Вибори в Україні: мотиви виборців

Позачергові вибори президента відбуватимуться у непростих умовах: з анексованим Кримом та на тлі антитерористичної операції на Сході країни. Тому логічно постає питання про небезпеку зриву виборів, низької явки у буремних регіонах.

Соціологи втішають, що українці готові взяти участь у виборах: згідно з даними опитувань, проведених Центром ім. Разумкова*, 78% українців у більшій чи меншій мірі впевнені, що братимуть участь у дострокових президентських виборах. Але, на думку заступника директора соціологічної служби Центру ім. Разумкова Михайла Міщенка, ця цифра буде дещо нижча: «Існує таке поняття, як відмова від опитування, і найчастіше відмовляються брати участь у соціологічних дослідженнях політично пасивні люди, тобто ті, які рідко беруть участь у виборах. Отже, ми опитуємо більш політично активну частину населення. Тому реальна цифра в середньому дещо нижча, різниця може доходити до 10%».

Приблизно таку ж цифру оприлюднив, згідно нещодавно проведених опитувань, Фонд «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва»**: готовність взяти участь у президентських виборах висловили 79% українців. Активність виборців відрізняється по регіонах: найвища — на Заході та в Центрі (де відповідно лише 6% і 8% відповіли, що не братимуть участі у виборах), нижча — у Східному та Південному регіонах, де не збираються брати участі у виборах, відповідно, 14% та 20% громадян. Як пояснили соціологи, це не є особливістю нинішньої виборчої кампанії, подібний розподіл електоральної активності був характерний для всіх виборів за останні десять років. А от на Донбасі кількість тих, хто не збирається брати участі в голосуванні, найвища — 51%. На жаль, враховуючи складну ситуацію, явка в цьому регіоні значною мірою залежить не лише від бажання виборців, а й від фізичної можливості це зробити.

Чому люди обирають того чи іншого кандидата, чим мотивуються?

Більшість населення в нашій країні переконані, що віддати свій голос на виборах є їхнім громадянським обов'язком — цього разу так вважають більше половини опитаних. Цікаво, що вперше за багато років на друге місце вийшла мотивація «можливість вплинути на ситуацію в Україні» — так думає кожен третій.

Основні мотиви голосування за того чи іншого кандидата умовно можна поділити на економічні (які завжди були одними з головних) та ті, що пов'язані з військовими діями, коротше кажучи — економіка та війна. «Економічними» кандидатами можна назвати Петра Порошенка та Сергія Тігіпка. Юлію Тимошенко та Анатолія Гриценка підтримують виборці, які вважають, що ці кандидатури зможуть протистояти агресії з боку Росії та забезпечити незалежність Україні.

Голосують в першу чергу за тих, хто, на думку виборців, бачить шляхи подолання економічної кризи, забезпечення економічного піднесення країни. Другим важливим і спільним для багатьох кандидатів у президенти фактором, за яким їх обирають, є близькість їхніх ідей та пропозицій виборцям.

У кожного кандидата є й свої особливі якості.

Так, 34% виборців Порошенка вважають, що він «зможе об’єднати громадян всіх регіонів і подолати розкол України». Також серед тих, хто обирає цього кандидата, виражений такий мотив, як «вважаю цього кандидата меншим злом, у порівнянні з іншими» (24,5%).

Тимошенко приваблює людей як особистість, причому набагато більше, ніж інші кандидати (44,6%). Вона також «має найкращу команду професіоналів, здатних забезпечити розвиток і порядок у державі» (50%). У цій кандидатурі виборці також найбільше вбачають кандидата, який дбатиме про людей (30%). А кожний п'ятий з прихильників Юлії Володимирівни готовий віддати свій голос саме їй, тому що голосує за цю кандидатуру постійно.

Серед мотивацій голосувати за Гриценка набагато частіше, ніж щодо інших, виборці називали те, що Анатолій Степанович найменше замішаний в корупції та інших непорядних вчинках (40,5%).

Виборці, які збираються голосувати за Тігіпка, відзначали, що він «має найкращу стратегію майбутнього розвитку країни» (45%).

Чому деякі громадяни не збираються йти на вибори?

Відмову від участі у голосуванні опитані пояснюють насамперед тим, що не бачать гідного кандидата (51% серед тих, хто не збирається брати участь у виборах) та зневірою в те, що вибори будуть проведені чесно (18%). Якщо більшість населення України переконані, що їхня участь у виборах чи відмова від участі або безперечно вплине на майбутнє України (20%), або вплине певною мірою (42%), то зовсім песимістично оцінюють перспективи свого впливу донеччани, серед яких лише кожний третій вбачає у цьому вплив на ситуацію в Україні, а 68% перспективи свого впливу не бачать зовсім.

За словами пана Міщенка, на Сході наразі панує соціальна аномія — жителі цього регіону соціально і політично дезорієнтовані, внаслідок цього вони не вірять жодному з політиків, навіть тим, які традиційно підтримувалися саме тут. Так, за представника Партії регіонів Михайла Добкіна на Сході готові голосувати лише 9% опитаних. Петро Симоненко, який традиційно збирав найбільшу частину голосів у свою підтримку саме у цьому регіоні, сьогодні може отримати лише 8%. Тігіпко — майже 10%. Тобто, значна частина виборців не бачать гідного кандидата, за якого вони готові були б проголосувати.

«Нинішня виборча кампанія ліквідувала такий феномен, як Південний Схід. Адже південні області в соціологічному плані є одним світоглядом, а східні області — Донецька та Луганська — зовсім іншим. З відходом Криму (який завжди певним політичним силам додавав гарантований мільйон з лишком голосів) політичним групам не вдалося вибудувати чорно-білу кампанію з поняттям «свій-чужий». У Сходу немає свого кандидата. Тому й виникає така пасивність. Особливістю нинішніх виборчих перегонів є те, що всі фіналісти кампанії є проєвропейськими політиками», — зазначає політолог Володимир Цибулько.

Яка вірогідність того, що вибори відбудуться в один тур?

Серед тих, хто визначився, за кого він буде голосувати, 44,6% готові віддати свій голос за Порошенка. Як пояснюють соціологи, частка тих, хто визначився, серед тих, хто збирається голосувати, є найбільш близькою до результатів реального голосування — стільки, скоріше за все, отримає той чи інший кандидат на виборах. За словами експертів, є всі підстави вважати, що перемога Порошенка є дуже ймовірною у першому турі. Якщо ж реалізуються програми тих політичних сил, які намагаються зашкодити голосуванню у Луганській та Донецькій областях, це ще більше підвищує шанси того, що цей кандидат переможе саме в першому турі. Але виникнуть питання з соціальною легітимністю президента. Пан Цибулько вважає, що основна інтрига зводитиметься до того, наскільки Тимошенко буде внутрішньо готова до перемоги свого найближчого опонента вже в першому турі. Якщо вона не дасть перемогти цьому кандидату у першому турі, то може так статися, що в другий тур потрапить Тігіпко. Небажання зіграти з висуванцем Майдану в унісон може призвести до абсолютно несподіваного результату.

За фіналістом передвиборчої кампанії йде група кандидатів, показники яких є дуже близькими: Тимошенко (8,4% від тих, хто збирається брати участь у виборах), Гриценко (7,5%) та Тігіпко (7%). Можна сказати, що між цими кандидатами немає статистично значимої різниці. За Олега Ляшка готові проголосувати 5,4%, Петра Симоненка — 3,1%, Михайла Добкіна — 2,6%, Ольгу Богомолець — 1,7%, Вадима Рабіновича — 1,6%. Треба зазначити, що на Сході 15% громадян збираються прийти на вибори, але не визначилися, за кого будуть голосувати, і невідомо, як ці голоси перерозподіляться. Порошенко лідирує майже в усіх регіонах, за винятком Донбасу, де 64% населення або не підуть на вибори, або не визначилися з кандидатом. Найвищий рейтинг у Донецькій та Луганській областях має Тігіпко — майже 10%, Симоненко — 8,1%, Порошенко тут посідає третє місце з 5,6%.

Як відомо, свого часу Порошенко закликав усіх кандидатів підтримати його, щоб провести вибори в один тур. Наскільки ця пропозиція є коректною з точки зору виборця? За словами В. Цибулька, сьогоднішня ситуація унікальна, адже Україна перебуває під величезним тиском агресора, потужним спостереженням усього цивілізованого світу: «З одного боку, це дозволяє уникнути виборчого шахрайства, з іншого — зовнішня загроза робить виборчу кампанію стабілізуючим фактором. У суспільстві, мені здається, наразі є раціональний підхід до виборів. Думаю, що головну роль зіграють не штаби кандидата, а суспільний запит на стабільність». Більшість населення (58%) вірять, що вибори дозволять поліпшити ситуацію в Україні, 21% вважають, що вибори нічого не змінять, лише 4,5% думають, що вибори тільки погіршать ситуацію.

«Якщо Тимошенко перегне палку у боротьбі за портфель другого місця, то втратить перспективу у боротьбі за парламентські крісла в наступній парламентській кампанії. Для Тимошенко стало абсолютною несподіванкою холодне ставлення виборців до її кандидатури у боротьбі за президентське крісло. Для неї будь-яка колотнеча — це шанс, можливо, не стільки повернути контроль над «Батьківщиною», скільки презентувати свій новий політичний проект. Ми всі розуміємо, що досить обмежені повноваження президента роблять з одного боку цей портфель не надто привабливим, з другого — неучасть хоч би у одній парламентській чи президентській кампанії для того чи іншого політика вибиває, так би мовити, його із форми — дистанціює від свого виборця, — каже політолог. — Я б говорив не тільки про те, хто буде другим чи третім, а про всіх тих, хто має перспективу приведення своїх політичних сил до парламенту, які здатні долати бар'єр. Рейтинг Тягнибока, наприклад, який не перевищив статистичну похибку (0,7%), показує, що ця політична сила виконала своєрідну місію. В якійсь момент кампанії, коли відрив Порошенка виявився досить відчутним, решта потенційних гравців зайнялися власне мобілізацією штабів і відпрацюванням технологій на майбутню парламентську кампанію».

Як голосуватимуть виборці у другому турі?

Якщо у другий тур виборів президента вийдуть Петро Порошенко та Юлія Тимошенко, то 52,5% опитаних збираються голосувати за Порошенка, Тимошенко віддадуть свої голоси майже 10%. Не збирається приходити на вибори кожний четвертий, а 12,6% ще не вирішили для себе це питання. На Донбасі Порошенку збираються віддати свій голос 15,9%, Тимошенко — 3,4%, тоді як на Сході кількість тих, хто збирається голосувати за Порошенка, значно більша — 51,3%.

Якщо ж у другий тур президентських перегонів потрапляють Петро Порошенко та Сергій Тігіпко, за першого планують проголосувати 56,1% опитаних, за другого — 12,2%. Не збирається брати участь у виборах президента в цьому разі кожний п'ятий, не змоги визначитися 11% опитаних. На Донбасі Порошенку віддають 11,2% голосів проти 26,5% за Тігіпка. Тоді як Схід віддає перевагу Порошенку: 48,5% проти 17,5%.

Наскільки вибори можуть стати стабілізуючим фактором і що нас очікує після виборів, особливо, якщо Схід не проголосує?

«Ми не орієнтуємося на визнання виборів Росією, ці вибори відбуваються в першу чергу під жорстким спостереженням з боку Євросоюзу, ОБСЄ, — говорить В. Цибулько. — Український політичний клас демонструє правила, які відповідають стандартам Європейського Союзу. Тільки поодинокі кандидати грають у свої ігри: вибудовуючи програму так, щоб побороти свого опонента. Такі дії суттєво вплинути на результат виборів не можуть. До того ж, як правило, кампанії ведуться без цього і є фактично самопрезентаціями. Свого часу Верховна Рада вчинила мудро, внісши поправки до законодавства про те, що кінцевий результат виборів буде встановлений незалежно від того, в якій кількості адміністративних одиниць відбудуться вибори. Мені здається, що люди на територіях, охоплених збройним конфліктом, намагатимуться проголосувати. Навіть частина кримчан спробує віддати свої голоси в Херсонській області.

Вибори стануть стабілізаційним фактором у тому сенсі, що в Україні з'явиться президент, основний міжнародний переговорник. Це стане також символічним моментом для мобілізації влади на місцях».

Перші візити президента завжди символічні. Якою може бути зовнішня політика нового глави держави, щоб не розколоти країну? Візит в Росію неможливий, адже це країна — агресор. На думку політолога, якщо вибори пройдуть в один тур і будуть підтверджені ЦВК, не виключено, що ще до інаугурації новообраний президент потрапить до Франції на святкування Дня висадки союзників у Другій світовій війні. І про це вже говорять західні експерти. Путін вже отримав таке запрошення. Звісно, шляхи для контактів з Росією будуть шукатися. Швидше за все, за посередництва Євросоюзу або ОБСЄ.

Соціологічні дослідження свідчать про те, що українці налаштовані більш оптимістично, ніж на попередніх виборах: населення України у більшості своїй переконане, що президентські вибори пройдуть або повністю чесно (9%), або з окремими порушеннями, які не вплинуть на загальний результат (45%). Проте більше третини опитаних або припускають, що результати будуть перекручені (32%), або впевнені, що усе буде підтасоване (11%).

Абсолютна більшість населення України — 85% вважає, що джерела фінансування виборчих фондів кандидатів у президенти мають бути відкритими. Дуже важливо знати, звідки у кандидата кошти на виборчу кампанію і куди він їх витрачає, 41% населення, ще для 41% це важливо загалом.

Про особливості нинішніх президентських виборів, наскільки був задіяний «чорний піар» та про те, хто з лідерів президентських перегонів відкрив на запит громадськості фінансові звіти своїх передвиборчих кампаній, читайте у наступній статті.

* Опитування проводилося з 25 по 29 квітня серед 2012 респондентів від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

** Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» разом із Центром ім. Разумкова з 14 по 18 травня 2014 року. Опитування проводилося в усіх регіонах України, за винятком Криму. Усього було опитано 2011 респондентів за вибіркою, репрезентативною для дорослого населення України (старше 18 років). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.