Обережно: обмінник з 90-х

Часи відкритого шахрайства з валютою давно відійшли в минуле. Але славне місто Одеса досі відрізняється криміногенністю. Колись на вулицях, в людних місцях аферисти різного штибу та віку дурили громадян, підкидали так звану «ляльку», відволікали, підміняли купюри на підробні. То були лихі 90-ті.

Нині люди спокійно та довірливо йдуть до обмінних пунктів, як до банків: продають та купляють валюту. Як правило, людина не озирається, не слідкує за діями касирів. І навіщо, якщо в касах відкриті столи, все відбувається перед очима клієнтів. Однак буремні часи іноді нагадують про себе.

Так в офіційному обмінному пункті м. Одеси, що по вулиці Садовій, під яскравою exchenge-вивіскою жінці поважного віку безсовістно підмінили справжню купюру на підробку. Офіційний, сучасний обмінник з гарним ремонтом, в самісінькому центрі міста. Жінка віддала 100-доларову купюру з метою обміну на гривні. Щоправда, її одразу щось збентежило.

Кинулася в очі зависока стійка касира, сховані швидкі рухи, задовге порпання з грошима. Раптом касир повертає гроші, заявляючи: «Це фальшивка». Так, кожному з нас в обмінних пунктах не раз повертали купюри через неналежний стан: через плями чи зношеність. Як правило, пропонували звернутися до банку. Але щоб однозначно констатували фальшивість і оголошували це споживачу – небачена рідкість. Клієнтка була ошелешена, але, побачивши купюру, одразу переконалася у підміні. Людина з вищою економічною освітою, півжиття попрацювавши бухгалтером, із закритими очима на дотик могла розрізнити гроші. За наполяганням клієнтки викликали наряд поліції, а згодом і слідчо-оперативну групу. І тут почалося найцікавіше.

Виклик на спецлінію «102» приніс їй лише додаткові неприємності. Слідчо-оперативна группа Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області одразу стала на бік шахраїв, наче вони партнери по бізнесу.

Слідчий пасивно стояв в сторонці, діями групи керував простий опер, роздаючи вказівки. Вилучений запис із відеокамер показав розмите відео і кут огляду, що не охоплював безперервну і послідовну дію касира з грошима.

Перемигнувшись із касиром, опер накинувся на потерпілу із звинуваченням у фальшивомонетництві. Далі більше. Жінці запропонували написати пояснення вслужбовій автівці поліції і раптом почали рух в невідомому напрямку. Як з’ясувалося, по рації було передано про необхідність затримання якогось крадія за іншою адресою. На затримання вирішили поїхали разом з постраждалою. На прохання жінки зупинити машину опер глузливо відповів: «Виходьте». І це при швидком урусі автівки. Більш культурний слідчий просто відмовив, пославшись на необхідність завершення оформлення пояснень у відділенні поліції.

Зупинилися на вулиці Новосельського. Підозрюваного у зломі чужого гаража, брудного і нетверезого волоцюгу посадили навпроти жінки в поліцейську машину. Вона вкотре просила випустити її з автівки. інтелігентно протестуючи проти такої компанії. Зателефонувати рідним, передусім донькам, які є фаховими адвокатками, жінка не мала змоги, бо натой час Київстар ніде не працював. А, можливо, їй і не дозволили б.

Після чергової різкої відмови правоохоронця звільнити людину, жінка намагалася зафіксувати протиправні дії поліції на камеру власного смартфона. Однак хамуватий опер грубо заборонив це і мало не відібрав телефон. Проте потерпіла встигла зробити яскраве фото, що показово демонструє хід подій: праворуч слідчий, посередні – затриманий у крадіжці, зліва – оперативник, що ледь не кидається на потерпілу. Вони направляються в автівку, сісти поряд із людиною, яка сама викликала поліцію. Фото із середини поліцейської машини. Європейці написали б бестселер, американці зняли би трилер. Для українців – типова поліцейська історія, стандартний захист людей. Жінку доставили в компанії волоцюги до Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області по вул. Градоначальницькій, буд. 33. Там постраждала дописала пояснення і нарешті була звільнена. Людина звернулася за правовою допомогою до адвоката.

Правник звернув увагу на встановленні Нацбанком вимоги до облаштування обмінних пунктів. Так, пункт 29 Розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 1, зобов’язує обмінники забезпечити обладнання робочого місця касира таким чином, щобиклієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

Однак той пункт геть не відповідав стандартам. Перед клієнтами красувалася висока стійка, що закривала огляд споживачу. Прослідкувати за рухами касира було неможливо. Це скидалося на свідоме облаштування прикриття для шахрайських дій.

Як з’ясувалося пізніше, належав обмінник такому собі ТОВ, зареєстрованому аж у Волинській області.

Також адвокат акцентував на законодавчій вимозі влаштування в обмінних пунктах мережі відеокамер. Точніше, пункт 19 Розділу IV Правил з організації захисту приміщень небанківських установ в Україні, затверджених Постановою Правління НБУ від 06.10.2017 № 100, вимагає обладнати обмінний пункт системоювідеоспостереження з обов'язковою реєстрацією та архівацією відеосигналу строком не менше ніж 14 діб робоче місце касира, зону клієнтів біля робочого місця касира та вхід/вихід клієнтів до/з приміщень.

Однак вилучені поліцією відеокамери не містили чіткого зображення, не фіксували безперервність та послідовність рухів касира, не мали належного кута огляду.

З поліцію особливі рахунки – незаконне затримання потерпілої (ст. 371Кримінального кодексу України), перевищення влади (ст. 365 ККУ), службова недбалість (ст. 367 ККУ), грубе порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України тощо.

В цій справі була направлена скарга до Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Нацбанку України, заява в поліцію про шахрайство, скарга поліцейському керівництву на бездіяльність та протиправні дії правоохоронців, заява про злочин в ДБР. Адвокатськими запитами витребувано відеозаписи камер спостереження обмінника та поліцейські портативні відеореєстратори. Далі буде.

Сто доларів наживи обійдуться шахраям та їхнім спільникам в сотню проблем, заплямовану репутацію фінансової установи, викриттям поліцейського беззаконня, створенням перешкод для подальшого впровадження нелегальних схем. Таке не має залишатися безкарним. Кожен має боротися за своє право жити в цивілізованому, безпечному середовищі.

Поради адвоката в подібних ситуаціях:

1. Не віддавати гроші касиру обмінного пункту, за рухами якого неможливо прослідкувати (через високі столи, закриті перегородки тощо);
2. Не брати до рук повернуту касиром купюру у разі сумніву в її справжності, підозрі в підміні (відсутність відбитків пальців споживача легко доведе злочинні дії касира);
3. Вмикати камеру, диктофон, фіксувати обставини на фото і відео власного смартфону;
4. Дзвонити в поліцію та на гарячу лінію Нацбанку 0 800 505 240;
5. У разі неправомірних дій чи бездіяльності поліції – телефонувати на гарячу лінію Державного бюро розслідувань +38 (044) 300 27 07;
6. Без зволікань звертатися до правника.