Це не пральня... це адвокатура

По-перше, матірних, жаргонних, зневажливих та образливих слів щодо колег і просто співгромадян в їхніх текстах значно більше, ніж у репліках підлітків на парканах. Можливо, люди зі свідоцтвами про право на заняття адвокатською діяльністю погано вчилися в школі, купили «корочку»? Чи даний феномен пояснюється тим, що в цю професію переважно йдуть «відбраковані» в інших сферах юристи? Випускники сумнівних юридичних вишів, що не дотягнули за середнім балом диплома, звільнені за профнепридатність, хабарі, порушення присяги etc. міліціонери, прокурори, судді? Чи це просто час наклав свій відбиток?

По-друге, дивує той факт, що в нинішню пору всюдисущої інформації, коли мало що таємне має шанс залишитися таким, деякі адвокати — кандидати в члени ВРЮ примудрилися за останній рік виступати як: а) захисники героїв Майдану; б) захисники суддів, що судили цих же героїв Майдану тепер, коли створено Тимчасову слідчу комісію з перевірки суддів. А прийшовши до Вищої ради юстиції, вони притягатимуть до відповідальності тих же суддів.

На чиєму боці такі вмілі та вражаюче безпринципні адвокати зіграють у разі їх обрання до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів? Адже конфлікт інтересів навіч! Безсумнівно, серед суддів такі адвокати користуватимуться шаленою популярністю. Може, адвокати саме тому готові залишити свою прибуткову справу й піти на чотири роки трудитися на державну зарплату, що перспективи доходів очевидні?

До речі, раніше питання впливу членів Вищої ради юстиції на розгляд судових справ вже розглядалося в рамках законодавчого процесу відносно прокурорів, які також входять до складу ВРЮ. Законом про Вищу раду юстиції їх обмежили в праві подавати заяви на перевірку щодо суддів у судових процесах, в яких прокурори виступають на стороні обвинувачення, коли розгляд справи ще не завершено.

Адвокатів це не торкнулося. Але тут саме час або обмежити адвокатів у їхніх правах у складі ВРЮ, або взагалі заборонити їм через очевидну особистісну та професійну незрілість брати участь у формуванні органів державної влади.

Адвокати керуються інтересами клієнта, не забуваючи про свої, а не питаннями загального блага. Така специфіка професії. Що вони, багатовекторні наші, тоді відстоюватимуть у ВРЮ, ВККСУ чи в прокуратурі? Те, що клієнт завжди правий?

Одним із останніх прикладів, що яскраво, але аж ніяк не виключно характеризують адвокатську професійну спільноту, є дискусія, що розгорілася після публікації статті «Ракурсу».