Довге життя вчені пов’язали з активністю бабусь та дідусів

Фізична активність може бути не тільки причиною, але і наслідком людського довголіття.

Той факт, що люди стали довше розвиватися, зажадав участі бабусь і дідусів у вихованні потомства. Бабусі повинні були бути більш фізично активними. Це також допомогло їм почати жити довше. Свої висновки дослідники назвали «гіпотезою активних прабатьків». Гіпотеза передбачає, що своїм довгим життям люди зобов’язані бабусям. Робота опублікована в журналі Proceeding of the National Academy of Sciences.

За словами Деніела Лібермана з Гарвардського університету, як тільки жінки стали доживати до того, щоб брати участь у вихованні онуків, вони стали економити ресурси матерів і дозволили їм частіше розмножуватися. Таким чином, жити довше для древніх людей стало вигідно, і відбір підтримував тих, у кого це виходило.

Виходить, що саме по собі довге життя спричинило фізичну активність. А сама фізична активність могла вплинути на довголіття — довше жили ті, хто більше рухався.

Зазначається, що люди відрізняються від інших приматів тим, що у них розтягнуте дитинство, бо вони витрачають більше енергії на довге виношування, вигодовування і виховання потомства. Це дозволяє людям набагато ефективніше відкладати жир. А фізична активність перешкоджає відкладенню жиру в тканинах.

Також, на думку вчених, фізична активність — це потужний стрес для клітин, ніж процеси старіння. Однак після фізичного навантаження організм людини ще деякий час продовжує споживати підвищену дозу кисню — і вважається, що ця енергія якраз йде на «ремонт поломок», які виникають внаслідок стресу.

Науковці вважають, що фізична активність стала одночасно і причиною, і наслідком довгого життя. Люди стали повільніше і довше розвиватися, ніж примати, і їм знадобилися бабусі і дідусі — але вони були корисні в популяціях тільки тоді, коли багато рухалися. А відбір сприяв тим, кому краще вдається використовувати фізичну активність, щоб спалювати жир і лагодити «поломки». Тому те, що вони багато рухалися, дозволяло їм жити довше.

Нагадаємо, науковці припускають, що довгожителі мають особливий склад кишкового мікробіому, що допомагає їм боротися з інфекціями та іншими стресовими чинниками довкілля.

Джерело: Proceeding of the National Academy of Sciences