Закон про олігархів протиснули — як спрацював «шалений принтер» у Раді

Верховна Рада ухвалила в цілому 23 вересня законопроект Володимира Зеленського про олігархів.

«За» проголосували 279 депутатів.

Окрім СН, 11 голосів за це рішення надала група «Справедливість», яка утворилася на базі фракції «Голос», а також групи «Довіра» і «За майбутнє".

Уранці народні депутати погодилися розглядати проєкт закону про статус олігарха ad hoc — за скороченою процедурою обговорення. Нардепи подали до документа 1 тис. 270 правок і комітет рекомендував голосувати за них не окремо за кожну, а «пакетом», тобто виділити «вирішальні правки» і виносити на обговорення саме їх.

Рішення голосувати «пакетом» або «блоками» було погоджено на нараді голів фракцій у Руслана Стефанчука. Як розповів голова фракції «Голос» Ярослав Железняк, на нараді домовилися, що п’ять фракцій пообіцяли не затягувати свої правки («Голос», «Батьківщина», «Слуга народу», яка подала половину з цих правок, група «Довіра» і «За майбутнє").

У понеділок 20 вересня на погоджувальній раді спікер Дмитро Разумков відмовився вносити цей законопроект до порядку денного через те, що документ наразі перебуває на розгляді Венеційської комісії. Його позицію підтримали представники опозиційних фракцій. Але монобільшість наполягала на терміновому розгляді.

В залі законопроект № 5599 голосували «пакетом», тобто виділити «вирішальні правки» і виносили на обговорення саме їх. Таких «вирішальних» правок виділили 13.

Рада у першому читанні підтримала цей документ 1 липня. У вересні він потрапив на експертизу до Венеціанської комісії. Утім, в Раді вважають, що можуть розглянути його і без висновку європейців.

Омбудсмен Денісова помітила у багатьох положеннях закону порушення прав людини.

Після ухвалення цей закон передадуть на підпис президенту. Він визначає такі поняття як олігарх, бенефіціар, пов’язана особа, контролер. Олігархом, тобто особою, що має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті, є людина, яка відповідає щонайменше трьом з чотирьох ознак:

• бере участь у політичному житті;

• має значний вплив на засоби масової інформації;

• є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який на день введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище;

• підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

До списку тих, хто «бере участь у політичному житті» входять президент, урядовці та їхні перші заступники, народні депутати, генпрокурор, очільник Національного банку. Також визначення стосується пов’язаних осіб, керівників партій та тих, хто фінансує їхню діяльність.