Досвід Грузії: будь-який документ видадуть за 15 хвилин у... кав’ярні

Фраза з «Пісеньки бюрократа» — «без бумажки ты букашка, а с бумажкой — человек», написана далекого 1931 року, не втратила своєї актуальності і в нашому комп'ютеризованому столітті. Кого з нас не пересмикує в «передчутті» оформлення будь-яких документів, чи то закордонний паспорт, чи свідоцтво про народження або право власності? А тепер уявіть: ви приходите в кав’ярню, замовляєте стейк і улюблений салат, каву і торт на десерт, а з іншого меню вибираєте потрібний документ — наприклад, закордонний паспорт чи водійські права. Поки ви із задоволенням проводите час, для вас готують документи. Неймовірно? Кав’ярня під назвою Just (від англійського justice — юстиція) розташована в будинку юстиції у Тбілісі. Зі слів Гіоргія Вашадзе, екс-заступника міністра юстиції Грузії, керівника Державного реєстру Грузії, до будинку юстиції приходять не для того, щоб зазирнути там у кав’ярню, а йдуть у кав’ярню, щоб отримати документи. У цій країні вдалося переломити багаторічну концепцію взаємодії держави з громадянином: не держава стоїть на чільному місці, а громадянин стає центром.

Будинки юстиції — винятково грузинський бренд. У космічних скляних будівлях надається просто неземний, за нашими мірками, сервіс. У таких установах зібрано в одне ціле близько 300 різних послуг, і громадянам не доводиться оббивати пороги інших держструктур. Не секрет, що багато послуг створюються лише для збільшення потоку людей і, відповідно, можливості на цьому заробити. У Грузії постаралися позбутися непотрібних бюрократичних процедур. Наприклад, для отримання закордонного паспорта документи не знадобляться. У будинку юстиції робиться фото, а спеціальна програма автоматично ідентифікує вашу особу. Загалом ви проведете тут не більше десяти хвилин. А через 10 днів зможете стати щасливим власником закордонного паспорта, за бажання цей процес прискорюється до години (і коштуватиме приблизно 1000 гривень). Якщо ви прийшли з дитиною, згаяти час можна граючи або за переглядом мультфільмів.

У будинку юстиції за 15 хвилин ви отримаєте практично будь-який документ, починаючи з реєстрації народження дитини і закінчуючи візою для іноземців, видом на проживання чи актом на землю. Попередньо потрібно лише записатися на сайті Мін'юсту. Структура цієї установи розбита на дві частини: фронт-офіс і бек-офіс. У першому оператори приймають клієнтів, а в другому збирається й аналізується інформація, ухвалюються рішення й видається конкретний документ.

Фото: будинок юстиції у Кварелі

У Грузії не збираються зупинятися на досягнутому. За аналогією з МcDrive незабаром планують відкрити Just Drive: не виходячи з машини, ви зможете поїсти й отримати документи, оформлення яких не потребує багато часу. До речі, не так давно британська палата лордів провела спеціальне засідання, на якому закликала свого міністра юстиції рівнятися на Грузію.

Понад місяць команда грузинських фахівців консультує уряд України щодо того, як позбутися бюрократії та корупції, змінити систему публічного сервісу, запустити реформи в ключових державних управліннях. Зі слів пана Вашадзе, до кінця року українці, скоріше за все, зможуть відвідати свій будинок юстиції, якщо буде виділено приміщення.

«Чому ми тут? Грузія — геополітичний партнер України, і сьогодні дуже важливий момент, коли ваша країна може вийти із зачарованого кола, — каже Г. Вашадзе. — Цей період життєво важливий для Грузії, адже якщо Україна успішно пройде цей етап, Грузія також буде успішною».

Головною проблемою експерт вважає невпевненість наших співгромадян у можливості побудови нової України: «Ми бачимо не тільки майбутнє України, а й наше спільне майбутнє. Ваша країна може стати промоутером інновацій, новою Європою, ми хочемо бути учасниками цього процесу. В Україні є кілька факторів для успішної реалізації всього цього. У першу чергу — політична воля (іншого виходу немає, інакше країна провалиться, а разом з нею і політики). Другий фактор — сильний бізнес-сектор (набагато більш виражений, ніж свого часу в Грузії), який зацікавлений у модернізації країни, адже це питання безпеки. Бізнес слід залучати до участі у реформах. Головна відмінність між європейським і, наприклад, російським бізнесменом в тому, що останній може втратити все за один день, якщо раптом одна людина вирішить, що це має статися. Третій важливий фактор — великий інтелектуальний капітал України, сильне громадянське суспільство. Вважаю це одним із найсильніших чинників успішного реформування.

Тепер про те, чого бракує в Україні. Немає системного бачення — як і куди рухатися. Бракує досвіду і практики змін. Хочу зазначити, що реформи в Україні не будуть копією реформ в Грузії, ми будемо враховувати помилки, які допустили у себе в країні.

У нашій групі працюють 15 осіб із Грузії. Ми всі практики, особисто займалися реформами. Багато хто може заперечувати: йде війна, які реформи? Але саме зараз необхідно це робити! Бюрократія і корупція — це, образно кажучи, холестерин на судинах країни».

Джаба Ебаноїдзе, екс-заступник міністра юстиції Грузії, керівник Національного виконавчого бюро, керівник Служби доходів Грузії жартівливо назвав корупцію в Україні вищим пілотажем: «Ви не думайте, що ми сидимо в Міністерстві юстиції або в офісах і дізнаємося про стан справ із розповідей. Ми робимо пробні тести. Наприклад, реєстрація прав на майно. Якщо ви зайдете протягом дня в адміністративну службу, то з першого погляду все має не такий вже й поганий вигляд. Ми вчинили так: взяли одного зі своїх співробітників, що проживає в Києві і має ділянку в Броварах, яку він планував зареєструвати. Зайнялися цією справою разом.

Для того, щоб занести заяву в офіс, нам довелося прокинутися о 5 ранку, як рибалкам. Так чинять усі українці, які хочуть пройти цю процедуру за один день. Біля будівлі уже чекала черга. У списку ми були восьмими. О 9 відкрився офіс, всередині три віконця. Наша черга дійшла тільки до третьої години дня. Слід зазначити, що наш співробітник вже пройшов консультацію, для якої існує окрема процедура, що займає чимало часу. Можна зареєструватися онлайн, але до кінця серпня вже немає вільних дат. В Україні вищий пілотаж корупції. Нам це звично, адже в Грузії корупція також була стилем життя.

Зменшення бюрократії дає змогу знизити податки. Адже реально податки йдуть на її функціонування. Якщо подивитися з боку оподаткування, то в Грузії була схожа ситуація. Було понад 26 податків, поступово прийшли до шести — і бюджетні доходи збільшилися. Ми також знизили відсоткову складову. Записали в Конституції, що підвищити податки без референдуму неможливо, можна тільки знизити. Якщо у вашій країні зміниться система, але не знизяться податки, виникнуть великі проблеми у бізнесу».

Г. Вашадзе зазначив, що державний сервіс має бути проактивним і навів приклад: уявіть, вам приходить смс: «Вітаємо, вам виповнилося 65 років! Вам призначено пенсію!» Сьогодні в Україні для отримання пенсії потрібно пройти низку процедур, ніби доводячи, що ти вже досяг пенсійного віку».

Фото: будинок юстиції в Батумі

Експерти озвучили одну з головних рекомендацій: не потрібно гібридизувати, змінюючи щось вибірково, однозначно потрібно створювати абсолютно нове. Реформи мають проводиться за сприяння бізнесу та суспільства. Одна з найголовніших умов — відчинити ворота для молодого покоління, яке має увійти в державні структури. До речі, сам пан Вашадзе став заступником міністра юстиції в 24 роки, почавши кар'єру в одному з паспортних відділів.

Логічно постає питання про цілу армію звільнених чиновників: що з ними робити? «Ми не розігнали всіх. Наприклад, у реєстраційній службі близько 60–70% співробітників зберегли роботу, — каже Д. Ебаноїдзе. — Часто можна було спостерігати таку картину: жінки близько 60 років, які кілька місяців тому дізналися, що таке комп'ютер, на ньому впевнено працювали. Ми створили нову систему і оголошували конкурс, без надання будь-яких пріоритетів «старій гвардії». Розпустити всіх — це найпростіше. Потрібно мотивувати людей робити їхню роботу по-новому — це велике досягнення. Часто можна почути, що ми розпустили всю поліцію, а потім набрали нових. Так, ми розпустили, але в конкурсі могли брати участь усі».

«Слід дати право молодим помилятися. У XXI столітті все швидко змінюється. Те, що добре сьогодні, завтра може бути неактуальним. Помилки будуть, але цього не слід боятися. Сьогодні я часто чую запитання: а що, якщо?.. Цього слід позбуватися на всіх рівнях», — радить пан Вашадзе.

Існує величезна конкуренція між країнами. Природно, що інвестор обирає ту, де простіше працювати. «Згідно з рейтингом Doing Business, де країни ранжуються за сприянням веденню бізнесу, Грузія посідає восьме місце. За реєстрацією майна — перше, — розповідає пан Ебаноїдзе. — Щоб покращити середовище для інвесторів, потрібен комплексний підхід (правова база, бізнес-процес, імплементація — програмне забезпечення, тренінги тощо). За законами та поправками повинна стояти система. Адже, як показує досвід, в Україні багато разів змінювали закони, але система не змінювалася».

Крім іншого, зі слів Д. Ебаноїдзе, необхідно змінювати менталітет українців, чиновників: «До 2007 року в Грузії виписка з реєстру була закрита. Сьогодні всі реєстри публічні, кожна людина може отримати цю інформацію. Будь-яке журналістське розслідування в нашій країні починається з реєстру. Таким чином можна контролювати чиновників. Наприклад, подивитися, яке майно з'явилося у міністра (його дружини, родичів) після призначення на посаду. Такі самі реформи ми пропонуємо вашому уряду».

Проект електронних держзакупівель, також запропонований групою реформаторів з Грузії, покликаний звести до нуля корупцію в цій сфері. «Електронні аукціони працюють відкрито і прозоро. У Грузії подібну систему ми запустили в 2009 році, — розповідає пан Вашадзе. — Рівень корупції на той час вже був доволі знижений. Електронна система дала змогу знизити витрати на держзакупівлі на 10%. Ми підрахували, що якщо в Україні знизити ці витрати на ті ж 10%, щодня ви будете економити 11 млн дол. Тому, що пізніше почнете, то більше втратите. Сьогодні у світі лише кілька країн, які реально побудували цю систему. Одна з них — Грузія».

Пан Ебаноїдзе оптимістично запевнив, що в Україні цей проект можна здійснити швидкими темпами: «Спочатку до Грузії приїжджало багато організацій, які пропонували проекти для створення прозорої системи держзакупівель. Однак проекти передбачали рік для написання концепції, потім імплементація — ще два роки, далі тестування і запуск проекту на четвертий-п'ятий рік. Нас це не влаштовувало. Ми зробили за шість місяців. У вас вже є готова концепція. Тому цей проект можна здійснити дуже швидко».

Екс-голова уряду Аджарії Леван Варшаломідзе розповів про те, як регіон став одним із найпривабливіших на чорноморському узбережжі: «Якщо в 2004 році туристичний потік становив усього лише 50 тис., то в 2012 щорічно налічувалося вже 1,5 млн туристів. Сьогодні Батумі (населення якого становить лише 150 тис.) може без скромності похвалитися розвиненою інфраструктурою і чималою кількістю відомих мережевих п'ятизіркових готелів.

Коли ми починали, у це диво ніхто не вірив. У місті було два ресторани і одна кав’ярня. У нас була велика проблема з біженцями, які жили практично в усіх готелях. За спеціальною програмою біженцям були виділені компенсації. Одним із головних пріоритетів для нас була інфраструктура. Уряд інвестував чималі суми в підземні комунікації. Це було нелегко, адже ніхто не бачив результатів діяльності, а реально витрачалися величезні гроші. І тільки через три роки, в 2007-му місто почало реально оживати.

Фото: Батумі

Перше, що ми зробили, — зруйнували все старе, щоб не було спокуси ремонтувати. У місті почали будуватися найвідоміші п'ятизіркові готелі. Ми не збиралися пропонувати тільки пляжний відпочинок, адже розуміли, що не зможемо конкурувати з Дубаї, Туреччиною чи Єгиптом. Ми також розвивалися як гірськолижний курорт. Перетворювали місто на культурний центр.

Показовий приклад: один український інвестор приїхав до нас у Батумі купити ділянку. Отримавши позитивну відповідь, запитав, коли можна наступного разу приїхати, щоб усе оформити. Навіщо? До вечора у нього вже був весь пакет документів. Якщо інвестору дозволяти йти, він може не повернутися. Будь-який бізнесмен хоче, щоб його проблеми вирішувалися швидко і чітко на місці. Щойно між інвестором і державою постає посередник, все закінчується. Хочу зазначити, що завжди потрібно йти вперед. Як тільки ми зупиняємося, все повертається назад».

У Грузії не все ідеально. Але незважаючи на низку проблем, ця країна далеко пішла вперед і обігнала Україну в питаннях боротьби з корупцією, забезпечення комфорту пересічних громадян на рівні побутового спілкування з чиновниками. І може дати цей урок Україні. Тим більше, що вчителі нам попалися наполегливі. «Є скептики, які нам не заважають, але думають, що в нас не вийде. Але ми гарантуємо 100%, що в нас усе вийде. Ми не відстанемо!» — резюмує пан Вашадзе. У нашої країни просто немає іншого виходу. Пам'ятаєте вислів триразового лауреата Пулітцерівської премії Томаса Фрідмана «Змінися або помри»? Третього не дано.

При написанні статті використані матеріали прес-конференції «Досвід Грузії — успіх України», яка проходила в прес-центрі «ЛІГАБізнесІнформ».