Ракурсhttps://racurs.ua/
Громадяни виступили проти влади в цілому. Конфлікт не вирішити по горизонталі — між опозицією і владою
https://racurs.ua/ua/446-gromadyany-vystupyly-proty-vlady-v-cilomu-konflikt-ne-vyrishyty-po-goryzontali-mij-opozyciieu.htmlРакурс
Влада і народ досі залишаються по різні сторони барикад. Відставка М. Азарова лише додала приставку «в.о.» його команді міністрів. Які кроки могли б задовольнити всі сторони конфлікту? Що чекає на Україну — політичний компроміс чи продовження протестів?
Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала вважає, що Україна стоїть на порозі громадянської війни: «В Україні немає ніякого бунту, політичних акцій або мітингів. У нашій країні почався протестний рух. Люди вийшли на вулицю тому, що їм набридло жити в певній «системі координат». І в Україні зараз є критична маса таких громадян. Звісно, були каталізатори, що прискорили цей процес. А каліцтва і загибель людей, безумовно, призводять до ще більшої радикалізації ситуації.
.
Існує протистояння по вертикалі — влада і громадяни. Адже люди вийшли проти влади в цілому. У нас цей конфлікт по вертикалі намагаються вирішити по горизонталі — між опозицією і владою, тобто в політичній площині. Насправді це протистояння знаходиться в площині суспільній, яка містить в собі й політичну складову, і економічну. Економічні проблеми потрібно вирішувати, інакше криза в економіці може перейти в економічний колапс. Протистояння влади і громадян вже переросло у військовий конфлікт, Україна за крок від громадянської війни. Тільки розуміння цього може привести до вирішення серйозних проблем. Чи вирішить Верховна Рада цей громадянський конфлікт таким шляхом, як це зараз відбувається? Я думаю, що ні. Влада не зовсім адекватно розуміє сьогоднішню ситуацію і те, якими інструментами її треба вирішувати. Мені здається, що все, за допомогою чого можна було вирішувати проблему до 30 листопада, вже не діє. У свідомості громадян ситуація кардинально змінилася. Людям не потрібні компроміси.Потрібно написати план, за допомогою якого, по пунктах, можна змінити «систему координат», в якій ми живемо. Сюди входить все, починаючи від корупції, тиску на бізнес, охорони здоров'я, якості освіти, комунальних послуг і закінчуючи дорогами, по яких ми їздимо».
На думку експерта, амністія не буває з умовами: «Я вважаю, що коли влада бере людей в заручники і починає торгуватися — це абсолютно аморально. Друге важливе питання — всі випадки тортур, зникнень, каліцтва та загибелі людей повинні бути розслідувані та винесені правильні рішення. Чому останнім часом всі говорять про Конституцією 2004 року? Коли люди тільки вийшли на Майдан, ніхто з політичних лідерів не згадував про це. Мабуть, ці політики вважали, що вони зможуть очолити рух, на хвилі якого увійдуть до ВР і матимуть повноваження чинної влади. Але, за великим рахунком, людей на Майдані не цікавлять прізвища або партії, які увійдуть до парламенту, їм потрібні правила гри, за якими, незалежно від того, хто буде при владі, ці правила будуть працювати. Це підтверджують також останні соціологічні дослідження (за словами експертів, результати цих опитувань будуть опубліковані найближчим часом. — Авт.), згідно з якими рейтинг деяких політиків-опозиціонерів суттєво впав. Наприклад, рейтинг О.Тягнибока став дуже низьким».
Подальшим кроком, який потрібно зробити, з точки зору В.Бали, є формування уряду професіоналів, не пов'язаних ні з однією політичною силою. За словами експерта, прізвища цих людей не відомі широкому загалу. У кожному міністерстві є заступник міністра, начальник департаменту — люди, які фактично керують поточною роботою міністерства. Адже якщо банк стоїть на межі банкрутства, приходить кризовий керуючий...
«Криза поглиблюється. Тема федералізації стане актуальною найближчим часом, про неї вже говорять і на Заході, і на Сході України. Я вважаю, що складність ситуації зараз у тому, що вона не підконтрольна. Спробуйте зараз сформулювати запит Майдану як такого! Я поїздив по країні, але протягом трьох останніх тижнів мені цього зробити не вдалося. Ми спілкувалися з Майданом, владою, опозицією... Я не зміг звести все до єдиної точки зору. Є ще одна серйозна річ: з десяти захоплених адміністрацій у п'яти рейтинги губернаторів дуже пристойні. Це говорить про те, що відбувається делегітимізація влади на місцях. У нашій країні великий бізнес може впливати і на президента, і на місцеві еліти, але поки ми цього не бачимо. Я вважаю, що активна участь бізнесу у вирішенні ситуації була б не зайвою», — вважає керівник компанії Research & Branding Group Євген Копатько.
Керівник Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов вважає, що сьогодні суспільство (як ті, що підтримують Майдан, так і ті, хто його не підтримує) вимагає змін. Згідно з опитуваннями, більше 80% українців не влаштовує існуючий стан речей. Це означає, що ні влада, ні опозиція не зрозуміли, чому люди вийшли на вулицю. Опозиціонери сприйняли Майдан як підтримку власних президентських амбіцій і, відповідно, виходили з цієї логіки. Влада сприйняла Майдан як змову з метою свого повалення. Тобто обидві сторони виходили з помилкових уявлень. Політична еліта не змогла відповісти на суспільні запити. Суспільство сьогодні вимагає зміни правил діалогу між громадянами і правлячою елітою. Це те, що може об'єднати всіх, «склеїти» дві половини України. Будь-яка провокація в цій ситуації може привести до неконтрольованого сплеску насильства.
«Я згоден з тим, що, по-перше, потрібно формувати технічний уряд професіоналів як мінімум до наступних виборів. Але це мають бути люди, які вирішуватимуть суто економічні проблеми. Якщо ж уряд буде політтехнологічним інструментом в чиїйсь виборчій кампанії, ми дуже швидко від лютневої революції перейдемо до жовтневої.
Друге — перезавантаження політичної системи. Я вважаю, що пропозиції повернутися до Конституції 2004 року, негайно провести дострокові вибори — це лише напівзаходи, які не вирішують проблему. Потрібно підходити системно, не тільки повертатися до Конституції-2004, але також змінювати виборче законодавство, повернутися до пропорційної системи з відкритими списками, можливо, варто поставити питання про виборність губернаторів, провести референдум про повноваження президента... На референдум можуть бути винесені також питання про виборність суддів, підпорядкованості МВС місцевим радам...
Політичне рішення питання про перезавантаження політичної системи країни і можлива легітимізація цього на референдумі є, як на мене, єдиним виходом із ситуації. Тільки після цього можна проводити вибори президента, можливо, обмеживши його повноваження суто представницькими. Мені здається, що це найбільш прийнятна альтернатива, яка може об'єднати і частину ПР, і частину опозиції, і Компартію. Будь-яку політичну кризу краще вирішувати парламентськими засобами, ніж стихійно і на вулиці. Якщо ж ця криза буде вирішуватися на вулиці, це буде громадянська війна і потрібно розуміти, що хто б не рвався до повної і беззастережної перемоги, він ризикує отримати на руки лише половину країни», — вважає А.Золотарьов.
На думку В.Бали, на вибори треба йти також для того, щоб прийшли нові політики: «Ми чомусь вирішили, що існує п'ять партій і навколо них повинно все крутитися. Я вважаю, що тому й потрібно йти на вибори, щоб зайшли інші люди. Можливо, тоді й почнеться оновлення політичного класу, який буде формувати політичну еліту країни. Коли є політична криза, потрібно зняти напругу. Якби відразу оголосили про перевибори парламенту, тоді вдалося б уникнути всього того, що зараз відбувається. Наприклад, в Італії перевибори можуть проводити по два-три рази на рік, коли раптом виникає якась незрозуміла ситуація. Так відбувається в інших країнах. Але наші політики, на жаль, політично безвідповідальні. Наведу приклад 1993 року, коли вийшли шахтарі, стукали касками. Щоб уникнути багатьох проблем і не пролити кров, тодішній президент Л.Кравчук пішов одразу ж на дострокові вибори. У нас є велика проблема — сьогоднішні політики думають, що вони вічні».
«Пам'ятаєте події 2001 року на Банковій? Хоча Л.Кучма мав достатньо репресивний апарат, щоб розгромити опозицію, тим не менш, він не став цього робити. Були окремі, юридично обгрунтовані речі: міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко став губернатором Херсонської області. Л.Кучма вчинив мудро і зняв напругу, яка наростала з початку акції «Україна без Кучми», і до 2004 року ситуація більш-менш заспокоїлася. Звідки такий градус агресії на Грушевського? І та, й інша сторона бояться сісти в результаті перемоги противника. Щоб вирішити проблему, потрібно прибрати те, що її підігріває», — вважає А. Золотарьов.
Говорячи про дострокові вибори, експерти були єдині в думці, що зараз вони не принесуть бажаного результату. На думку А.Золотарьова, дострокові вибори можуть відбутися не раніше жовтня: «Це буде або перезавантаження, або крах цього проекту. Якщо не буде системних змін, хто б не сів у крісла, буде те ж саме. Потрібно змінювати виборче законодавство, відновити баланс інтересів у Центральній виборчій комісії, щоб уникнути ігор з підрахунками голосів. І тільки після цього йти на вибори».
Є. Копатько вважає, що спочатку потрібно повернути довіру людей: «Зараз я категорично проти виборів. В умовах розбалансованої політичної ситуації хто буде підтверджувати їх легітимність? Працювати будуть технології. Повинно повернути довіру, тому потрібен час, як мінімум кілька місяців».
«Як я вже говорив, це потрібно було робити відразу, тоді б вдалося багато чого уникнути. Зараз потрібно призначити дату, коли вибори відбудуться. Але перед цим необхідно зробити багато речей: закон про вибори, повернутися до пропорційної системи і т. д. Тільки якщо почати грати за правилами, тоді буде повернуто довіру людей. Треба легітимізувати всі без винятку гілки влади.
За великим рахунком, держава фактично показала, що вона не здатна керувати територією, яка називається Україна. Розкол відбувається тільки тоді, коли держава не може виконувати свої функції. Потрібно підписати новий соціальний договір нової держави з громадянами.Саме цього хочуть люди, які вийшли на Майдан, і ті, які не вийшли, але яким це теж набридло», — резюмував В.Бала.
Обговорення відбулося на прес-конференції «Що далі: політичний компроміс чи продовження протестів?» в інформаційному агентстві «Голос UA».
Підготовувала Оксана Шклярська