Новини
Ракурс

Крім відсотків і самого боргу кредитори стягуватимуть з України ще й «частку зростання економіки»

2 жов 2015, 11:16

Незважаючи на застереження фінансово-економічних аналітиків, Верховною Радою України все-таки був ухвалений пакет законів України щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і часткового його списання. Чи був це єдиний можливий спосіб вирішити долю прийдешніх поколінь? Експерти знизують плечима і кажуть про відсутність у діях уряду здорового глузду.

Loading...

Так звана реструктуризація державного та гарантованого боргу більше схожа на якусь «схему», а не чіткий план допомоги Україні в розбудові економічних процесів.

Аналіз змісту законів, відповідних розпоряджень та аналітичних матеріалів уряду зводиться до таких базових моментів процесу реструктуризації.

Уряду надано право реструктуризації зовнішніх боргових зобов’язань України шляхом випуску та розміщення цінних паперів (облігацій, деривативів), виплату доходів і погашення щодо яких держава зобов’язується здійснювати грошима або в іншій формі за згодою сторін.

У найближчі чотири роки розрахункова діра в платіжних зобов’язаннях України становитиме 40 млрд дол. США.

МВФ, Світовий банк, країни-партнери зголосилися частково фінансово допомогти Україні на спеціальних умовах, які полягають у необхідності реструктуризації комерційного зовнішнього боргу України. На сьогодні борг, що зобов’язався реструктуризувати уряд, становить приблизно 19 млрд дол. США.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» стосовно державних деривативів щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання» від 17 вересня 2015 року № 701-VIII;

Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання» від 17 вересня 2015 року № 700-VIII;

Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання» від 17 вересня 2015 року № 702-VIII;

Розпорядження КМУ «Деякі питання вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом» № 859-р від 27 серпня 2015 року;

Розпорядження КМУ «Про початок процедури реструктуризації державного і гарантованого державою боргу і його часткового списання» № 978-р від 22 вересня 2015 року.

За умовами домовленостей уряду із Спеціальним комітетом кредиторів, шляхом зміни номіналу облігацій із 1000 до 800 дол. США Україні нібито списується 20% зовнішніх комерційних боргів — це приблизно 3,8 млрд дол. США, тобто всього п’ята частина зовнішнього комерційного боргу від 19 млрд дол. США. Проте, відсотки за купоном нових облігацій збільшились на 0,53 відсоткових пункти — до 7,75%. А самі борги нікуди не зникають, тільки сплата зобов’язань щодо їх основної суми (тіла кредиту) відтерміновується на 4 роки. Крім того, протягом періоду реструктуризації здійснюються всі платежі, пов’язані з випуском облігацій та обслуговуванням боргу.

Усе, як відомо, має свою ціну. От і закордонні кредитори як плату за відтермінування сплати боргових зобов’язань та списання 3,8 млрд дол. США, крім відсотків, доходів та самого боргу, затребували ще й частку зростання економіки (в світі прецедентів визначення такої залежності ще не було). А саме: при зростанні ВВП від 3 до 4% — 15%; при зростанні ВВП понад 4% — 40% від кожного відсотка такого зростання; до 2025 року — обмеження виплат — 1% ВВП. Такі зобов’язання оформлюються випуском спеціальних цінних паперів — деривативів, які не мають номінальної вартості, але прив’язані (механізм наразі обговорюється) до суми списаних боргів та підлягають сплаті з 2021 до 2040 року.

Найбільшими очевидними наслідками та застереженнями щодо проведення реструктуризації зовнішніх комерційних боргів за урядовим планом є: подальше накопичення боргів Україною; відсутність реального його списання; те, що ґрунтовних домовленостей щодо реструктуризації боргу Росії, який становить 3 млрд, не досягнуто; сплачуються значні кошти (на сьогодні вже близько 17 млн дол. США) радникам приватних фінансових компаній за участь у переговорному процесі щодо реструктуризації; зобов’язання та виплати за боргами можуть здійснюватися не тільки грошовими коштами, а й майном України та незалежно від щорічно спланованої бюджетом суми; параметри зростання економіки жодним чином не вплинуть на підвищення якості життя населення, а будуть спрямовані на погашення нових боргів; оскільки реальні прогнози економічного розвитку відсутні, а до 2040 року, враховуючи нинішню ситуацію та ринкову кон’юнктуру, спрогнозувати їх майже неможливо, то винагорода зовнішніх кредиторів може значно перевищити суму списаного боргу.

Натомість у короткостроковій перспективі ми маємо лише 4-річну перерву в сплаті боргових зобов’язань, яку очільники держави не мають права згаяти дарма. При цьому домовленості з зовнішніми кредиторами, які ще тривають, мають бути кардинально доопрацьовані та доведені до громадськості.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter