Децентралізація влади від президента: пропозиції і прорахунки

Головною ознакою демократичної системи управління в державі є принцип народовладдя, за якого люди на всіх рівнях влади мають реальні засоби впливу на її політику. Саме за такими правилами живуть країни Євросоюзу, зокрема, Іспанія, Італія, Франція та Польща, де місцеве самоврядування відіграє велику роль. Таку практику намагаються запровадити і в Україні. Президентом Петром Порошенком були ініційовані зміни до Конституції, які здебільшого стосуються децентралізації влади. Спробуємо розібратися, як це бачить президент.

Приклади місцевої самоорганізації

Спершу потрібна відповідь на запитання: чому важливою для України нині стала саме децентралізація влади? Перш за все, тому, що від тоталітарного минулого наша країна успадкувала ознаки надмірної централізації влади. Внаслідок цього зароблені на місцях гроші у формі податків передаються «нагору», де відбувається їхній перерозподіл у ручному режимі із наступним поверненням залишків «вниз». Значною мірою саме через це в Україні протягом останніх двох десятків років так і не сформувалося прогресивне місцеве самоврядування.

Яскравий приклад — ситуація на Донбасі, міста та села якого знаходилися під величезним впливом олігархів, народних депутатів та тепер уже колишнього президента, що є представниками однієї політичної сили з проросійськими поглядами. У результаті це викликало повну нездатність місцевих громад впливати на ситуацію на своїй території, а згодом — ще й потужний озброєний конфлікт.

Проте в інших регіонах України ми все ж таки отримали перші паростки активної організації громади на місцях. Підтвердженням тому є Львів, що за останнє десятиліття перетворився на привабливе в туристичному та підприємницькому плані місто. Львівська міська влада намагається якісно налагодити співпрацю з місцевим бізнесом. Тому у Львові сьогодні працює величезна кількість приватних кафе та ресторанів із якісним обслуговуванням та яскравим, креативним підходом до своє роботи. Не останню роль у процесі організації туристичного бізнесу в центрі Галичини відіграє і готельний бізнес, орієнтований на туристів різної платоспроможності.

Із розмов з представниками доступної і в прямому сенсі відкритої для відвідувачів львівської мерії, які радо запрошують до себе журналістів з інших міст України та світу, дізнаємося, що навіть за нинішніх непростих умов вони змогли навести лад у місті: відремонтувати занедбані будівлі та дороги, спростити умови ведення бізнесу, зокрема дрібного та середнього, збільшити кількість робочих місць тощо. Проте значно кращих результатів можна було б досягти з підвищенням статусу органів місцевого самоврядування, змінивши, передусім, існуючу систему фінансування.

Місцева влада краще за центральний державний апарат країни знає місцезнаходження вибоїн на дорогах та слабких місць каналізації, які слід терміново відремонтувати.

Саме тому їй слід надати можливість розпоряджатися більшістю зароблених містом коштів, щоб направляти їх на потреби його мешканців та гостей, вважає мер Львова Андрій Садовий.

Також, на його думку, варто максимально дерегулювати надання дозволів і послуг.Такі функції, окрім посадовців органів виконавчої влади, в змозі виконувати ширше коло суб’єктів: бізнес-об’єднання, профспілки, громадські організації, які представляють громадянське суспільство і так само наділені функціями й повноваженнями щодо урядування. Тоді можна буде поліпшити якість надання адміністративних послуг місцевим мешканцям, які не стоятимуть годинами в черзі за різними довідками, дозволами й іншими документами, та не будуть змушені давати хабарі за прискорення обслуговування.

Новини медицини

Змін на краще потребує, зокрема, і медичне обслуговування. Першими, кому вдалося змінити ситуацію із обслуговуванням пацієнтів на місцях, досягши у цій сфері позитивних результатів, виявилися житомиряни. Саме в Житомирі та області, завдяки запровадженню так званої «лікарської каси», до якої усі бажаючі можуть вносити мінімальні кошти, стало можливим безкоштовне лікування пацієнтів медичними препаратами. Ініціатором застосування в місцевих лікувальних закладах такої практики, яка є перехідним етапом до страхової медицини, став відомий онкохірург, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Зіновій Парамонов.

Всі ці досягнення, запроваджені на місцевому рівні, знайшли своє відображення в демократичних пропозиціях децентралізації влади, яку намагається реалізувати через внесення змін до Конституції України новообраний президент. У своєму проекті, який з’явився наприкінці червня цього року, він пропонує створити трирівневу систему адміністративно-територіальних одиниць: регіони, райони, громади.

У запропонованій президентом моделі новим суб’єктом адміністративно-територіального устрою держави є громада, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території. Їх мешканці наділяються правом самостійно вирішувати питання місцевого значення в інтересах населення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Таким чином планується делегувати їм широке коло повноважень.

У разі ухвалення запропонованих президентом змін до Конституції до компетенції громад входитимуть питання місцевого економічного розвитку, налагодження та утримання інфраструктури, забудови та благоустрою територій. Також вони займатимуться питаннями швидкої медичної допомоги та первинної охорони здоров’я, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів.

До відання громади належатиме організація середньої, дошкільної та позашкільної освіти, роботи муніципальної міліції та пасажирських перевезень на своїй території. Окрім того, вона повинна опікуватися питаннями надання житлово-комунальних послуг і утримання об’єктів комунальної власності.

Тобто у компетенції громади залишатиметься все те, що місцеве населення через органи місцевого самоврядування здатне вирішити власними силами і ресурсами. На забезпечення делегованих їй повноважень за проектом децентралізації влади виділятимуть стовідсоткове фінансове забезпечення без відволікання власних доходів.

На наступному ж адміністративно-територіальному рівні пропонується займатися утриманням об’єктів спільної власності територіальних громад району та транспортної структури районного значення. Що ж стосується освітянської та медичної галузі, то в компетенції районів буде діяльність із забезпечення виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю, а також організація вторинної медичної допомоги, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації.

На регіональному рівні планується закріпити відповідальність за утриманням об’єктів спільної власності територіальних громад регіону та транспортної інфраструктури регіонального значення. Також тут перейматимуться розвитком культури, спорту та туризму, дбатимуть про середню спеціалізовану освіту та високоспеціалізовану (високотехнологічну) медичну допомогу.

Наслідки ліквідації державних адміністрацій

Водночас глава держави планує активізувати діяльність виконавчих органів районних та обласних рад, забравши виконання функцій органів місцевого самоврядування від органів державної виконавчої влади. Проте до такої пропозиції у фахівців-конституціоналістів виникли досить серйозні зауваження.

Так досвідчений політик, екс-міністр юстиції, доктор юридичних наук, професор Сергій Головатий вважає, що ліквідація обласних та районних державних адміністрацій зруйнує унітарність України. Адже децентралізація влади на користь органів місцевого самоврядування й інших уповноважених суб’єктів не може мати абсолютного характеру. «Тому ідея ліквідації державних адміністрацій дуже шкідлива для забезпечення одного з основоположних принципів конституційного ладу України — принципу унітарності. Це підривна ідея, вона руйнує унітарність, особливо, коли є ознаки дефрагментизації України», — вважає пан Головатий.

Його думку розділяють і колеги-науковці та відомі громадські діячі — професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, надзвичайний і повноважний посол України Володимир Василенко, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Ярина Журба, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський, які об’єдналися задля підтримки проведення фахової та виваженої конституційної реформи. На їхню думку, передбачена проектом змін до Конституції повна ліквідація місцевих державних адміністрацій із запровадженням інституту представників президента України, які призначаються одноособово главою держави та діють у регіонах і районах, містить певні ризики. Адже за такої моделі Кабінет міністрів не матиме жодного впливу на призначення та діяльність таких посадових осіб і «не зможе бути відповідальним за забезпечення дотримання Конституції та законів у діяльності органів місцевого самоврядування і за здійснення державної політики на всій території країни», що є його функцією відповідно до пункту 1 статті 116 Конституції.

Тому уряд варто було б залучати до процедури призначення та звільнення представників президента. Також ці посадові особи повинні бути відповідальними, підзвітними та підконтрольними Кабінету міністрів. Відтак більш доцільним видається    збереження інституту місцевих державних адміністрацій.

Зауваження викликає і те, що президент, відповідно до норм свого законопроекту, може зупинити повноваження органу місцевого самоврядування лише у випадку встановлення Конституційним судом неконституційності ухваленого ним рішення. Адже з огляду на величезну кількість органів самоврядування, що обчислюється тисячами, КСУ не зможе забезпечити вчасний та належний розгляд таких справ. А це матиме негативні наслідки для суспільства.

Непрозора ініціатива

Проте, мабуть, найбільше запитань викликає сам процес підготовки змін до Конституції України. Адже президент Петро Порошенко подав законопроект до Верховної Ради менш як через три тижні після дня інавгурації. Хоча його написання потребує значно більше часу та зусиль.

На цю обставину у своєму висновку до проекту змін до Конституції України звернули увагу науковці. Вони зазначили, що досвід сталих демократій свідчить: «тексти конституції чи поправок до неї мають готувати визнані та незаангажовані фахівці-конституціоналісти. Це є запорукою підготовки виваженого та грамотного проекту, а також однією із ключових передумов для суспільної довіри і підтримки конституційної реформи».

Що ж стосується законопроекту президента України Петра Порошенка, то до моменту його внесення до Верховної Ради в публічному доступі не було ні самого тексту цієї законодавчої ініціативи, ні його концепції. Відтак учасники суспільного діалогу були позбавлені можливості предметно обговорити необхідні зміни та внести свої пропозиції.

Щоправда, згодом цю недоречність було виправлено. На сайтах центральних та місцевих органів влади з’явився для обговорення громадськості текст запропонованих змін до Конституції України. Тож залишається сподіватися, що воно виявиться результативним і позитивно позначиться на змісті цього важливого для країни документа.