Українська за замовчуванням — із 16 січня можна скаржитися на відмову обслуговувати державною мовою

Українська мова стає обов’язковою для вжитку при спілкуванні з клієнтами у сфері обслуговування.

Від 16 січня підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб'єкти господарювання мають здійснювати нею обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року і тільки після 16 січня 2021 року набули чинності окремі норми закону, зокрема, ст. 30. Відповідно до неї, мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова, тому інформація про товари та послуги на території України надається українською.

Споживачі зможуть надсилати скарги мовному омбудсмену (нині — Тарас Кремінь) щодо відмови в обслуговуванні українською мовою. У разі відмови громадянин може звернутися до керівництва закладу або на «гарячу лінію» торговельної мережі, АЗС чи аптеки. Якщо і там буде відмовлено, необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб'єкта)

Що змінює закон

Державною мовою відтепер зобов’язані обслуговувати клієнтів такі категорії підприємців:

• виробники, а також виконавці та продавці зобов’язуються надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги;
• суб'єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору;
• інформація про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. В такому разі обсяг інформації українською не може бути меншим за встановлений законом про захист прав споживачів обов’язковий обсяг.

Державною має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню.

Обслуговування клієнта здійснюється не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації. В інформації про товари, роботи чи послуги, наданій державною мовою, закон дозволяє використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою з використанням літер латинського чи грецького алфавітів.

Покарання для порушників

Мовних «комісарів» чи якихось особливих уповноважених за дотриманням мовного законодавства не буде, але Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.

Власники чи керівники закладів, що працюють у сфері обслуговування, мають провести для співробітників роз’яснювальну роботу щодо норм ст. 30 мовного закону.

Якщо споживач все ж потрапить у ситуацію, коли будуть порушені його права на отримання інформації та послуг українською мовою, він може спочатку зафіксувати порушення у книзі скарг і звернутися до менеджера установи з проханням виправити ситуацію.

Також можна скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, надіслати її письмово або електронною поштою (01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, [email protected]).

Важливо надати максимально повну інформацію про суб'єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення впродовж 30 днів.

У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5,1 тис. до 6,8 тис. грн. Скласти протокол і виписати штраф має уповноважений або його представник. Омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади.

Хто складатиме іспит із мови?

Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та використовувати її при виконанні службових обов’язків.

Кандидати на чиновницькі крісла складатимуть іспит на знання української. Нововведення стосуватиметься претендентів на посади міських голів, міністрів, голів адміністрацій, керівників держпідприємств та прокуратур. Не складатимуть іспиту на знання мови кандидати в депутати.

Закон визначає, що публічне приниження чи зневажання української мови може стати підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Передбачено й покарання за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, а також за створення перешкод та обмежень в її застосуванні.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Опір політиків

Частина політиків натякає, що крапку у питанні функціонування української мови не поставлено. Законодавчий примус до використання української у сфері обслуговування лише розбурхує суспільство та відвертає його від державної мови, а тому має бути скасований, заявив «Радіо Свобода» народний депутат від «Опозиційного блоку — За життя» Юрій Павленко.

Ці норми дискредитують українську мову і ставлення людей до української мови. Закон був ухвалений в рамках передвиборчої кампанії одного з кандидатів на президента. Для того, щоб норми даного закону діяли, треба вчити людей поважати і якісно говорити українською мовою, — заявляє Павленко.

Скорегувати мовне законодавство хочуть і у «Слузі народу». Нардеп Олександр Качура повідомив, що до розгляду вже готують законопроект, який в разі ухвалення, замінить саме ст. 30 закону. Він передбачає скасування штрафів за порушення цього закону. Нині ж штрафи можуть завдати надто болючого удару по бізнесові, припускає народний депутат від «Слуги народу».