Будьте пильними, або В судах не встановлюється істина

Існує радянський міф про те, що в судах встановлюється істина. По сьогоднішній день цей міф викладають у вищих навчальних закладах України як один із наріжних каменів правосуддя.

У своїх книгах намагаюсь  спростувати  цей міф і стверджую, що в суді  встановлюється доведеність або недоведеність  вини людини, а не істина. І якщо вина людини не доведена належними і допустимими доказами, то суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок. Навіть тоді, коли залишається серйозна підозра в тому, що людина справді зробила те, в чому її обвинувачували.

При захисті докторської дисертації відомий науковець, а сьогодні суддя Верховного суду, процитував  мою позицію з цього питання і наразився на гнівну тираду свого опонента-академіка, який замість стандартного виступу на 25-30 хв. виступав півторигодини, громлячи цю позицію.

Але якщо преса звинуватила людину у вчиненні злочину, ігноруючи презумпцію невинуватості, то цей ярлик навіть рішеннями судів не змити, бо люди у це вже увірували.  

І якщо нав'язливо повторювати протягом кількох років різні звинувачення щодо певної людини та промивати мізки людей брехнею, вигадками, фейками, замішуючи туди елементи фактичних обставин, то ми одержимо технологію, за допомогою якої можна управляти великими масами людей.  Є таке сленгове словечко «хайп», воно має різні значення.  Одне з таких значень близьке до слова  «гвалт», –   здіймати шум, крик, викликати певний  емоційний стан, ненависть.. І якщо цей гвалт спрямувати у певному напрямі,то люди у це увірують…

Так було у гітлерівській Німеччині, так було у Великій Британіїз брексітом, так є і у нас. Знаю бранця, якому надавав правову допомогу і якого було несправедливо засуджено. Він не був винен в тому, в чому  його звинуватили. Але навіть з цим гірким досвідом він переконаний в тому, в чому з року в рік нас переконували  телебачення й інтернет, сіючи ненависть та відразу до державних інститутів…

Так сталося і з Іваном Демьянюком,якого по сьогодні називають нацистом, причетним до вбивства десятків тисяч людей у концтаборі Треблінка. Показовим є в цьому плані рішення Верховного суду Ізраїлю, який виправдав Івана Демьянюка. Показово, що на певному  етапі  Демьянюка захищав  знаменитий  американський адвокат Алан Дершовіц, антиукраїнськи налаштований, який певний час був  адвокатом у президента Кучми під час скандалу з плівками Мельниченка.. Але антиукраїнська позиція не завадила видатному адвокату  успішно захищати українця Демьянюка.  

Ось уривок з цього рішення: «В силу нових свідчень Іван Демьянюк виправданий нами, оскільки злочини приписуються «Івану Грозному» яким Іван Демьянюк не є.  Це вірний  курс для суддів, нездатних досліджувати думки і почуття. Судді  покладаються  на те, що бачать і читають їх очі. Справа закрита, але не завершена, оскільки встановлення всієї правди не є прерогативою людського суду».

Зрештою німецька Феміда засудила Івана Демьянюка, але не як «Івана Грозного» з Треблінки, а як конвоїра у таборі Собібор, звільнивши його  від покарання. 

Є багато людей,  які були причетні до діяльності  таборів смерті і не тільки в якості конвоїрів. Серед них були люди різних національностей, в тому числі і німці,і євреї, але прикрились як димовою завісою українцем Іваном Демьянюком,як запеклим нацистом, винним у вбивстві тисяч людей. Ось  тому і хочеться наголосити –  люди, не будьте легковірними…