законом передбачається закрити кримінальні провадження та звільнити від відповідальності підозрюваних, обвинувачених (підсудних) у  злочинах, вчинених з 27 грудня 2013 року до дня набрання чинності цим законом (за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту), за такими статтями Кримінального кодексу України (КК):

ст. 109 - "дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади",
ст. 110 (1) - "посягання на територіальну цілісність і недоторканність України", а також заклики до таких дій,
ст. 161 -  "порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії",
ст. 194 - "умисне знищення або пошкодження майна",
ст. 259 - "завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності",
ст. 279 - "блокування транспортних комунікацій",
ст. 293 - "групове порушення громадського порядку",
ст. 294 - "масові заворушення",
ст. 295 - "заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку",
ст. 296 -"хуліганство",
ст. 341 - "захоплення державних або громадських будівель чи споруд",
ст. 342 - "опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві",
ст. 343 - "втручання в діяльність працівника правоохоронного органу",
ст. 344 - "втручання у діяльність державного діяча",
ст. 345 - "погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу",
ст. 346 - "погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча",
ст. 347 - "умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу",
ст. 348 - "посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця",
ст. 350 - "погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок",
ст. 351 - "перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради",
ст. 352 - "умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок"
ст. 376 - "втручання в діяльність судових органів",
ст. 377 - "погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного",
ст. 382 - "невиконання судового рішення",
ст. 386 - "перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку".

Закон не звільняє від відповідальності за перевищення влади і службових повноважень (ст. 365 КК України), як це було передбачено в попередньому законопроекті регіоналів.

Марина БЛУДША